Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Інтерв’ю з біохіміком

Інтерв’ю з біохіміком

Інтерв’ю з біохіміком

У 1996 році Майкл Біхі, сьогодні професор біохімії при Ліхайському університеті (штат Пенсільванія, США), видав книжку «Дарвінова загадка: біохімія кидає виклик еволюції» (англ.). У «Пробудись!» за 8 травня 1997 року в серії статей «Як ми з’явились? Через випадок чи задум?» містилося чимало посилань на цю працю. Протягом десяти років після виходу книжки еволюціоністи не раз намагалися спростувати подані в ній докази. Деякі критики й досі закидають Біхі, який є римо-католиком, що він через свої релігійні переконання не здатен об’єктивно підходити до наукових фактів. Інші ж доводять, що його міркування є ненауковими. Аби дізнатися, чому погляди професора Біхі викликають стільки дискусій, кореспондент журналу «Пробудись!» взяв у нього інтерв’ю.

«ПРОБУДИСЬ!»: ЧОМУ ВИ ВІРИТЕ, ЩО ЖИТТЯ ПОВСТАЛО В РЕЗУЛЬТАТІ РОЗУМНОГО ЗАДУМУ?

ПРОФЕСОР БІХІ: Коли ми бачимо, як функціонує складний пристрій, то в нас не виникає сумніву, що його хтось сконструював. Подумайте про автомобіль, газонокосарку чи якісь простіші пристрої, от хоча б про мишоловку. Ми не сумніваємось: миша потрапляє в пастку саме тому, що хтось добре продумав, як працюватиме цей механізм.

Сьогодні розвиток науки сягнув нових, нечуваних досі вершин. Ученим вдалося заглянути всередину клітини й дослідити на молекулярному рівні властивості й функції живих організмів. Наприклад, клітиною курсують крихітні «вантажівки» з поживними речовинами. На їхньому шляху розставлені «знаки», які вказують напрям руху. А деякі клітини мають «бортові мотори», котрі допомагають їм переміщатися. Зазвичай, коли люди бачать щось подібне в неживій природі, то не думають, що все це виникло само собою. І хоча існує теорія Дарвіна, вона не здатна пояснити, як з’явилася така неймовірно складна жива клітина. Оскільки всі погоджуються, що звичайний механізм мусив хтось зробити, то хіба дивовижні молекулярні процеси могли виникнути без втручання розумного конструктора?

«ПРОБУДИСЬ!»: ЧОМУ, НА ВАШУ ДУМКУ, БІЛЬШІСТЬ ВЧЕНИХ НЕ ПОГОДЖУЮТЬСЯ З ІДЕЄЮ ІСНУВАННЯ РОЗУМНОГО КОНСТРУКТОРА?

ПРОФЕСОР БІХІ: Чимало науковців не приймають моїх поглядів, адже для них ідея існування розумного конструктора пов’язана з чимсь надприродним і тому не піддається науковому поясненню. Я знаю, що мої слова багатьом не сподобаються. А втім, мене завжди вчили, що наукові твердження повинні ґрунтуватися на конкретних фактах. Як на мене, заперечувати очевидні докази лише через те, що вони розходяться із загальноприйнятими філософськими поглядами,— справжнє боягузтво.

«ПРОБУДИСЬ!»: ЩО Б ВИ СКАЗАЛИ ТИМ, ХТО ЗАЯВЛЯЄ, НІБИ ВІРА В РОЗУМНОГО КОНСТРУКТОРА — ЦЕ НЕВІГЛАСТВО?

ПРОФЕСОР БІХІ: Я абсолютно з ними не погоджуюся, адже наша віра в розумного конструктора навпаки базується на глибоких знаннях і наукових фактах. Коли 150 років тому вийшла праця Дарвіна «Походження видів», уявлення про життя були доволі обмежені. Вчені вважали клітину настільки простою, що думали, ніби вона могла спонтанно утворитися з морського мулу. Але тепер науковці знають, що клітина — це надзвичайно складна одиниця, яка перевершує найпрогресивніші винаходи ХХІ століття. Тому немає підстав сумніватися в існуванні розумного конструктора.

«ПРОБУДИСЬ!»: ЧИ ІСНУЮТЬ НА СЬОГОДНІ ДОСТОВІРНІ ФАКТИ, ЯКІ Б ПІДТВЕРДЖУВАЛИ, ЩО МОЛЕКУЛЯРНІ СИСТЕМИ З’ЯВИЛИСЯ В НАСЛІДОК ПРИРОДНОГО ДОБОРУ?

ПРОФЕСОР БІХІ: Ознайомившись з рядом наукових праць, ви побачите, що не було проведено жодних серйозних експериментальних досліджень і не створено якихось наукових моделей, які б підтверджували правдивість теорії Дарвіна. Однак відразу після виходу моєї книжки багато наукових інституцій, як-от Національна академія наук та Американська асоціація сприяння розвитку науки, заявили про свої наміри доказати хибність ідеї існування розумного конструктора.

«ПРОБУДИСЬ!»: ЯК БИ ВИ СПРОСТУВАЛИ ТВЕРДЖЕННЯ, ЩО ДЕЯКІ ОРГАНИ РОСЛИН І ТВАРИН — ЗАЙВІ?

ПРОФЕСОР БІХІ: Той факт, що ми не знаємо призначення певних органів, не означає, що вони — зайві. Раніше думали, що так звані рудиментарні органи абсолютно непотрібні. Наприклад, саме тому без жодних застережень вирізали апендикс і мигдалики. Проте згодом з’ясувалося, що вони відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій. Тож їх більше не вважають рудиментами.

Також варто пам’ятати, що деякі речі в природі все-таки виникають самі по собі. Але це не заперечує існування конструктора. Приміром, якщо на машині з’явилася вм’ятина чи в колесі пробилась шина, ніхто не сумніватиметься, що машина і колесо були кимось створені. Так само виникнення певних органів не є доказом того, що живі організми повстали випадково. Отож такі аргументи просто суперечать логіці.

[Вставка на сторінці 12]

«Як на мене, заперечувати очевидні докази лише через те, що вони розходяться із загальноприйнятими філософськими поглядами,— справжнє боягузтво».