Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Цей життєдайний пилок

Цей життєдайний пилок

Цей життєдайний пилок

НАВЕСНІ, коли все довкола зацвітає, у повітрі з’являється багато пилку. Звичайно, це не тішить людей, які страждають на алергію. Однак не поспішайте назвати пилок нестерпною карою. Краще розгляньмо, яку роль він відіграє в природі. Вас, мабуть, здивує, що від нього великою мірою залежить наше життя.

Що ж таке пилок? За визначенням одного словника, пилок — це сукупність клітин, що розвиваються в пиляках тичинок насінних рослин і беруть участь в їх розмноженні. Наприклад, у людей, аби народилася дитина, сперматозоїд батька має запліднити яйцеклітину матері. Подібно і в рослин: для запліднення й утворення плоду необхідно, щоб пилок з чоловічого органу квітки (тичинки) потрапив на жіночий орган (маточку) *.

Пилкові зерна настільки малі, що їх неможливо побачити неозброєним оком. Проте їх можна розгледіти в мікроскоп. Форма і розміри пилкових зерен унікальні для кожного виду рослин. Оскільки пилок не піддається процесу гниття, археологи, досліджуючи пилкові зерна, дізнаються, які рослини люди вирощували багато століть тому. А найголовніше, квітки «впізнають» пилок свого виду завдяки характерним особливостям пилкових зерен.

Як переноситься пилок

Пилок багатьох наземних рослин розноситься вітром, який розгойдує їхні сережки і шишки. А пилок деяких водяних рослин розносить вода. Запилення вітром — справа випадку, тому дерева та інші рослини викидають у повітря неймовірно велику кількість пилинок *. Це і спричиняє хворобливий стан у людей, які страждають на сінну гарячку.

Для квітучих рослин, які ростуть не дуже густо, запилення вітром не завжди підходить. Як же тоді пилок потрапляє з однієї рослини на іншу, котра може рости за багато кілометрів? Тут на допомогу приходить ціла армія помічників: і кажани, і птахи, і комахи. Однак вони надають свої послуги лише за солодку винагороду.

Усім цим створінням важко відмовитись від смачного нектару, яким щедро обдаровують їх квіти. Коли вони прилітають за порцією ласощів, на їхні тільця налипає пилок. У пошуках наступної порції ці запилювачі переносять пилок на іншу квітку.

В основному запилення здійснюється комахами, а особливо в країнах з помірним кліматом. Щоб поживитися нектаром і пилком, вони щодня облітають безліч квіток *. Ентомолог Мей Беренбаум говорить: «Запилення — це, мабуть, найважливіша праця, яку виконують комахи. І хоча вона сприяє нашому здоров’ю і добробуту, ми рідко коли задумуємось про це». Завдяки перехресному запиленню фруктові дерева дають добрі врожаї. Тож, безсумнівно, переносячи пилок з квітки на квітку, комахи роблять нам велику послугу.

Приваблювання запилювачів

Квітки мають привабити помічників і добре їх нагодувати. Як їм це вдається? Приміром, їхні голівки — чудові острівці, на яких можна перепочити на сонечку. Крім того, квітки рекламують свій товар гарним виглядом і ароматом. Багато з них подають знаки у формі кольорових цяток чи смужок. Таким чином запилювачі знають, де шукати нектар.

Кожна квітка має свої хитрощі. Деякі видають гнилісний запах, щоб привабити мух. А інші вдаються до обману. Скажімо, квітка офрісу бджолоносного виглядає, як самка бджоли. Тому справжні бджоли летять до неї, думаючи, що знайдуть собі пару. Існують також квітки, які захоплюють комах у полон і відпускають лише тоді, коли вони їх запилять. За словами Малкольма Вількінса, «у царстві рослин не знайти механізму більш тонкого, точного і продуманого, ніж запилення квіток».

Створивши процес запилення, Бог подбав про те, щоб рослини були привабливими для запилювачів, без яких мільйони рослин не змогли б розмножуватися. Ось що про це сказав Ісус: «Навчіться з того, як ростуть польові лілії: вони не трудяться і не прядуть, але говорю вам, що навіть Соломон у всій своїй славі не наряджався так, як котрась із них» (Матвія 6:25, 28, 29).

Рослини завдяки запиленню не тільки розмножуються, але й дають нам їжу. Можливо, декому з нас пилок сильно докучає. Але ми маємо бути вдячними за те, що працьовиті запилювачі розносять цей життєдайний пил. Добрі врожаї великою мірою залежать від дивовижного процесу запилення, який свідчить про надзвичайну мудрість нашого Творця.

[Примітки]

^ абз. 3 Запліднення відбувається в результаті перехресного запилення (пилок потрапляє з іншої рослини) або в результаті самозапилення (пилок походить з тієї ж квітки). Перехресне запилення забезпечує розмаїтість спадкових ознак і підвищує життєздатність рослин.

^ абз. 6 Лише одна березова сережка, наприклад, викидає понад п’ять мільйонів пилкових зерен. На березі у середньому з’являється кілька тисяч сережок.

^ абз. 9 Щоб отримати кілограм меду, бджоли мусять відвідати приблизно десять мільйонів квіток.

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 16, 17]

Запилювачі

МУХИ І ЖУКИ

Мало хто знає про їхні заслуги. Але якщо ви любите шоколад, то маєте дякувати за ці ласощі крихітній мушці, адже саме вона запилює квітки какаового дерева.

КАЖАНИ І ОПОСУМИ

Чимало великих дерев, таких, як капок і баобаб, запилюються кажанами. Деякі кажани не тільки живляться нектаром, але й їдять плоди дерев і розносять їхнє насіння, виконуючи таким чином дві корисні справи. В Австралії нектаром квіток ласують маленькі сумчасті тварини, опосуми. Переходячи від однієї квітки до іншої, вони на своєму хутрі переносять пилок.

МЕТЕЛИКИ І МОЛІ

Ці гарні комахи здебільшого живляться нектаром і, коли облітають квітки, переносять пилок. Деякі орхідеї запилюються лише певним видом молі.

НЕКТАРНИЦІ І КОЛІБРІ

Ці барвисті пташки постійно перелітають з квітки на квітку і п’ють нектар. Пилок потрапляє на пір’я їхніх голівок і грудей.

БДЖОЛИ І ОСИ

Подібно до скла в окулярах, волохаті тільця бджіл притягують до себе пилок. Ось чому бджіл вважають ідеальними запилювачами. Наприклад, представник родини бджолиних — джміль може перенести на собі до 15 000 пилкових зерен. Завдяки тому що в ХІХ столітті з Англії до Нової Зеландії завезли джмелів, тепер тут буяють поля конюшини, яка є важливим кормом для худоби.

Головний запилювач — це медоносна бджола. Зазвичай вона обирає якийсь один вид квіток з тих, що ростуть поблизу її вулика. Ентомолог Крістофер О’Тул підрахував, що «до 30 відсотків усіх продуктів харчування люди отримують завдяки тому, що бджоли запилюють рослини». Приміром, від бджіл залежить врожай яблук, слив, вишень, ківі та мигдалю. Тож у деяких країнах власники садів платять бджолярам за кожен вулик.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Офріс бджолоносний.