Розбійний напад. Як уникнути небезпеки

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ПАР

МАЙЖЕ скрізь — від Карачі до Лісабона, від Найробі до Ріо-де-Жанейро — збільшується кількість розбійних нападів на водіїв. Згідно з даними Бюро судової статистики США, в період з 1993 по 2002 рік в Америці щороку ставалося приблизно 38 000 таких нападів.

У Південно-Африканській Республіці, кількість жителів якої дорівнює шостій частині населення США, розбійних нападів стається ще більше — понад 14 000 кожного року. Для того щоб зрозуміти, наскільки жахливий цей вид злочину, прочитайте розповіді водіїв, які пережили розбійний напад. Усі ці випадки трапилися в Йоганнесбурзі, найбільшому місті ПАР. Також ви дізнаєтесь, що робити, коли на вас напали зловмисники і як не стати їхньою жертвою.

Випадки з життя

▪ «Ми зі Сузан уже рік проповідували разом. Якось у середу ми їхали на біблійне вивчення і зупинились на узбіччі у житловому масиві перекусити під деревом. Сузан вийшла з машини взяти з багажника кошик з харчами. Щойно вона подала мені горнятко чаю, як нізвідки з’явився чоловік і приставив до її горла пістолет. Приголомшена всім цим, я хотіла вийти з авто, але інший чоловік заштовхав мене всередину. Не пройшло й хвилини, як ці злочинці вже везли нас у невідомому напрямку. Я думала, що вони зґвалтують чи вб’ють нас» (Аніке, молода жінка).

 ▪ «О сьомій ранку по дорозі на роботу я зупинився на перехресті в районі, де часто збираються безробітні. Зовсім несподівано через відкрите вікно авто хтось приставив мені до горла дуло пістолета і крикнув: «Виходь або застрелю!» У той момент над нами пролітав вертоліт дорожньої служби, і грабіжник подумав, що це поліція. Налякавшись, він вистрелив і почав утікати. Куля влучила мені в шию та пошкодила спинний мозок. Відтак мене паралізувало, і я досі не можу рухати ані руками, ані ногами» (Баррі, який має сина-підлітка).

▪ «Я зі своєю дружиною, Лінзі, збирався їхати на обід, і чекав на неї в машині. Двері були щільно замкнені, але вікна через спеку я залишив привідкритими. Сидячи за кермом, я побачив, як з-за рогу спокійно вийшли двоє чоловіків. Вони попрямували до моєї машини і приблизно за десять кроків до неї розділилися: один пішов ліворуч, а інший — праворуч. Раптом з обох боків вони стали погрожувати мені зброєю та викрикувати різні накази. Послухавшись їх, я завів машину, й вони сказали мені перебратися на заднє сидіння. Один сів за кермо, а інший змусив мене пригнути голову. «Може ти скажеш, чому варто залишити тебе живим?»— запитав хтось із них. «Я Свідок Єгови»,— відповів я. Зловмисник і далі погрожував убити мене, а я не переставав ревно молитися. Також я переживав, що́ подумає моя дружина, коли не побачить ні мене, ні машини» (Алан, батько і роз’їзний наглядач).

Зауважте, що всі вищезгадані злочини відбулись за подібних обставин. До того ж ці випадки показують, наскільки швидко й несподівано грабіжники можуть напасти на водія. Немає сумніву, що сьогодні стає небезпечно залишатися в припаркованому авто навіть у людних місцях, скажімо: на перехресті, в житловому масиві чи на під’їзді до приватних будинків.

Наслідки нападів

На щастя, Аніке й Сузен не постраждали. Вони розповіли нападникам про те, що займаються проповідницькою працею, і пояснили, в чому вона полягає. Через це, схоже, тих чоловіків стало мучити сумління. «Вони навіть попросили в нас вибачення,— розповідає Аніке,— але сказали, що змушені красти, аби вижити в цей важкий час». Біблійна звістка зворушила їхні серця, і вони повернули Аніке й Сузен гроші та годинники й запевнили, що не зроблять їм нічого поганого. «Крім того, ці грабіжники порадили нам, як можна уникати таких нападів,— пригадує Сузен.— Вони взяли з нас обіцянку, що ми ніколи не зупинятимемось на узбіччі, аби перекусити». Потім ті чоловіки вийшли з авто, і ми залишили їм біблійну літературу. Тож Аніке й Сузен поїхали далі.

У випадку з Аланом зловмисники, прибувши у відлюдне місце, змусили його вийти з авто. У нього забрали автомобіль, але він був вдячний, що залишився живим і неушкодженим. Алан каже: «Усе  добре закінчилося, оскільки я слухався грабіжників, не чинив їм опору і не панікував. Щоправда, я мав би бути більш спостережливим. Ця історія допомогла мені зрозуміти, що, живучи в період завершення злої системи Сатани, не можна втрачати пильність і розслаблятися». Наступного дня після пограбування Алан і Лінзі проповідували в тій же місцевості разом з братами й сестрами зі збору, який вони відвідували. Алан пригадує: «У той день ми багато молилися і були дуже уважними. Справді, Єгова дав нам «силу, яка перевершує людську» (2 Коринфян 4:1, 7).

Найбільше постраждав від нападу Баррі. Він уже 11 років прикутий до інвалідного візка. А втім, Баррі не озлобився. Попри нелегкі обставини він залишається оптимістом і зберігає міцну віру в прихід нового світу (2 Петра 3:13). Баррі й далі регулярно відвідує християнські зібрання та використовує кожну нагоду, аби розповісти про свою віру іншим. Ось що він каже: «Служіння Єгові завжди приносило мені радість. Хоча я інвалід й потребую постійного догляду, роздуми про те, що Єгова зробив для мене, приносять мені розраду, і це допомагає не знеохочуватися. Невдовзі зла система Сатани закінчиться і настане той чудовий день, коли я знову зможу ходити!» (Ісаї 35:6; 2 Тимофія 3:1—5).

Влада ПАР вжила певних заходів, і кількість розбійних нападів на водіїв зменшилась. Однак в інших країнах таких злочинів стає щораз більше. Правдиві християни впевнені, що лише Боже небесне Царство назавжди покінчить з будь-яким видом насилля (Псалом 37:9—11; Матвія 6:10).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 14]

ЯК ВБЕРЕГТИСЬ ВІД РОЗБІЙНОГО НАПАДУ

▪ У місцевостях, де часто стаються такі напади, не забувайте заблоковувати двері й закривати вікна.

▪ Зупиняючись на перехресті, огляніться довкола і пересвідчіться, чи поблизу немає підозрілих осіб.

▪ Зберігайте відповідну дистанцію з автомобілем, що попереду, тоді в разі небезпеки вам буде легше від’їхати.

▪ Якщо авто позаду штовхнуло вашу машину, не поспішайте виходити. Це може бути пасткою. А коли таке сталося в небезпечному районі, то, не виходячи, їдьте до найближчого міліцейського відділку.

▪ Якщо, під’їжджаючи до свого будинку, ви побачили підозрілих осіб, безпечніше було б від’їхати та повернутися пізніше або ж звернутись до міліції.

▪ Коли вам доводиться чекати в припаркованій машині у небезпечному чи малолюдному районі, час від часу дивіться, що відбувається поблизу вашого авто. Зауваживши хоча б якусь небезпеку, проїдьтеся довкола кварталу.

[Ілюстрація на сторінці 14]

Баррі, хоча й прикутий до візка, залишається оптимістом.