Мікаель Агрікола — зачинатель фінської писемності

Від нашого дописувача у Фінляндії

«Жодна інша книга не мала такого впливу на формування культури, цінностей та світогляду фінського суспільства, як Біблія» («Біблії — 350 років. Фінська Біблія та культура»).

ЯК ЖЕ чудово, що майже кожна людина може читати Біблію рідною мовою! Ця книга повністю або частково перекладена на більш ніж 2000 мов. Протягом історії чимало чоловіків та жінок докладали неймовірних зусиль, аби Боже слово стало доступним для їхнього народу. Часами їм доводилось боротися із нездоланними перешкодами. Одним із таких людей і був Мікаель Агрікола.

Цей науковець першим узявся за виконання такої величезної праці, як переклад Біблії на фінську мову. А його твори дали поштовх розвитку фінської літератури. Недарма його вважають зачинателем фінської писемності.

Мікаель Агрікола народився близько 1510 року в селі Торсбі, що на півдні Фінляндії. Батько Мікаеля був землевласником, і тому його прозвали Агрікола, що в перекладі з латинської означає «землевласник». Хлопчик виростав серед людей, які розмовляли як шведською, так і фінською, тож, імовірно, він уже з дитинства знав ці дві мови. Згодом Мікаель почав ходити до латинської школи в місті Виборг, де в нього з’явилась любов до мов. Коли хлопець виріс, то переїхав до міста Турку, тодішнього адміністративного центру Фінляндії. Там він влаштувався секретарем у фінського католицького єпископа Марті Скітте.

Релігійне та політичне життя того часу

У ті дні Скандинавія переживала буремні часи. Швеція хотіла вийти з Кальмарської унії — союзу скандинавських країн. Зрештою 1523 року на шведський престол зійшов Густав І. Ця зміна влади мала неабиякий вплив на Фінляндію, що тоді була провінцією Швеції.

Новий король прагнув зміцнити свою владу. Тож він став ініціатором Реформації, яка на той час вже набула розмаху в Північній Європі. Підірвавши у своїй монархії могутність католицької церкви та запровадивши лютеранство, Густав вирвався з-під панування Ватикану та його єпископів. Отже, всі багатства церкви перейшли в державне розпорядження. До речі, більшість  населення Швеції та Фінляндії й донині сповідує лютеранську релігію.

Одна з основних цілей протестантизму полягала в тому, аби богослужіння відправлялися не латинню, а мовою простого народу. Унаслідок цього в 1526 році Християнські Грецькі Писання, тобто Новий Завіт, вийшли шведською мовою. Однак у Фінляндії прихильників протестантизму було небагато, і тому мало хто думав про переклад Біблії на фінську мову. Чому?

«Нелегка й клопітка» праця

Передусім тому, що до середини XIV століття фінською мовою практично не існувало жодного писемного твору, окрім кількох католицьких молитов. Тож, перш ніж перекласти Святе Письмо, було необхідно створити правила написання багатьох слів та виразів. До того ж на той час не було створено жодного словника чи підручника з фінської мови. Та все ж Агрікола взявся за переклад Біблії!

У 1536 році єпископ Скітте посилає Мікаеля вчитися теології та мови до міста Віттенберга (Німеччина). Саме в цьому місті, згідно з оповідями, 20 років тому Мартін Лютер прибив до воріт церкви свої знамениті 95 тез.

У Віттенберзі Агрікола не лише вивчав теологію та мову, там він розпочав грандіозну працю — переклад Біблії на фінську мову. 1537 року Мікаель написав у своєму листі до шведського короля: «Оскільки Бог подбав про мою освіту, я маю намір продовжити працю над перекладом Нового Завіту на мову фінського люду». Повернувшись до Фінляндії, він почав працювати директором школи і водночас продовжував працю над перекладом Біблії.

Як й інші перші перекладачі Божого Слова, Агрікола стикався з величезними труднощами. Приміром, Лютер якось сказав: «Яка ж це нелегка і клопітка праця змусити єврейських письменників заговорити німецькою!» Звичайно, Агрікола міг користуватися перекладами на інші мови, але найбільшу трудність становила сама фінська. Адже, як вже згадувалось, на той час у фінів не було писемності.

