Вроджена мудрість — дивовижний дар

«Міграція птахів — мабуть, одне з найграндіозніших явищ у природі» (АТЛАС МІГРАЦІЇ ПТАХІВ, КОЛЛІНЗ).

ДЕВ’ЯТОГО грудня 1967 року один пілот помітив зі свого літака зграю лебедів-кликунів. Приблизно 30 птахів на приголомшливій висоті 8200 метрів летіло в напрямку Ірландії. На цій висоті температура повітря сягає –40°C. Чому ж вони летіли так високо? Завдяки цьому лебеді уникали шквальних вітрів з дощем та снігом, які зазвичай бушують на нижчих висотах. Крім того, птахи ловили повітряні течії, за допомогою яких набирали швидкість до 200 км/год. Свою 1300-кілометрову подорож з Ісландії до Ірландії лебеді здійснили всього за 7 годин.

Полярний крячок — абсолютний чемпіон з перельотів на довгі дистанції. Своє потомство він виводить за Північним полярним колом, а коли в Північній півкулі настає зима, він летить до Антарктиди. В середньому за рік цей маленький морський птах долає 40—50 тисяч кілометрів — відстань, що дорівнює окружності землі.

Білі лелеки гніздяться у північній Європі, а зимують на півдні Африки. Під час перельоту туди і назад вони долають відстань 24 000 кілометрів. Осінню та весною тисячі цих птахів пролітають над Ізраїлем. Вони роблять це в чітко визначений час, про що було відомо ще у біблійні часи (Єремії 8:7).

Хто заклав такий інстинкт у птахів? Близько 3500 років тому Бог поставив праведному чоловікові Йову таке запитання: «Чи яструб літає твоєю премудрістю, на південь простягує крила свої? Чи з твойого наказу орел підіймається, і мостить кубло своє на висоті?» У відповідь Йов віддав хвалу Богові за те, що він заклав у птахів та інших тварин ці дивовижні здібності (Йова 39:26, 27; 42:2).

Щось вище за інстинкт

Людина — вінець Божого творива — на відміну від тварин не керується виключно інстинктами. Ми наділені свободою волі, сумлінням та здатністю любити (Буття 1:27; 1 Івана 4:8). Завдяки цьому людина може приймати правильні з морального погляду рішення, в яких нерідко відображається надзвичайна любов та саможертовність.

Погляди та поведінка людини значною мірою формуються під впливом моральних та духовних засад, котрих її було навчено з дитинства. Саме тому люди можуть по-різному розуміти, що таке добро і зло або що є прийнятним і неприйнятним. Такі розбіжності часто призводять до непорозумінь, нетерпимості і навіть до ненависті, особливо коли на людей сильно впливають традиції, націоналізм чи релігія.

Кожен з нас підкоряється єдиним фізичним законам, що керують усесвітом. Наскільки кращим був би світ, якби всі люди також мали однакові духовні цінності і дотримувались тих самих моральних законів. Проте чи має хтось право встановлювати будь-які норми для цілого людства? Якщо так, то коли він це зробить? А може, він це вже зробив? Відповіді ви знайдете у наступних статтях.