Як долати труднощі літнього віку

«ДНІ літ наших — у них сімдесят літ, а при силах — вісімдесят літ, і гордощі їхні — страждання й марнота, бо все швидко минає, і ми відлітаємо» (Псалом 90:10). Ці поетичні слова були написані ще три тисячі років тому, і вони, безумовно, підтверджують, що проблема старіння хвилювала людей з давніх-давен. І хоча сучасна медицина досягла чималих успіхів, все ж їй не вдалося вирішити цієї відвічної проблеми. А що саме перетворює похилий вік на «страждання й марноту»? І як дехто навчився долати труднощі, пов’язані зі старістю?

Гострий розум у літньому віці

«Найбільше, чого я боюсь,— це старечого слабоумства»,— каже 79-річний Ганс. Як й інші літні люди, Ганс тепер багато чого забуває. Тож він почав переживати про свою «посудину з золота». Саме так древній поет назвав мозок, де сховані наші дорогоцінні спогади (Екклезіяста 12:6). «Та невже всі люди на схилку віку втрачають здоровий глузд?» — не раз задумується Ганс.

Якщо ви, як і Ганс, стали щось забувати, скажімо імена, не поспішайте робити висновок, ніби це вже початок серйозного психічного розладу. Забудькуватість трапляється в будь-якому віці, тож вона не обов’язково свідчить про недоумство *. А втім, у багатьох старших осіб пам’ять справді погіршується. Та, незважаючи на це, д-р Майкл Ліві, завідувач кафедри соціальної психології при університетській лікарні на острові Статен (штат Нью-Йорк), зазначає, що «більшість людей похилого віку до самої смерті залишаються абсолютно розумово здоровими».

Молоді, як правило, пригадують певні факти швидше, ніж старші. Але «якщо не згадувати про швидкість, то літні люди,— каже невролог Ричард Рестак,— загалом нічим не поступаються молодим». До речі, здоровий мозок старшої людини, яка має певну  освіту та знання, здатен і далі навчатися, запам’ятовувати, а навіть удосконалювати вже набуті вміння.

Чому виникає забудькуватість?

І хоча дехто зі старших має серйозні проблеми з пам’яттю, це не завжди ознака старечого слабоумства. Адже забудькуватість та раптові замішання можуть бути викликані різними порушеннями, які часто трапляються в похилому віці, але піддаються лікуванню. Іноді навіть медики безпідставно списують такі порушення пам’яті на старече слабоумство. Це не лише принижує стареньких, а й не дає їм можливості отримати належне медичне лікування. Тож які причини погіршення пам’яті?

У похилому віці на роботу мозку може негативно впливати недоїдання, обезводнення, анемія, травма голови, проблеми зі щитовидною залозою, авітаміноз, побічні дії якихось медикаментів або ж переїзд на нове місце. Також до розладів пам’яті деколи призводять часті стреси та інфекційні захворювання. Нерідко причиною втрати пам’яті та психічних замішань є депресія. Отож, як радить д-р Ліві, «ніколи не варто ігнорувати проблеми з пам’яттю і легковажно ставити собі діагноз стареча забудькуватість». Натомість слід пройти ретельне медичне обстеження, щоб виявити причину таких розладів.

Пригнічення та депресія

Для багатьох людей, у тому числі для вірних Божих служителів, пригнічення — це досить знайомий стан. Ще дві тисячі років тому апостол Павло дав пораду тодішнім християнам: ‘Утішайте пригнічені душі’ (1 Фессалонікійців 5:14). Тим більше без такої потіхи не обійтись у теперішній напружений час. Та разом з тим пригнічення чи депресію в літніх людей зазвичай не вважають проблемою.

Нині поширене помилкове уявлення, ніби людина на схилку років стає сумною та похмурою. Тож симптоми депресії вважають однією з ознак старості. «Однак така думка неправильна,— говориться в книжці «Як ставитись до літніх» (англ.),— адже пригнічення не є характерною ознакою процесу старіння».

Затяжна депресія — на відміну від звичайного смутку чи поганого настрою — це важка хвороба із серйозними наслідками, і нею в жодному випадку не слід нехтувати. Якщо її не лікувати, стан хворого настільки погіршиться, що це рано чи пізно може призвести до самогубства. За словами д-ра Ліві,  «серед усіх психічних захворювань депресія найлегше лікується, але водночас становить найбільшу загрозу для життя хворого». Отже, якщо хворий вже довший час не може впоратись із депресією, необхідно звернутись за допомогою до досвідченого фахівця * (Марка 2:17).

Ті, хто страждає від пригнічення чи депресії, можуть бути певні, що Єгова «дуже ніжний у виявах почуттів та милосердний» (Якова 5:11). Він «зламаносердим близький» (Псалом 34:19). Безсумнівно, Єгова може найліпше ‘потішити пригнічених’ (2 Коринфян 7:6).

