Молоді люди запитують...

Як мені поєднати дві культури?

«Я народився в італійській сім’ї, і в нас прийнято відверто виявляти свої почуття. Тепер ми живемо в Англії. Люди тут дуже стримані і надто ввічливі. Мені здається, що я не «вписуюсь» у жодну з цих культур: для британців я залишаюсь італійцем, а для італійців — я вже британець» (Джозуе, Великобританія).

«У школі вчитель сказав, що, коли він говорить, я маю дивитись на нього. Однак, коли я дивлюся в очі моєму татові, він каже, що це невиховано. Мені важко давати раду з такими відмінностями в культурах (Патрік, іммігрант з Алжиру, який живе у Франції).

Чи твій тато або мама є іммігрантами?

□ Так □ Ні

Чи мова або культура людей, які тебе оточують у школі, відрізняється від мови і культури твоїх батьків?

□ Так □ Ні

ЩОРОКУ мільйони людей іммігрують в інші країни. Чимало з них стикається з великими труднощами. Адже вони раптом опиняються в середовищі, де все не таке, як у них: мова, культура і навіть одяг. Нерідко через такі відмінності з емігрантів насміхаються. Дівчина на ім’я Нур, сім’я якої переїхала з Йорданії в Північну Америку, особисто переконалася в цьому. «Ми одягались не так, як місцеві люди, тож з нас часто глузували,— розповідає Нур.— Американського ж гумору ми зовсім не зрозуміли».

Надя зіткнулася з іншою проблемою. Вона каже: «Я народилась у Німеччині. А оскільки мої батьки — італійці, німецькою я говорила з акцентом. Діти в школі часто обзивали мене „тупою іноземкою“. Та коли я приїжджала в Італію, то помічала, що говорила італійською з німецьким акцентом. Тому я не знаю, хто я. Хоч би де я була,— я всюди іноземка».

З якими ще труднощами стикаються діти іммігрантів? І як їх можна успішно долати?

 Мовні та культурні бар’єри

Навіть у сім’ях іммігрантів між дітьми і батьками може виникнути культурний бар’єр. Адже часто діти звикають до нової культури швидше, ніж їхні батьки. Наприклад, Ані було лише 8 років, коли її сім’я переїхала до Англії. Вона каже: «Ми з братом дуже легко пристосувались до життя в Лондоні. Однак це було непросто для моїх батьків, які багато років прожили на маленькому португальському острові». Вен, який у трирічному віці разом з батьками переїхав з Камбоджі до Австралії, говорить: «Моїм батькам важко звикнути до нової культури. Нерідко тато злиться й засмучується через те, що я не розумію його поглядів і підходу до життя».

Культурні розбіжності іноді розділяють батьків і дітей, неначе великий замковий рів. А мовний бар’єр, який можна порівняти до муру навколо замку, ще більше роз’єднує сім’ї. Підвалини цього муру закладаються тоді, коли діти вчать нову мову і роблять це швидше за своїх батьків. Бар’єр стає ще вищим, коли діти починають забувати рідну мову, і їм стає дедалі важче порозумітися з батьками.

Сім’я 14-річного Іана переїхала з Еквадору до Нью-Йорка. Юнак відчув, як між ним і його батьками почав з’являтися мовний бар’єр. «Тепер я говорю більше англійською, ніж іспанською,— каже він.— У школі вчителі розмовляють англійською, з друзями я теж спілкуюсь англійською, я говорю нею навіть з рідним братом. Замість іспанських слів в моїй голові автоматично з’являються англійські».

Чи ти опинився в подібній ситуації? Якщо твоя сім’я іммігрувала, коли ти був ще малим, ти міг не усвідомлювати, що рідна мова придасться тобі пізніше. Отже ти не переймався тим, що поступово її забуваєш. Нур, про яку вже згадувалось, розповідає: «Мій тато наполягав, щоб вдома ми спілкувалися його мовою, але нам не хотілося. Вивчати арабську було надто обтяжливо, адже наші друзі розмовляли англійською, усі телепрограми були англійською. Арабська була нам непотрібна».

Мине час, і ти зрозумієш, що знання рідної мови приносить користь. Однак тобі може бути важко пригадати слова, які ти раніше добре знав. «Я постійно змішую дві мови»,— каже 13-річний Майкл, батьки якого іммігрували з Китаю до Англії. Орнелл, якій 15 років, переїхала з Конго (Кіншаса) до Лондона. Вона говорить: «Коли я хочу сказати мамі щось мовою нгала, в мене нічого не виходить, тому що я звикла до англійської». Лі, яка народилася в Австралії у камбоджійській сім’ї, жалкує, що погано володіє мовою своїх батьків. Вона каже: «Коли я намагаюсь детальніше пояснити батькам якесь питання, то відчуваю, що мені бракує слів».

