ДЕЯКІ вчені говорять, що Сатани немає, що він — лише витвір людської уяви. І це твердження не нове. Адже поет XIX століття Шарль Бодлер писав: «Найбільша хитрість Диявола полягає в тому, аби переконати нас, що його не існує».

Тож існує Сатана чи ні? Якщо так, то звідки він взявся? Чи він саме та невидима сила, яка спричиняє проблеми у світі? Як можна уникнути його згубного впливу?

Біблія зображає Сатану реальною особою, яка існує в невидимій духовній сфері (Йова 1:6). Ця книга розповідає про його огидні риси та жорстокі вчинки (Йова 1:13—19; 2:7, 8; 2 Тимофія 2:26). У ній навіть записано розмови, які Сатана провадив з Богом та з Ісусом (Йова 1:7—12; Матвія 4:1—11).

Звідки ж взялася ця зла істота? Ще до появи людини Бог створив свого першого Сина, який пізніше став відомий як Ісус (Колосян 1:15). Згодом Бог створив інших духовних синів, ангелів (Йова 38:4—7). Усі вони були досконалі та праведні. Проте з часом один з них став Сатаною.

 Коли було створено цього ангела, його не назвали Сатаною. Це описове ім’я, яке означає «супротивник, ворог, обвинувач», він отримав пізніше, після того як почав противитися Богу.

Цей ангел розвинув почуття власної вищості й гордість. Сатана прагнув, щоб інші поклонялись йому, а не Богові. Він хотів, щоб йому поклонився навіть первонароджений Син Бога, Ісус, коли той був на землі (Матвія 4:9).

Як сказано в Біблії, Сатана «в правді не встояв» (Івана 8:44). Хоча він натякав, що Бог обманює своїх слуг, але в дійсності сам був брехуном. Наприклад, Сатана запевнив Єву, що вона може стати подібною до Бога. Насправді ж, це було його бажанням. Вдавшись до обману, він досягнув своєї егоїстичної мети. Сатана спонукав Єву думати, що він вищий за Бога. Єва прислухалась до слів Сатани і так визнала його своїм богом (Буття 3:1—7).

Піднявши бунт, колись гідний довіри ангел став Сатаною, тобто супротивником і ворогом Бога й людей. Крім того, Сатану названо Дияволом. Це слово означає наклепник і ще повніше розкриває його особистість. Сатана також спонукав інших ангелів не послухатись Бога і приєднатись до нього (Буття 6:1, 2; 1 Петра 3:19, 20). Ті ангели принесли людям тільки лихо. Подібно до Сатани, вони розвинули егоїстичні бажання, і внаслідок цього «наповнилась земля насильством» (Буття 6:11; Матвія 12:24).

Щоб не викрити себе, злочинець намагається не лишати на місці злочину відбитків пальців. Однак для поліції зрозуміло: якщо злочин скоєно, має бути злочинець. Так само й Сатана, найперший убивця, не хоче, щоб його викрили (Івана 8:44; Євреїв 2:14). Розмовляючи з Євою, Сатана прикинувся змієм. Він і досі приховує, ким він є. Диявол «засліпив розуми» невіруючим людям, щоб вони не здогадалися, наскільки сильний його вплив (2 Коринфян 4:4).

А втім, Ісус показав, що саме Сатана відповідальний за все зло на землі. Він назвав його «правителем цього світу» (Івана 12:31; 16:11). Крім того, апостол Іван написав: «Весь світ лежить у владі Злого» (1 Івана 5:19). Сатана вміло використовує «прагнення плоті, прагнення очей та вихваляння... статками», аби ‘вводити в оману всю населену землю’ (1 Івана 2:16; Об’явлення 12:9). По суті, йому підкоряється майже ціле людство.

Як і у випадку з Євою, ті, хто слухається Сатану, фактично, роблять його своїм богом. Тож не дивно, що Сатану названо «богом цієї системи» (2 Коринфян 4:4). Внаслідок його правління на землі поширилися лицемірство, брехня, пожадливість, жорстокість, злочинність, корупція, а також війни і спустошення.

Біблія радить: «Будьте тверезими й пильними». Вона пояснює чому: «Ваш супротивник, Диявол, ходить довкола, немов рикаючий лев, і шукає, кого б пожерти» (1 Петра 5:8). Але лякатися не потрібно, адже тих, хто пильнує, Сатана не в стані перехитрити (2 Коринфян 2:11).

Отже, важливо розуміти, що Сатана справді існує. Але не сумнівайтесь, що Бог «зміцнить вас» та «зробить вас сильними», аби ви змогли ‘протистояти йому [Сатані]’ і залишатися по стороні Бога (1 Петра 5:9, 10).