Басс-рок. Домівка північних олуш

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

НА ПІВНІЧНОМУ сході від Единбурга (Шотландія), при вході в затоку Ферт-оф-Форт, над морем здіймається Басс-рок. Висота цієї скелі 110 метрів, окружність 2 кілометри. Цей вулканічний острівець служить домівкою для 100 000 північних олуш, що становить 10 відсотків світової популяції тих дивовижних морських птахів *.

На початку XX століття люди вживали олуш в їжу. Їхній жир використовували в медичних цілях, а з пір’я робили подушки й матраци. Для виготовлення одного матраца потрібно було пір’я аж 300 птахів! Яйця олуш вважалися делікатесом. Проте сьогодні їх більше не споживають.

Олуші живуть до 30 років і зазвичай вибирають собі пару на все життя. Це перелітні птахи. У січні вони повертаються до того самого гнізда, яке завжди заповзятливо охороняють. Гнізда олуш, зроблені з морських водоростей і трави, розкидані по скелі на віддалі не більше метра одне від одного. Птахи віддають  перевагу незахищеним від вітру місцям. Адже звідти їм легше злітати і здійснювати «посадку».

За олушами дуже цікаво спостерігати. Якщо птах витягує шию і задирає вгору дзьоб, це означає, що він збирається злетіти. Коли ж хтось наближається до гнізда, олуша нахиляє голову, розправляє крила і пильно дивиться на противника, показуючи, що захищатиме свою оселю. Під час шлюбної гри самка і самець «фехтують» дзьобами, наче шпагами. Самиця підкоряється, коли самцеві вдається легко ущипнути її за шию. Олуші виводять лише одне пташеня на рік. Пташенят висиджуює як самка, так і самець. Роблять вони це досить незвично: гріють яйце, кладучи на нього свою перетинчасту лапу.

Розмах крил олуші може сягати двох метрів. Дорослий птах має біле оперення, а краї крил у нього чорні. Пташеня ж, навпаки, темне з білими цятками. Через 12 тижнів після свого вилуплення гуга (так називають пташеня олуші) важить більше, ніж її батьки. У неї є додаткові шари жиру, які стануть у пригоді, коли доведеться мігрувати.

Молода олуша починає самостійне життя після того, як уперше пірнає у воду, де сама мусить дати собі раду. Однак більшість молодих птахів не виживають. Дуже часто вони зісковзують зі скелі та ламають крило або лапу. Пташеня, яке успішно здійснює посадку, інстинктивно вчиться ловити рибу. Зрештою птахи мігрують, переважно аж у Західну Африку, й іноді повертаються звідти лише через 3-4 роки.

А як олуші пірнають! Це справжнє видовище! Пікіруючи з висоти 30 метрів, вони розвивають швидкість до 100 кілометрів за годину. При цьому олуші вигинають крила назад і стають схожі на наконечник стріли. Ніздрі в птахів закриваються, а очі покриваються захисною мембраною. Під шкірою в олуші є повітряний мішечок, який захищає тіло під час удару об водну гладінь. Цей удар настільки сильний, що бризки води розлітаються фонтаном увсебіч. Таке стрімке падіння олуші нерідко навіть оглушує рибу.

Під водою олуші переслідують жертву, маневруючи за допомогою крил і лап. Вони залюбки ласують скумбрією, кількою, оселедцем і піщанкою. Рибною ловлею олуші можуть займатися 30 годин поспіль. Щоб порибалити, ці птахи іноді відлітають далеко на схід — аж до узбережжя Норвегії.

Басс-рок населяють ще приблизно 10 видів морських птахів. Але оскільки колонія олуш стає дедалі численнішою, іншим птахам нелегко знайти тут пристановище. У минулому, років 600 тому, люди навідувалися сюди для молитви і роздумів. Пізніше цей острівець укріпили, і деякий час на ньому розташовувалася штрафна колонія. У 1902 році на Басс-рок побудували маяк. Хоча на ньому вже немає доглядача, його світло й досі вказує шлях кораблям.

Садок доглядача маяка став досить занедбаним. У ньому тепер господарюють олуші. З невеличкого порту в Норт-Бервіку відправляється екскурсійний човен, який проходить довкола острова, так що туристи можуть зблизька поспостерігати за птахами. Це дуже цікава подорож — якщо день видасться погожий.

Та навіть коли на морі шторм, гостям не варто розчаровуватись. У Норт-Бервіку, в Шотландському центрі морських птахів, можна відвідати спеціальну відеоекспозицію, яка детально розповідає про життя олуш. Тож у будь-якому разі спостереження за цими дивовижними нирцями залишить незабутні враження.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 27]

Пікіруючи, північна олуша може розвинути швидкість до 100 кілометрів за годину.

[Відомості про джерело]

© NHPA/Bill Coster

[Відомості про ілюстрації, сторінка 26]

Олуші: Stefan Ernst/Naturfoto-Online; тло: Jörn Meier/Naturfoto-Online