Погляд Біблії

Чи можливо допомогти мертвим?

«Від самого свого початку Церква... молилась за померлих... щоб вони, очистившись, могли досягти блаженного споглядання Бога» («Катехізис католицької церкви»).

ПО ВСЬОМУ світі багатьох хвилює, що відбувається з людиною після її смерті. Коли помирає хтось близький, відчуваєш біль утрати і глибоке горе. У такі хвилини починаєш задумуватися, чи померлі страждають, а, може, навпаки, вони насолоджуються спокоєм. Чи під силу нам якось їм допомогти?

Чимало віруючих намагаються хоч якось допомогти померлим. Індуси, наприклад, вважають, що вічне блаженство для душі близької людини стає можливим після того, як тіло спалять на березі Гангу і розвіють попіл над водами цієї річки. Буддисти спалюють паперові машини, будинки, одяг та гроші, аби мертвим нічого не бракувало в потойбічному світі. А в Африці, щоби померлим добре велося, на їхні могили виливають спритні напої.

У католицизмі прийнято вірити, що особа, яка померла, не покаявшись у «смертних гріхах», відлучає себе від Божої ласки. Таке відлучення від Божої ласки називають пеклом. Той же, хто отримує милість Бога, тільки після остаточного очищення може сподіватися на «цілковите блаженство» на небі. Для такого очищення слід певний час провести в чистилищі і там пройти через «очищувальний  вогонь» як покуту за легкі гріхи. Тим, хто перебуває у чистилищі, нібито можна допомогти спеціальними месами, а також молитвами за померлих, які засилаються до Бога за посередництвом церкви. За такі відправи звичайно платять друзі і родичі померлих.

Цілком природно, що люди прагнуть звільнити близьких від страждань. Якби померлим можна було допомогти, то Бог, мабуть, обов’язково пояснив би, як це зробити. Розгляньмо, що говорить Біблія.

Стан померлих

Усі згадані вище звичаї і вчення ґрунтуються на віруванні в безсмертя душі, а саме в те, що після смерті тіла якась частина людини продовжує жити. Чи це вірування узгоджується з Біблією? У ній написано: «Знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, і заплати немає вже їм,— бо забута і пам’ять про них, і їхнє кохання, і їхня ненависть, та заздрощі їхні загинули вже, і нема вже їм частки навіки ні в чому, що під сонцем тим діється!.. Все, що в силі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знання, ані мудрости» (Екклезіяста 9:5, 6, 10). Вжите тут єврейське слово «шеол» означає спільну могилу людства.

Про те, що стається після смерті, псалмописьменник сказав: «Вийде дух його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть» (Псалом 146:4).

Наведені біблійні пояснення цілком логічні й заслуговують нашого довір’я. Ось подумайте, хіба турботливий батько мучив би своїх дітей за вроджені грішні схильності? (Буття 8:21). Звичайно, ні. Тож невже наш небесний Батько здатен на таке? Наприклад, коли деякі давні ізраїльтяни перейняли язичницький звичай спалювати своїх дітей, приносячи їх в жертву фальшивим богам, Єгова засудив його, кажучи, що він цього не наказував, і це навіть не приходило йому на серце (Єремії 7:31).

Внаслідок гріхів людина помирає, а не мучиться у потойбічному світі. У Біблії пояснюється: «Плата за гріх — смерть» і «той, хто помер, звільнився від гріха» (Римлян 5:12; 6:7, 23).

Мертві нічого не усвідомлюють і не страждають. Їхній стан схожий на глибокий сон, вони не відчувають ані радості, ані смутку. Тому всі намагання допомогти померлим — марні і не мають жодної біблійної підстави.

Що чекає на померлих?

Однак це не означає, що смерть назавжди забрала ваших близьких. Насправді на них чекає чудове майбутнє.

Перш ніж воскресити Лазаря, Ісус сказав, що збирається «розбудити його» (Івана 11:11). Іншим разом він зазначив: «Всі, хто перебуває в пам’ятних гробницях, почують його [Ісусів] голос і вийдуть» (Івана 5:28, 29). Смерть звільняє людей від гріхів, тому воскреслі не страждатимуть за свої колишні вчинки. Вони сповна втішатимуться життям у досконалих умовах.

Якщо вас зацікавила така обітниця, пересвідчіться без зволікань в її надійності. Свідки Єгови з радістю допоможуть вам у цьому.

ЧИ ВАС КОЛИСЬ ЦІКАВИЛО?

▪ Чи мертві щось усвідомлюють? (Псалом 146:4; Екклезіяста 9:5, 6, 10).

▪ Чи дозволив би Бог, щоб люди мучились у пеклі? (Єремії 7:31).

▪ Що чекає на померлих? (Івана 5:28, 29).