Прірва між багатими і бідними

НЕЗАЛЕЖНО від того, яку термінологію ми вживаємо для опису тієї чи іншої держави, беззаперечним залишається один факт. У той час як економічно розвинуті держави можуть похвалитися високим рівнем життя своїх громадян, жителі країн з перехідною економікою ледве зводять кінці з кінцями. Справді, людське суспільство поділилось на два світи.

Ці два різні світи можуть співіснувати навіть у межах однієї держави. Згадаймо хоча б ті багаті країни, про які йшлося в попередній статті. Саме в них мешкають як дуже заможні, так і дуже бідні люди. Наприклад, у США майже 30 відсотків загального доходу населення йде в гаманець найбагатших родин, що становлять у цій країні 10 відсотків. Проте сім’ям із середнім достатком, яких 20 відсотків, припадає лише 5 відсотків загального доходу. Можливо, щось подібне відбувається також  у вашій державі, особливо якщо представників середнього класу зовсім мало. Але навіть у тих країнах, де доволі багато людей належать до середніх прошарків суспільства, урядам все ж не вдається зменшити прірву між багатими і бідними.

Проблеми багатих і бідних країн

Річ у тім, що жодна держава, багата вона чи бідна, не може заявити, ніби в неї немає проблем. Приміром, мешканцям бідніших країн доводиться щодня боротися зі злиднями. Крім того, якщо згадати про медичне обслуговування, то для них воно практично недоступне. Замисліться лише над такими цифрами: в дев’яти найбагатших країнах світу, згаданих у таблиці на цій сторінці, один лікар обслуговує 242—539 мешканців, а у вісімнадцяти найбідніших країнах один лікар припадає на 3707—49 118 мешканців. Тож  зрозуміло, чому в більшості багатих країн середня тривалість життя людей становить понад 73 роки, тоді як у половині найбідніших держав — менше ніж 50 років.

До того ж у бідних країнах мало хто має змогу отримати освіту, і саме тому більшість людей уже змалку приречені на злидні. Кількість неписьменних у цих країнах засвідчує, наскільки важко тамтешнім мешканцям здобути добру освіту. Скажімо, в семи з дев’яти найбагатших країн 100 відсотків людей вміють читати і писати (лише в двох — 96, 97 відсотків), тоді як серед вісімнадцяти найбідніших країн найвищий рівень писемності становить 81 відсоток, а найнижчий — 16 відсотків. У десятьох найбідніших країнах в середньому біля 50 відсотків населення — неграмотне.

А втім, мешканці багатих країн теж борються з проблемами. У той час як у бідних країнах люди страждають від недоїдання, в багатих щораз більше людей помирає від переїдання. У книжці «Боротьба з їжею» (англ.) сказано, що «недоїдання, яке колись займало перше місце серед проблем, пов’язаних з харчуванням, поступилося першістю переїданню». Журнал «Щомісячник Атлантики» (англ.) зазначає: «Приблизно дев’ять мільйонів американців хворобливо повні, тобто їхня вага перевищує норму на 45 кілограмів і більше. Через це щороку в середньому помирає 300 000 жителів США». У цій же статті передбачається, що «невдовзі ожиріння може стати ще гострішою проблемою, ніж голод та інфекційні захворювання разом узяті» *.

Хоча мешканці багатих країн не нарікають на умови життя, вони й далі ставлять матеріальні надбання вище від взаємин з іншими. Їх більше хвилює матеріальний добробут, аніж те, чи вони по-справжньому щасливі. У цьому суспільстві найважливішими є посада, заробітна плата і матеріальні здобутки, тоді як знання, мудрість, уміння та хороші риси відходять на другий план.

У німецькому тижневику «Фокус» у статті «Чому б не спростити життя?» наголошувалось, що людина може бути щасливою навіть тоді, коли живе простим життям. Ось що там було сказано: «За останні десятиліття більшість жителів країн Заходу не стали щасливішими, незважаючи на те, що їхній рівень життя значно покращився... Той, для кого найголовніше в житті — матеріальні речі, рано чи пізно розчарується і стане нещасливим».

Як знайти золоту середину?

Отож, як багаті, так і бідні країни мають свої недоліки. Життя бідних до болю просте, а багатих — вкрай насичене та складне. Було б дуже добре, якби ці два протилежні світи могли перейняти одне від одного тільки позитивні риси. Чи людське суспільство зможе колись знайти золоту середину?

Мабуть, людям це не під силу, скажете ви. Достатньо лише згадати історію. Але, повірте, ситуація не є безнадійною. Існує цілком реальне розв’язання всіх цих проблем. Яке саме?

[Примітка]

[Вставка на сторінці 6]

«Невдовзі ожиріння може стати ще гострішою проблемою, ніж голод та інфекційні захворювання разом узяті» («Щомісячник Атлантики»).

[Діаграма на сторінці 5]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Назви країн розміщені в алфавітному порядку.

Дев’ять найбагатших країн світу

Середня тривалість життя чоловіків (роки) Писемність (%)

Бельгія

75,1 100

Данія

74,9 100

Ісландія

78,4 100

Канада

76,4 96,6

Люксембург

74,9 100

Норвегія

76,5 100

США

74,4 95,5

Швейцарія

77,7 100

Японія

78,4 100

Вісімнадцять найбідніших країн світу

Бенін

50,4 37,5

Буркіна-Фасо

43 23

Бурунді

42,5 48,1

Гвінея-Бісау

45,1 36,8

Дем. Республ. Конго

49 80,7

Ефіопія

47,3 38,7

Ємен

59,2 46,4

Замбія

35,3 78

Мадагаскар

53,8 80,2

Малаві

37,6 60,3

Малі

44,7 40,3

Мозамбік

38,9 43,8

Нігер

42,3 15,7

Нігерія

50,9 64,1

Руанда

45,3 67

Сьєрра-Леоне

40,3 36,3

Танзанія

43,3 75,2

Чад

47 53,6

[Відомості про джерело]

Джерело: «Щорічник Британської енциклопедії за 2005 рік» (англ.).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 4]

© Mark Henley/Panos Pictures