Дальтонізм. Що це таке?

«Коли я вбираюсь, дружина завжди перевіряє, чи добре я підібрав одяг по кольорах,— каже Родні.— За сніданком вона сама вибирає мені фрукт, бо я не бачу, чи він стиглий. На роботі, коли працюю за комп’ютером, я не завжди можу зорієнтуватися, на що натискати, бо зображення на моніторі часто можна розрізнити тільки за кольором. Коли я за кермом, то не бачу різниці між червоним і зеленим світлом світлофора, тому дивлюся, чи горить верхня лампочка, чи нижня. Але з горизонтальними світлофорами складніше».

 У РОДНІ — колірна сліпота, або дальтонізм. Він має успадковану ваду, що спричиняє порушення в сітківці — світлочутливій внутрішній оболонці ока. Така аномалія зору трапляється у кожного дванадцятого чоловіка-європейця і в кожної двохсотої жінки *. Як і більшість тих, хто страждає від такої вади, Родні бачить світ не лише чорно-білим, він може розрізняти кольори. Просто деякі з них він сприймає не такими, якими їх бачать люди з нормальним зором.

До складу сітківки ока, як правило, входять три види кольорочутливих клітин, які називаються колбочками. Кожен вид розпізнає довжину світлової хвилі, яка відповідає одному з основних кольорів, а саме: синьому, зеленому або червоному. Світлові хвилі різної довжини збуджують відповідні колбочки, від яких іде сигнал до мозку. Завдяки такому процесу людина може розрізняти кольори *. У людей-дальтоніків чутливість колбочок до одного чи більше кольорів знижена або колбочки неправильно реагують на хвилі певної довжини, через що кольори сприймаються по-іншому. У більшості випадків дальтонікам важко розрізняти жовтий, зелений, оранжевий, червоний і коричневий кольори. Наприклад, вони можуть не побачити зелену плісняву на чорному хлібі чи на жовтому сирі або ж не відрізнять синьооку білявку від зеленоокої, рудоволосої дівчини. Якщо чутливість колбочок до червоного кольору сильно ослаблена, то червона троянда видаватиметься чорною. Дуже рідко зустрічаються люди, які не бачать синього кольору.

Дальтонізм у дітей

Дальтонізм здебільшого передається по спадковості, і часто діти ще змалечку несвідомо вчаться давати собі з ним раду. Навіть якщо вони не розпізнають певних кольорів, вони все ж бачать різницю між чимось більш яскравим та менш яскравим і саме за цією ознакою можуть розрізняти кольори. Вони теж можуть навчитися розпізнавати предмети за формою і текстурою, а не за кольором. По суті, багато дальтоніків у дитинстві й гадки не мають, що в них порушення зору.

Оскільки в школі, особливо в молодших класах, для навчання часто використовуються кольорові наочні засоби, то батьки і вчителі можуть помилково вважати, що дитина має певні розумові відхилення, тоді як насправді в неї дальтонізм. Одна вчителька навіть покарала п’ятирічного хлопчика за те, що він на своєму малюнку зробив хмари рожевими, людей — зеленими, а листя на деревах — коричневим. Для дітей-дальтоніків такий малюнок цілком нормальний. Тож недарма декотрі спеціалісти радять зробити дітям перевірку на кольоросприйняття ще в ранньому віці.

Хоча наразі цей розлад невиліковний, з віком він не загострюється і не спричиняє інших порушень зору *. І все ж дальтонізм створює незручності. Однак під час правління Божого Царства Ісус Христос звільнить богобоязливих людей від усіх проявів недосконалості. Тоді люди, які страждали від будь-яких розладів зору, побачать творива Єгови у всій красі (Ісаї 35:5; Матвія 15:30, 31; Об’явлення 21:3, 4).

[Примітки]

[Рамка/Схеми на сторінці 18]

ПЕРЕВІРКА КОЛЬОРОВІДЧУТТЯ

Щоб визначити вид і ступінь дальтонізму, використовують малюнки у вигляді кружечків різних кольорів та відтінків. Часто таке обстеження робиться за допомогою таблиць Ішіхара, * які можуть містити до 38 різних зображень. Наприклад, на малюнку зліва людина з нормальним зором побачить при денному світлі числа 42 і 74, тоді як ті, хто має червоно-зелену кольоросліпоту (найбільш поширену), у верхньому колі не побачать жодної цифри, а в нижньому — побачать число 21 *.

Якщо під час перевірки виявиться, що у вас порушення кольоровідчуття, можливо, офтальмолог порадить вам пройти подальше обстеження, щоб визначити, чи хвороба спадкова, чи має іншу причину.

[Примітки]

[Відомості про джерело]

Таблиці для перевірки кольоровідчуття на сторінці 18 відтворено з Pseudoisochromatic Plate Ishihara Compatible (PIPIC) Color Vision Test 24 Plate Edition by Dr. Terrace L. Waggoner/www.colorvisiontesting.com

[Рамка на сторінці 19]

ЧОМУ БІЛЬШІСТЬ ЖЕРТВ — ЧОЛОВІКИ?

За спадкові розлади, пов’язані зі сприйняттям кольорів, відповідає Х-хромосома. У жінок є дві Х-хромосоми, а в чоловіків — одна Х-хромосома і одна Y-хромосома. Тому, якщо жінці через одну Х-хромосому передається дальтонізм, непошкоджений ген іншої Х-хромосоми буде домінантним, і в жінки порушення зору не буде. Чоловік же, який успадковує пошкоджену Х-хромосому, не має іншої Х-хромосоми, яка б стала домінантною.

[Схеми/Ілюстрації на сторінці 18]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ЯК МИ БАЧИМО КОЛЬОРИ

Світло, яке відбивається від різних об’єктів, проходить через рогівку та кришталик і фокусується на сітківці.

Рогівка

Кришталик

Сітківка

Зображення перевернуте, але мозок перетворює його з оберненого на пряме.

ЗОРОВИЙ НЕРВ надсилає імпульси до мозку.

СІТКІВКА містить колбочки і палички. Разом вони забезпечують повноцінний зір.

Палички

Колбочки

КОЛБОЧКИ чутливі до червоного, зеленого і синього кольорів.

Червоний

Зелений

Синій

[Ілюстрації]

Нормальний зір

Дальтонізм