Як почуватись потрібними

«Не кидай мене на час старости, коли зменшиться сила моя, не лиши Ти мене»,— молився вірний цар Давид понад 3000 років тому (Псалом 71:9). Сьогодні літні люди мають подібні почуття, оскільки бояться стати непотрібними. Через погане здоров’я з’являються певні обмеження, і тому старенькі почувають себе зовсім безпорадними. До того ж, коли їх примусово відправляють на пенсію, в них знижується самоповага.

Навчіться зосереджуватись на тому, що ви можете робити, а не на тому, що вам уже не під силу. Так ви уникнете знеохочення, почнете знову поважати себе та почуватиметесь потрібними. У зв’язку з цим в одному звіті ООН радилось, аби старші люди «продовжували офіційне та неофіційне навчання, а також брали участь у суспільній та релігійній діяльності». Саме цю пораду застосував Ернест, Свідок Єгови, досвідчений пекар зі Швейцарії. Йому вже за 70. Коли він вийшов на пенсію, то вирішив купити комп’ютер та навчитися ним користуватись. Чому Ернест на противагу більшості людей його віку, які бояться будь-якого контакту з технікою, вирішив зробити таку покупку? «По-перше,— пояснює він, — хочу навіть у такому віці займатись якоюсь розумовою діяльністю. А по-друге, за допомогою комп’ютера я зможу робити ефективні пошуки під час вивчення Біблії та підготовки до християнських зібрань».

Такого роду зайнятість надзвичайно потрібна літнім. Вона робить їхнє життя змістовнішим, приносить задоволення, а іноді навіть стає джерелом додаткових матеріальних прибутків. Мудрий цар Соломон відзначив, що це Божий дар — ‘радіти й робити добро у своєму житті, їсти та пити і в усім своїм труді радіти добром’ (Екклезіяста 3:12, 13).

Робіть те, що вам під силу

У багатьох суспільствах старших людей цінують за те, що вони передають свій життєвий досвід, моральні та духовні надбання наступним поколінням. Цар Давид молився: «Боже, не кидай мене аж до старости та сивини, поки я не звіщу про рамено Твоє поколінню [«майбутньому поколінню», Кул., 1998], і кожному, хто тільки прийде — про чини великі Твої» (Псалом 71:18).

Але іноді обставини та погане здоров’я роблять старших справді немічними. У такому скрутному становищі опинилась 79-літня Сара. Вона Свідок Єгови, тож вирішила розповісти  про свої переживання християнському старійшині. Вислухавши стареньку Сару, він нагадав їй, що «благання праведника має велику силу» (Якова 5:16). Потім цей старійшина сказав: «За роки вірного служіння ти розвинула близькі стосунки з нашим Творцем, тому допоможеш кожному в зборі, коли будеш молитися за нас до Єгови. Саро, повір, твої молитви дуже нам потрібні». Його слова надзвичайно підбадьорили цю літню жінку.

Сара усвідомила, що звертаючись до Бога в молитвах, вона навіть у такому віці може дуже допомогти іншим членам збору (Колосян 4:12; 1 Тимофія 5:5). Це також дасть їй змогу ще більше наблизитися до Єгови, «Того, що молитви вислуховує» (Псалом 65:3; Марка 11:24).

Немічних літніх осіб, які готові поділитись своїми знаннями та досвідом, дуже цінують. Вони власним життям підтверджують, що «сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведності» (Приповістей 16:31).

А втім, можливо, у багатьох виникає запитання: чого сподіватись у літньому віці та чи взагалі варто надіятись на щось краще?

[Примітки]

[Вставка на сторінці 5]

У цьому світі, який так швидко змінюється, старші часто почуваються покинутими і нікому не потрібними.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

Як допомогти літнім

▪ Ставтеся з пошаною. «Старшого чоловіка суворо не критикуй, а вмовляй, немов батька... до літніх жінок [стався] — як до матерів» (1 Тимофія 5:1, 2).

▪ Уважно вислуховуйте. ‘Будьте швидкими до слухання, повільними на слова, повільними на гнів’ (Якова 1:19).

▪ Виявляйте співчуття. «Будьте всі однодумні, чуйні, виявляйте братерську любов, сердечне співчуття, будьте смиренні, не віддавайте кривдою за кривду та не злословте, коли злословлять вас» (1 Петра 3:8, 9).

▪ Пам’ятайте про підбадьорення. «Золоті яблука на срібнім тарелі — це слово, проказане часу свого» (Приповістей 25:11).

▪ Проводьте разом час. «Будьте гостинні» (Римлян 12:13).

▪ Надавайте допомогу і підтримку. «Якщо хтось має все необхідне для життя і бачить свого брата в нужді, але відвертається від нього, не виявляючи сердечного співчуття, то хіба він має любов до Бога? Дітоньки, любімо не словом і не язиком, а ділом і правдою» (1 Івана 3:17, 18).

▪ Будьте довготерпеливими. «Одягніться в ніжне співчуття, доброту, смиренність, лагідність і довготерпіння» (Колосян 3:12).

Піклуючись літніми, ми виявляємо повагу до Божих норм, адже в Біблії сказано: ‘Старого мусиш шанувати’ (Левит 19:32, Хом.).

[Ілюстрація на сторінці 6]

Корисно пройти ретельне медичне обстеження.