Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Ослики. Невтомні помічники

Ослики. Невтомні помічники

Ослики. Невтомні помічники

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В ЕФІОПІЇ

ЕФІОПІЯ — одна з найбільш густонаселених країн світу. Запрошуємо вас до її столиці Аддис-Абеби. Опинившись на вулицях цього міста, ви будете здивовані, що поряд з великою кількістю автомобілів і автобусів тут вільно рухаються віслюки. В Ефіопії віслюки — важливий транспортний засіб. Ці тварини перевозять на спинах великі коші зі всякою всячиною. Вони не бояться інтенсивного вуличного руху і, не оглядаючись, впевнено прямують своїм шляхом. Більшість водіїв і пішоходів уже призвичаїлись до осликів і знають: якщо не хочеш, аби на тебе висипались коров’ячі кізяки чи вугілля, ліпше поступитися їм дорогою.

В Ефіопії нараховується приблизно п’ять мільйонів віслюків, тобто на 12 мешканців країни припадає 1 віслюк. Мільйони ефіопців живуть у невеличких поселеннях, розкиданих по стрімких пагорбах, між якими пролягають глибокі ущелини. До того ж з Ефіопського плоскогір’я у центрі країни збігає безліч струмків. Побудувати достатню кількість мостів або ж прокласти до цих поселень хоча б немощені дороги — просто неможливо, адже це вимагає величезних фінансових витрат. Ось чому місцеві мешканці тримають ослів.

Віслюк добре пристосувався до ефіопського клімату. Він не боїться ані сухих спекотних низин, ані гористих районів. Ця тварина легко долає і стрімкі схили, і вузькі болотисті стежини, і гірські річки. Віслюк пройде навіть там, де не зможе пройти ні кінь, ні верблюд. Тож у місцевостях, куди не дістатися автотранспортом, без віслюка годі обійтись.

Віслюки здатні носити вантажі різних форм і розмірів навіть звивистою гірською дорогою та вузенькими стежками між огорожами. Їм не потрібно міняти шини, і вони не бояться підсковзнутися на слизькій дорозі. Коли розлючені водії годинами простоюють у заторах, віслюки спокійно проходять між рядами машин. Жодний поліцейський не оштрафує ослика за те, що він грубо порушує правила дорожнього руху. І з паркуванням у віслюка теж немає проблем. До того ж цей унікальний транспортний засіб можна придбати всього за 50 доларів, що не зрівняти з ціною автомобіля.

Віслюки у столиці

В Адис-Абебі живе понад 3 мільйони людей. Щоранку сюди на базар стікаються тисячі мешканців поблизьких сіл, усі вони везуть свій крам на віслюках. Особливо тут людно в базарні дні — в середу й суботу. Найчастіше селянам доводиться долати майже 30 кілометрів в один кінець, і така подорож займає близько трьох годин. Крім того, їм треба прибути на базар ще до світанку. Іноді власники ослів ідуть зі своїми тваринами поряд, але здебільшого ледь встигають за ними.

Часто віслюків навантажують кошами з зерном, овочами, дровами, вугіллям і цементом або бідонами з олією чи ящиками з різноманітними напоями. Вони можуть перевезти вантаж вагою 90 і більше кілограмів. Деколи осли тягнуть за собою довгі бамбукові чи евкаліптові палиці. Буває, на ослика накладають такі величезні в’язки сіна чи соломи, що за ними його майже не видно.

Коли вранці віслюки везуть свій вантаж на базар, вони біжать досить швидко. Але на зворотному шляху, звільнившись від важкої ноші, йдуть поволі, час від часу зупиняються і пощипують при дорозі травичку. Віслюки не залишаються без роботи навіть у ті дні, коли немає базару: разом з господарями вони ходять по воду чи дрова. Деякі власники віддають своїх тварин «у найми», скажімо до так званих «професійних ослячих» транспортних служб. Часом можна побачити ослика, що тягне тачку, або ж пару віслюків, запряжену у великий віз.

Їх є за що шанувати

Віслюки не потребують якогось особливого догляду. Вони самі шукають собі їжу та їдять усе підряд. Тваринки зазвичай прив’язуються до своїх господарів, якщо ті добре обходяться з ними. Як не дивно, але осли вважаються розумнішими за коней. У них чудова пам’ять, і вони легко запам’ятовують дорогу. Приміром, віслюки можуть самі привозити додому воду, навіть якщо джерело розташоване за 8 кілометрів. Важливо лише їх завантажити і розвантажити. Тому ослику іноді чіпляють на шию дзвіночок, аби люди, почувши голосний дзенькіт, вчасно забрали у нього ношу.

Хоча віслюки доволі витривалі, все ж вони мають свої обмеження. Наприклад, коли ноша заважка чи муляє спину або ж ослику вже час перепочити, він просто лягає. У таких випадках дехто починає кричати на осла і бити його. Подібну ситуацію описано в Біблії (Числа 22:20—31).

Але з осликами слід поводитись обережно. Якщо вантаж неправильно закріплений, він може зсунутися і тварина впаде або ж поламає собі ноги. Цим невтомним працівникам деколи дошкуляють виразки на шкірі, різні паразити, пневмонія чи запалення копит. Тому в місті Дебре-Цайті, що неподалік Аддис-Абеби, відкрили сучасну клініку для віслюків. У ній декілька кабінетів з комп’ютерним обладнанням, велика операційна і транспортні засоби, які доставляють «пацієнтів» до клініки. Приміром, у 2002 році тут було надано медичну допомогу приблизно 40 000 осликів.

У Біблії розповідається, що патріарх Авраам добирався на своєму ослі гористою місцевістю до гори Морія (Буття 22:3). Давні ізраїльтяни не уявляли собі життя без цих тварин. Навіть Ісус урочисто в’їхав до Єрусалима на осляті (Матвія 21:1—9).

Мешканці Ефіопії вже не одне століття використовують ослів. На відміну від автомобілів, моделі яких швидко виходять з моди, віслюки завжди будуть нашими вірними помічниками. Погодьтесь, їх є за що шанувати.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

‘The Donkey Sanctuary’, Sidmouth, Devon, UK