Чому варто подолати бар’єр

Якщо ти частково забув рідну мову, не розчаровуйся, її можна відновити. Однак спочатку слід усвідомити, яку це принесе користь. Розгляньмо деякі причини, з яких варто вивчати рідну мову. Ось що каже Джозуе, чиї слова наводились на початку: «Я вивчив мову своїх батьків, тому що прагнув мати з ними емоційну і насамперед духовну близькість. Це також допомогло мені краще розуміти почуття батьків. А вони почали ліпше розуміти мене».

Багато юних християн стараються оволодіти рідною мовою, щоб ділитись доброю новиною про Боже Царство з іншими іммігрантами (Матвія 24:14; 28:19, 20). «Як добре знати дві мови, і послуговуватись ними, щоб пояснювати людям Біблію. Я майже забув свою рідну мову. Але тепер я служу в португаломовному зборі і вільно володію як англійською, так і португальською»,— говорить Саломау, якому було 4 роки, коли батьки переїхали у Лондон. П’ятнадцятирічний Олег, що тепер живе у Франції каже: «Я отримую радість, допомагаючи зрозуміти Біблію людям, котрі розмовляють російською, французькою або молдовською». Нур побачила, що в арабомовній території існує потреба в проповідниках. Вона  розповідає: «Я пішла на курси арабської і стараюсь надолужити втрачене. Мій погляд повністю змінився: я хочу вчитись і хочу, щоб мене виправляли».

Що допоможе тобі вільно розмовляти мовою батьків? У деяких сім’ях і батьки, і діти стараються спілкуватись тільки рідною мовою. Тоді діти добре її засвоюють *. Ти міг би попросити батьків, щоб вони навчили тебе писати. Рідною мовою Стеліоса, який виріс у Німеччині, є грецька. Він каже: «Батьки щодня обговорювали зі мною біблійний вірш. Вони читали його вголос, а я записував. Тепер я вмію читати й писати як німецькою, так і грецькою».

Якщо ти знайомий з двома культурами і розмовляєш кількома мовами,— це справжня перевага. Адже тоді ти, мабуть, краще розумієш почуття людей, які належать до різних культур, і можеш ліпше пояснити їм біблійні вчення. У Божому Слові сказано: «Радість людині — у відповіді його уст, а слово на часі своєму — яке воно добре!» (Приповістей 15:23). Пріті народилася в Англії в індійській сім’ї. Вона зауважує: «Оскільки я знайома з двома культурами, мені легко проповідувати різним людям. Я розумію погляди одних і других та знаю, у що вони вірять».

Бог неупереджений

Якщо ти розриваєшся між двох культур, не знеохочуйся. Біблія розповідає про людей, які опинилися в подібній ситуації. Скажімо, Йосипа, який народився у єврейській сім’ї, відірвали від його коренів і ще хлопчиком відправили до Єгипту. Там він провів решту свого життя. Однак він не забув рідної мови (Буття 45:1—4). Завдяки цьому Йосип зміг допомогти своїй сім’ї (Буття 39:1; 45:5).

У Тимофія, який багато подорожував з апостолом Павлом, тато був греком, а мама єврейкою (Дії 16:1—3). Цей молодий чоловік не дозволив, щоб таке походження стало йому на заваді, навпаки, обізнаність з двома культурами допомагала Тимофієві досягати сердець різних людей під час місіонерського служіння (Филип’ян 2:19—22).

Чи міг би й ти сприймати своє походження як перевагу, а не як недолік? Пам’ятай, що «Бог... неупереджений і в кожному народі йому до вподоби той, хто боїться його та чинить праведність» (Дії 10:34, 35). Єгова любить тебе і для нього важливо, якою ти є людиною, а не те, яка в тебе національність. Чи міг би ти теж використовувати своє знання і досвід, аби допомагати людям з таким же походженням, як у тебе, познайомитись з неупередженим, люблячим Богом Єговою? Це зробить тебе справді щасливим! (Дії 20:35).

[Примітка]

ПОДУМАЙ

▪ Які культурні чи мовні бар’єри тобі доводиться долати?

▪ Як ти можеш подолати деякі з них?

[Ілюстрація на сторінці 20]

Розмовляючи з батьками їхньою мовою, ти зміцниш свої стосунки з ними.