Рай на піщаному острові

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В АВСТРАЛІЇ

У 1770 році англійський мореплавець Джеймс Кук, подорожуючи вздовж східного узбережжя Австралії, натрапив на великий піщаний острів. Однак ні Кук, ні його супутники зовсім не зацікавилися ним. До того ж вони були переконані, що це всього лиш півострів. Пройшло декілька років, і на берег цього піщаного острова зійшов інший мандрівник, Метью Фліндерс. Але, схоже, природа острова не справила жодного враження і на нього. Фліндерс писав: «Мені ще ніколи не доводилося бачити настільки неродючі землі». Цікаво, що сьогодні цей острів, котрий лежить приблизно за 150 кілометрів на північ від міста Брисбен, щороку відвідує понад 300 000 туристів.

Якби хтось із цих знаних мореплавців пройшов углиб острова хоча б кілька кілометрів, у нього склалося б зовсім інше враження. Йому відкрився б казковий світ: прегарні вологі тропічні ліси, кришталево чисті прісноводні озера, барвисті піщані кручі та сотні видів тварин. Острів Фрейзер — найбільший піщаний острів у світі. Він настільки унікальний, що в 1992 році його було внесено до Списку світової спадщини *.

Народжений горами

Острів Фрейзер, що завдовжки 120 кілометрів та завширшки 25 кілометрів, займає площу 160 000 гектарів. Велетенські піщані пагорби сягають заввишки майже 240 метрів над рівнем моря, завдяки чому острів вважається найвищим у світі піщаним островом. Але як він утворився?

Ймовірно, незліченні тонни піску, з якого сформувався острів, походять з Великого Вододільного хребта — гірської системи, що простягається вздовж східного узбережжя Австралії. Протягом століть сильні дощі змивали з гір уламки різних порід, а річки відносили їх до моря. Океанські течії розбивали ті уламки на дрібний пісок і несли його на північ, де він осідав на морському дні. Відтак пісок накопичувався біля скелястих порід, які виступали з дна океану, та біля численних мисів. Ось так і народився острів Фрейзер.

До наших днів Тихий океан і далі продовжує наносити тонни піску вздовж берега, а вітер розвіює його по всьому острові, внаслідок чого формуються піщані дюни. Кожного року ці дюни, поглинаючи все на своєму шляху, просуваються вглиб острова приблизно на один метр.

Прісні озера та густі ліси

Як не дивно, посеред піщаних дюн острова, розмістились приблизно 40 прісноводних озер. Деякі з цих озер утворились у великих западинах на самих вершечках високих дюн. Але як там утримується вода? Річ у тім, що просочуватись крізь пісок воді не дає торф’яний шар, який складається з напіврозкладених гілок, кори та листя.

Також на острові є чимало озер у заглибинах, що утворились нижче рівня ґрунтових вод. Прісна вода, просочуючись через шар піску, заповнює ці западини. Так виникають кришталево чисті водоймища, які фактично стають отворами в горизонті ґрунтових вод.

Усі озера на острові поповнюються атмосферними опадами, кількість яких тут становить приблизно 1500 міліметрів на рік. Вода, що не потрапила в озера і не просочилась крізь пісок, збирається в численні струмки,  які впадають в океан. Підраховано, що лише один такий струмок за годину виносить у Тихий океан понад 5 мільйонів літрів води.

Отож на острові вдосталь води, і тому тут буяє рослинність. Зазвичай тропічні ліси не ростуть на таких бідних ґрунтах. Однак острів Фрейзер — це одне з небагатьох місць на землі, де пісок вкритий густими тропічними лісами. Понад 100 років тут велася інтенсивна вирубка лісу. Особливо багато вивозили дерев каурі та деякі види евкаліптових дерев. Один лісоруб у 1929 році розповідав: «Якось мандрівник натрапив на живу стіну з дерев заввишки до 45 метрів... Ці могутні красені сягали до 2—3 метрів у діаметрі». Тож не дивно, що дерева з острова Фрейзер використовували навіть при будівництві Суецького каналу. Але сьогодні вирубку лісу на цьому острові вже припинили.

Рай з трагічним минулим

А звідки походить назва цього казкового острова? На жаль, вона пов’язана з доволі сумною історією. Згідно з розповідями, в 1836 році неподалік цього острова розбилося судно «Замок Стерлінга». Його капітан Джеймс Фрейзер разом зі своєю дружиною Елізою добралися до берегів піщаного острова. Там на них напали тубільці. І хоча Елізі вдалось врятуватись, капітан таки загинув. На згадку про цю трагедію Великий Піщаний острів було перейменовано на острів Фрейзер.

А втім, трагедія спіткала й місцевих жителів. Багато років тому на острові жило приблизно 2000 аборигенів. Це були здорові, міцної статури люди. Свій острівець вони називали Гері, тобто рай. В одній місцевій легенді говорилося, що цей острів — найпрекрасніше місце на землі. Та через хвороби, занесені європейцями, чимало остров’ян стало помирати. До того ж на початку XX століття більшість позосталих аборигенів були виселені на материк.

Царство дикої природи

Нині острів вражає розмаїттям флори та фауни. Одні з найвідоміших мешканців острова — австралійські дикі собаки динго. Оскільки вони не мають жодних контактів зі свійськими собаками, тому їх вважають найчистокровнішими динго східного узбережжя Австралії. Можливо, собаки з острова Фрейзер і схожі на свійських, але це лише зовні, тому з ними слід поводитися дуже обережно.

Також на острові знайшли притулок понад 300 видів птахів. Брамінський шуліка та білогрудий орлан, немов пильні охоронці, ширяють над морським узбережжям, а над озерами кружляють лісові рибалочки. Залітають на острів і гості, скажімо монгольські пісочники. Ці птахи висиджують пташенят у Сибіру, а на зимівлю летять на південь. Під час виснажливої мандрівки острів Фрейзер стає для них зручним місцем перепочинку. Крім того, понад 30 000 сіроголових летючих лисиць (різновид кажанів розміром з дорослого крука) прилітають на острів, аби поласувати нектаром евкаліптового цвіту.

У водах довкола острова теж вирує життя. Часто можна побачити горбатих китів, котрі мандрують з холодної Антарктики до Великого Бар’єрного рифу. Тут вони знайдуть собі пару та заведуть потомство. А на зворотному шляху кити покажуть захопливе шоу: вони вистрибуватимуть з води і, перевертаючи свої масивні тіла в повітрі, з шаленим плескотом падатимуть назад у воду. Ці незвичайні феєрверки видно за кілька кілометрів, і таке видовище робить острів ще більш особливим та неповторним.

[Примітка]

[Карти на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ТИХИЙ ОКЕАН

острів Фрейзер

 [Ілюстрації на сторінці 15]

Справа, зверху донизу:

гирло струмка Керненг;

острів Фрейзер прикрашають приблизно сорок прісноводних озер;

тропічні ліси на піску — велика рідкість.

[Відомості про джерело]

Усі фото: Courtesy of Tourism Queensland

 [Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Динго та коала.

[Відомості про джерело]

Courtesy of Tourism Queensland

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Стодвадцятикілометрове узбережжя острова Фрейзер — одне з найдовших у світі.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Білогрудий орлан.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Рибалочки-реготуни.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Пелікани.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Горбатий кит під час перепочинку на шляху до Антарктики.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 17]

Орлан: ©GBRMPA; усі інші фото, крім пеліканів: Courtesy of Tourism Queensland