Працю Агріколи можна порівняти до спорудження будинку без проекту архітектора та з матеріалів, які розкидані по всьому світі. Як же він підійшов до цього нелегкого завдання? Агрікола на основі різних усних діалектів почав створювати систему фінського письма. Очевидно, саме він першим увів у фінську мову такі слова, як «уряд», «лицемір», «манускрипт», «військо», «зразок» та «переписувач». Він утворював складні та похідні слова. Також багато слів Агрікола запозичив з інших мов, особливо шведської. Скажімо, enkeli (ангел), historia (історія), lamppu (лампа), marttyyri (мученик) і palmu (пальма).

Боже Слово рідною мовою

Зрештою 1548 року Агрікола опублікував свою першу працю, а саме Новий Завіт («Se Wsi Testamenti»). Дехто вважає, що він закінчив  переклад ще в 1543 році, але не мав достатньо коштів для його видання. Більшу частину витрат, пов’язаних з друкуванням Нового Завіту фінською мовою, Агрікола, мабуть, покрив сам.

Через три роки світ побачила книга Псалмів («Dauidin Psaltari»), яку він, ймовірно, переклав зі своїми колегами. Агрікола також керував перекладом книг Мойсея та Пророків.

Агрікола щиро й смиренно визнавав свої обмеження. Він написав: «Прошу кожного християнина, побожну людину чи будь-якого читача, хто візьме до рук цей аматорський переклад, не розчаровуватись через можливі помилки, якусь недобре передану, незрозумілу чи незвичну думку». Можливо, комусь і вдалось знайти неточності в цьому перекладі, але слід віддати належне Агріколі, адже його запал та наполегливість зробили Боже Слово зрозумілим для простих людей.

Унікальна спадщина

На початку 1557 року Агрікола, який тоді вже сповідував лютеранство і був єпископом у місті Турку, вирушив разом з невеликою делегацією до Москви. Мета цього візиту була владнати територіальні суперечки між Швецією та Росією. Переговори закінчились успішно, але під час нелегкої подорожі додому Агрікола несподівано захворів й у віці приблизно 47 років помер.

За відносно короткий період з-під пера Агріколи вийшло 10 публікацій фінською мовою, а це приблизно 2400 сторінок. Тож не дарма його навіть називають батьком фінської культури. Адже з розвитком писемної мови Фінляндія зробила великий поступ у науці та мистецтві.

Але найважливіше, що завдяки Мікаелю Агріколі багато людей, які розмовляють фінською, змогли читати Боже Слово рідною мовою. Ось які слова написані в одній посмертній присвяті Мікаелю Агріколі: «Його титанічна праця над перекладом святих книг фінською мовою — унікальна спадщина, про яку завжди пам’ятатимуть вдячні нащадки».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Біблія фінською мовою

Перша повна фінська Біблія, яка ґрунтувалась на перекладі Мікаеля Агріколи, побачила світ 1642 року. З часом Фінська лютеранська церква стала офіційно користуватись цим перекладом. Протягом років було опубліковано кілька переглянутих і виправлених видань, але здебільшого текст Біблії не змінювали аж до 1938 року. Останнє видання вийшло в 1992 році.

Окрім цього перекладу, фінською мовою існує ще інша повна Біблія, а саме «Переклад нового світу Святого Письма», опублікований Свідками Єгови 1995 року. А ще за 20 років до того Свідки видали переклад Християнських Грецьких Писань. Тож фінською мовою існує лише два повні переклади Божого Слова. Слід зазначити, що «Переклад нового світу Святого Письма» є надзвичайно точним перекладом тексту оригіналу. На сьогодні загальний тираж усіх видань «Перекладу нового світу» становить близько 130 000 000 примірників.

[Ілюстрація на сторінці 22]

Мікаель Агрікола та перша Біблія фінською мовою (листівка 1910 року).

[Відомості про джерело]

National Board of Antiquities/Ritva Bäckman

[Ілюстрація на сторінці 23]

Новий Завіт у перекладі Агріколи.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 21]

National Board of Antiquities