Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Молоді люди запитують...

Чому стільки правил?

Чому стільки правил?

«Мене страшенно дратувало, що батьки постійно вказували мені, о котрій годині я повинен повернутись додому. Кожного разу, коли я мусив іти раніше за інших, мені було дуже прикро» (Аллен).

«Це просто жахливо, коли батьки контролюють, хто тобі телефонує! Здається, що до тебе ставляться як до маленької дитини» (Елізабет).

ЧИ ТОБІ теж не подобається, коли батьки постійно встановлюють якісь правила? Можливо, ти іноді хочеш вислизнути з дому або ж сказати їм неправду. Одна дівчина, яка вважає, що її батьки надто опікуються нею, говорить: «Я і кроку не можу ступити без їхнього дозволу!»

Напевно, і твої батьки чи опікуни кажуть тобі, що́ ти повинен робити. Наприклад, вони вимагають, аби ти виконував домашні завдання, займався хатніми справами, повертався додому о певній годині, визначають, скільки часу ти говоритимеш по телефону, дивитимешся телевізор чи сидітимеш за комп’ютером. Цілком імовірно, що батьки вказують тобі, з ким товаришувати і як поводитись поза домом, скажімо в школі.

Однак дітям не завжди вдається дотримуватися встановлених батьками правил. Під час одного опитування приблизно дві третини підлітків зізналися, що здебільшого їх карають за порушення домашніх правил.

Та все ж більшість хлопців і дівчат погоджується: щоб життя не стало схожим на хаос, певні правила необхідні. Але чому вони іноді так дратують? І як можна отримати більше свободи?

«Я вже не дитина!»

«Чому батьки не розуміють, що я вже не дитина і хочу бути більш незалежною?» — говорить дівчина на ім’я Емілі. Чи знайомі тобі такі почуття? Якщо так, то спробуй зрозуміти батьків. Вони, швидше за все, вважають, що своїми правилами захищають тебе і готують до дорослого життя.

Навіть якщо твої батьки і не надто суворі, тобі, мабуть, здається, що правил могло бути менше. Особливо прикро, коли до твого брата чи сестри ставилися більш поблажливо. Марсі розповідає: «Мені вже 17 років, але я мушу бути вдома, щойно починає вечоріти. Коли я щось роблю не так, то мені забороняють виходити з дому. Брат у моєму віці приходив, коли хотів, і його не карали так, як мене». Метью, якому тепер за двадцять, пригадує, що його молодшим сестрам завжди все сходило з рук.

Життя без правил

Зрозуміло, що тобі хочеться звільнитися від домашнього контролю. Але чи справді життя без жодних правил пішло б тобі на користь? Пригадай своїх однолітків, котрі повертаються додому пізно вночі, одягаються, як хочуть, і ходять зі своїми друзями, куди і коли завгодно. Мабуть, їхні батьки надто зайняті і не цікавляться ними. Проте такий підхід до виховання не принесе добрих результатів (Приповістей 29:15). Зазвичай ті, хто виховується у сім’ях, де немає правил, стають егоцентричними людьми. Власне тому сьогодні у світі так бракує справжньої любові (2 Тимофія 3:1—5).

Колись твоє ставлення до вимог батьків може змінитися. Зауваж, що виявило одне опитування, проведене серед молодих жінок, які виростали в сім’ях, де їх майже або зовсім ні в чому не обмежували. Жодна з них не відгукнулася схвально про відсутність дисципліни вдома. І всі вони зазначили, що це лише свідчить про байдужість батьків чи про їхнє невміння виховувати дітей.

Замість того щоб заздрити одноліткам, котрим все дозволяють, спробуй побачити за вимогами батьків їхню любов і турботу. Коли вони розсудливо встановлюють певні правила, то наслідують Бога Єгову, який сказав своєму народу: «Я зроблю тебе мудрим, і буду навчати тебе у дорозі, якою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!» (Псалом 32:8).

А що, коли тобі здається, що тих правил надто багато і вони дуже суворі? Розглянь деякі поради, які можуть допомогти тобі.

Спілкування приносить хороші результати

Щоб мати більше свободи або ж менш болісно сприймати домашні правила, відверто поговори з батьками. «Але я вже з ними говорив, і це нічого не дало!» — скажеш ти. Тоді задумайся, чи вмієш ти спілкуватися. Саме завдяки спілкуванню ми можемо досягнути того, що хочемо або ж ліпше зрозуміти, чому нам відмовляють. Аби до тебе ставилися як до дорослого, навчися спілкуватися.

Виявляй самовладання. У Біблії говориться: «Глупак увесь свій гнів виявляє, а мудрий назад його стримує» (Приповістей 29:11). Якщо всі твої розмови з батьками зводяться лише до нарікань, то навряд чи ти досягнеш добрих результатів. Швидше за все батьки знову стануть тебе повчати. Тому не варто скиглити, дутися чи впадати в істерику. Навіть якщо тобі дуже хочеться гримнути дверима чи тупнути ногою, стримайся. Адже це не принесе тобі більшої свободи, а навпаки, дасть привід батькам встановити нові правила.

Спробуй зрозуміти батьків. У практичності цієї поради переконалася юна християнка Трейсі, яка живе з мамою. Вона каже: «Я запитую себе, що стоїть за тою чи іншою вимогою мами. Як правило, це прагнення виховати мене хорошою людиною» (Приповістей 3:1, 2). Спробуй зрозуміти своїх батьків, і, можливо, вони зрозуміють тебе. Приміром, тобі не дозволяють піти на вечірку. Замість того щоб сперечатися, ти міг би запитати: «А чи можу я піти туди зі зрілим та надійним другом?» Не завжди батьки виконуватимуть усі твої прохання, але якщо ти поставиш себе на їхнє місце, вам буде легше дійти згоди.

Здобувай довір’я батьків. Довір’я мами і тата — це немов гроші на банківському рахунку. Ти можеш користуватися лише тим, що покладеш у банк. Перевищення кредиту карається штрафом, а неодноразове перевищення призводить до закриття рахунку. Добитися, щоб батьки дозволили тобі те, чого ти хочеш,— це немов зняти гроші з рахунку. Вони підуть тобі назустріч тільки тоді, коли ти заслужив довір’я.

Будь реалістичним. Батьки зобов’язані в розумних межах контролювати тебе. Наприклад, у Біблії згадується про «заповідь батька» і «науку матері» (Приповістей 6:20). Отже, не варто думати, ніби батьківські правила зіпсують тобі життя. Навпаки, якщо слухатимешся батьків, то, як обіцяє Єгова, тобі буде добре вестися (Ефесян 6:1—3).

ПОДУМАЙ

  • Які вимоги батьків тобі найважче виконувати?

  • Яка порада з цієї статті найбільш практична для тебе?

  • Як можна заслужити довір’я батьків?