Найжахливіша пошесть в історії людства

ЖОВТЕНЬ 1918 року. Перша світова війна наближається до завершення. Але в більшості країн світу періодика і далі проходить найсуворішу цензуру. Єдина держава, в якій існує вільна преса,— це Іспанія. Тож саме в іспанських газетах уперше з’явились повідомлення про те, що в багатьох містах цивільне населення масово хворіє та помирає від якоїсь невідомої хвороби. Тому це смертельне захворювання стали називати іспанським грипом, або іспанкою.

Пандемія іспанки охопила світ у березні 1918 року *. Сьогодні вчені вважають, що ця хвороба зародилась у штаті Канзас і звідти була завезена американськими солдатами до Франції. А втім, до липня 1918 року ситуація стабілізувалась, і, здавалось, що епідемія втихла. На жаль, навіть лікарі не здогадувались, що це було лише тимчасове затишшя, під час якого підступний убивця набирався сил.

Коли 11 листопада 1918 року закінчилась Перша світова війна, люди невимовно раділи. Але радість тривала недовго. На зміну одному лиху відразу поспішило інше. Майже по всьому світі спалахнула епідемія іспанки. Про цю смертоносну хворобу писали всі газети. У той час майже не було людини, яка б не чула про іспанку. Людство огортав страх. В одному авторитетному джерелі повідомлялось:  «У 1918 році середня тривалість життя мешканців США зменшилась більш ніж на 10 років». Але чим та епідемія відрізнялась від усіх попередніх?

Незвичайна пошесть

Насамперед, що вирізняло цю епідемію з-посеред інших, це раптовість, з якою розвивалась хвороба. Джон Беррі у книжці «Велика інфлюенца» (англ.) цитує записи, зроблені в ті часи: «Ріо-де-Жанейро (Бразилія). До студента-медика Сіро Вєра де Кунья, котрий чекає на трамвай, підходить незнайомець, щось спокійно запитує і падає мертвий. Кейптаун (ПАР). Повертаючись додому, Чарлз Люїс сідає в трамвай, і раптом кондуктор непритомніє. Він мертвий. Проїхали п’ять кілометрів, і п’ять пасажирів та водій теж мертві». Причиною всіх цих смертей була іспанка.

Людей сковував страх — страх перед невідомістю. На той час медики ще не знали ні причин виникнення хвороби, ні механізмів її передачі. Звичайно, були впроваджені певні заходи для попередження епідемії: в портових містах ввели карантин; позакривали театри, кіно, церкви та інші громадські місця. А от у Сан-Франциско (штат Каліфорнія, США) місцева влада зобов’язала всіх мешканців міста носити марлеві маски. Кожному, хто з’являвся на людях без маски, загрожував штраф або ув’язнення. Але нічого не допомагало, оскільки ці заходи почали впроваджувати надто пізно та їх було замало. Тож епідемія невпинно поширювалась.

 До того ж люди боялись, бо хвороба косила всіх підряд. Як не дивно, але під час пандемії 1919 року найбільше хворіли й умирали не літні кволі люди, а молодь у розквіті сил. Жертвами іспанки здебільшого ставали люди віком від 20 до 40 років.

Крім того, ця епідемія набула всесвітніх масштабів. Вона дісталась навіть на тропічні острови. Приміром, 7 листопада 1918 року на острів Західне Самоа (сьогодні Самоа), населення якого становило 38 302 жителі, прибув корабель. Пройшло два місяці, і від іспанки вже померло 20 відсотків остров’ян. Цей немилосердний убивця побував майже в кожній великій країні світу.

Пандемія грипу вирізнялась і небувалою кількістю жертв. Одним з перших міст, де хвороба почала ширитись у найбільших масштабах, була Філадельфія (Пенсільванія). До середини жовтня 1918 року в місті померло стільки людей, що не вистачало трун. «Один підприємець казав, що в ті дні лише за дві години можна було б легко продати навіть 5000 домовин. А в морзі було вдесятеро більше трупів, ніж усіх наявних в місті трун»,— пише історик Альфред Кросбі.

Жодна інша пандемія в історії людства не забрала за такий короткий час стільки життів, як іспанка. Згідно зі статистикою, від пошесті померло 21 мільйон людей, а деякі фахівці вважають, що жертв було значно більше. На думку декотрих епідеміологів, загальна кількість жертв становила 50 мільйонів, а дехто заявляє, ніби іспанка поклала в могилу 100 мільйонів людей. Ось що пише Беррі, слова якого цитувались раніше: «Іспанський грип вбив за рік більше людей, ніж середньовічна «чорна смерть» за століття; він за 24 тижні забрав більше життів, ніж СНІД за 24 роки».

Слід також зазначити, що від іспанки за рік померло більше американців, ніж у всіх боях протягом двох світових воєн. Письменниця Джіна Колата пише: «Якби така ж епідемія почалася в Америці сьогодні і загинув такий же відсоток населення цієї країни, то кількість жертв становила б півтора мільйона жителів. А це більше, ніж умирає за рік від серцевих захворювань, раку, інсульту, хронічних легеневих хвороб, СНІДу та хвороби Альцгаймера разом узятих».

Отже, сміливо можна сказати, що іспанка була найбільш спустошливою пандемією в історії людства. А яку роль у той час відігравала медицина?

Медицина виявилась безсилою

Ще до початку Першої світової війни лікарі, здавалось, досягнули значних результатів у боротьбі з різноманітними захворюваннями. Навіть під час війни вони пишалися тим, що їм вдавалося послабити наслідки інфекційних хвороб. Тоді в «Жіночому журналі про домоведення» (англ.) писали, що невдовзі американці ходитимуть до знайомих, щоб просто приємно поспілкуватися. Час, коли знайомих навідували здебільшого для того, аби провести в останню путь покійного, назавжди відійде в минуле. Але коли медики зіткнулися з іспанкою, в них опустилися руки.

Кросбі пише: «Якби невдачі медиків визначались кількістю смертей, то можна сказати, що 1918 року медицина зазнала найбільшої в своїй історії поразки». Однак Беррі винуватить не лише лікарів: «Тоді лікарі добре розуміли, яку загрозу становить ця епідемія. Вони також знали, як лікувати постгрипозну бактеріальну пневмонію і не раз давали поради, завдяки яким можна було вберегти життя тисячам американців. Однак влада ігнорувала ці поради».

А що нового про цю страшну пандемію нам відомо сьогодні, майже через 85 років? Чим було викликане це захворювання? Чи воно може повернутись? Чи вдасться нам вберегтися від нього? Відповіді на ці запитання, можливо, здивують вас.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 6]

Жертвами іспанки здебільшого ставали люди віком від 20 до 40 років.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Студенти 1919 року, Каньйон-Сіті (Колорадо, США).

[Відомості про джерело]

Courtesy, Colorado Historical Society, 10026787

[Ілюстрація на сторінках 4, 5]

Поліцейський.

[Відомості про джерело]

Photo by Topical Press Agency/Getty Images

[Ілюстрація на сторінці 5]

Бейсболісти в захисних масках.

[Відомості про джерело]

© Underwood & Underwood/CORBIS