Сонечко. Жучок-помічничок

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

МОЖЛИВО, ви вам не раз доводилося бачити невеличкого жучка з чорними цяточками. Навіть ті, хто не любить комах, ставляться до сонечка з симпатію. Ці жучки — улюбленці дітей і бажані гості на полях та в садах. Чому?

Чим вони корисні?

Більшість видів цих жучків харчуються попелицями (зліва) — дрібними комахами з м’яким покривом тіла, які живляться соком садових і сільськогосподарських рослин. Доросле сонечко за життя з’їдає приблизно кілька тисяч попелиць. Слід зазначити, що й личинки сонечка мають неабиякий апетит. Тим крапчастим жучкам також смакує багато інших паразитичних комах, а декотрі з них полюбляють навіть пероноспори — гриби, котрі спричиняють таку хворобу рослин, як несправжня борошниста роса. Тож не дивно, чому люди так тішаться, коли на полях чи в садах з’являється сонечко!

Наприкінці XIX століття з Австралії до штату Каліфорнія (США) було випадково завезено одного шкідника — червця. Він настільки швидко розмножився, що під загрозою опинилися всі насадження цитрусових. Однак в Австралії червець не становив серйозної загрози сільськогосподарським культурам. Тому один ентомолог поїхав туди за природним ворогом червця і привіз до Каліфорнії 500 сонечок виду родолія австралійська. Уже через рік червця майже не залишилось. Так сонечко врятувало в Каліфорнії цитрусові сади.

Народження і життя сонечка

Жучок за назвою сонечко має круглу або довгасту форму. Тільце його зверху опукле, а знизу пласке. Хоча жучок полюбляє багато їсти, він здебільшого залишається зовсім маленьким, лише 12 міліметрів завдовжки. Його делікатні літальні крильця прикриті твердими блискучими надкрилами, забарвлення яких і вирізняє цю комаху. Коли йдеться про сонечко, в уяві постає червоний жучок з чорними цяточками. Але в природі існує близько 5000 видів сонечок, і кожен з них має свою неповторну комбінацію кольору і цяток. Бувають оранжеві або жовті сонечка у чорну крапинку, є й чорні в червону. У деяких взагалі немає цяток. Інші ж — плямисті або смугасті.

Живуть сонечка недовго, приблизно рік. На зиму вони ховаються в сухе затишне місце. А коли приходять теплі дні, жучки пробуджуються і вилітають на пошуки своїх улюблених ласощів — попелиць. Після шлюбного періоду самиця відкладає на нижній бік листка, який густо вкритий попелицями, купку дрібних жовтих яєць (праворуч). Згодом з кожного яйця вилуплюється шестинога личинка, що радше схожа на крихітного алігатора (ліворуч), аніж на сонечко. Личинка безперестанку поїдає попелиці і тому швидко росте. Через деякий час її шкірка починає тріскати, і личинка,  прикріпившись до листка, плете навколо себе кокон. В середині кокона лялечка поступово перетворюється на жучка. А втім, молода комаха не покидає рослинку ще цілий день. Вона чекає поки її м’яке безбарвне тільце стане твердим і набуде характерного забарвлення.

Як не дивно, але в такого симпатичного жучка є вороги. Та він уміє їх вправно відлякувати. Коли з’являється загроза, він випорскує зі зчленувань ніг жовту, смердючу, огидну на смак рідину. Нападники, скажімо птахи чи павуки, назавжди запам’ятають цю неприємну зустріч, а яскраве забарвлення сонечка обов’язково нагадає їм про неї.

Сонечко, що стало шкідником

Один з видів сонечок, який спочатку використовували для контролю популяції шкідників, з часом сам став шкідником. Йдеться про сонечко-хармонія, яке ще називають азіатським сонечком. У себе на батьківщині, в північно-східній Азії, воно мирно співіснує з іншими видами сонечок. Оскільки хармонія славилася своєю здатністю винищувати цілі полчища попелиць та різних шкідників рослин, її завезли в Північну Америку та Європу. На жаль, через непогамовний апетит цих переселенців місцевим сонечкам почало бракувати їжі. Більше того, коли закінчуються шкідники, голодні азіатські сонечка накидаються на інших корисних комах. Річ у тім, що в Америці та Європі хармонія не має ворогів. Тому ентомологи побоюються, що в майбутньому деякі види сонечок можуть взагалі зникнути. Азіатські сонечка також пожирають достиглі плоди, а перед настанням холодів масово окуповують людські помешкання. Усе це викликає незадоволення тамтешніх жителів.

Існують і такі види сонечок, які харчуються не шкідниками, а цінними сільськогосподарськими культурами. Однак, на щастя, більшість видів сонечок приносять користь.

Дбайте про сонечко

Як можна привабити цих корисних жучків? Сонечка полюбляють пилок і нектар. Отож, коли ваш сад вкриється буйним цвітом, вони обов’язково завітають до вас. Їм також сподобається купка бур’яну і пласка посудина з водою. Не використовуйте пестицидів. Не прибирайте всього сухого листя, щоб сонечка могли в ньому перезимувати. Якщо ви натрапите в саду на якихось лялечок чи яйця, не знищуйте їх, адже це, можливо, майбутні сонечка.

Пам’ятайте, лише кілька цих кольорових комашок допоможуть вам без застосування пестицидів позбутися шкідників. Піклуйтеся про сонечок, і вони не залишаться в боргу. Ці незвичайні жучки-помічнички — ще один вияв мудрості нашого Творця. Недарма псалмоспівець написав: «Які то численні діла Твої Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля» (Псалом 104:24).

[Відомості про ілюстрації, сторінка 16]

Вгорі:© Waldhäusl/Schauhuber/Naturfoto-Online; два фото ліворуч: Scott Bauer/Agricultural Research Service, USDA; посередині: Clemson University - USDA Cooperative Extension Slide Series, www.insectimages.org; яйця: Bradley Higbee, Paramount Farming, www.insectimages.org

[Відомості про ілюстрації, сторінка 17]

Ліворуч: Jerry A. Payne, USDA Agricultural Research Service, www.insectimages.org; друге фото зліва: Whitney Cranshaw, Colorado State University, www.insectimages.org; третє зліва: Louis Tedders, USDA Agricultural Research Service, www.insectimages.org; четверте зліва: Russ Ottens, The University of Georgia, www.insectimages.org; сонечка на листку: Scott Bauer/Agricultural Research Service, USDA