«Машини-винищувачі» були передбачені

«Злий людський геній завжди шукає нагод, як використати плоди своєї праці, щоб підкоряти, вигублювати чи обманювати інших» (Хорас Волпол, англійський письменник XVIII століття).

АВІАЦІЯ принесла людям чимало благ. Та якими ж правдивими виявилися вищенаведені слова Хораса Волпола! Ще задовго до перших спроб здійнятись у небо люди почали обдумувати, як можна було б використовувати літаючі апарати у воєнних цілях.

У 1670 році, більше ніж за 100 років до того, як перша повітряна куля з людиною на борту відірвалась від землі, італійський єзуїт Франческо Лана сказав: «Бог ніколи не допустить, аби людство створило таку машину [повітряний корабель], інакше цей винахід міг би принести багато шкоди цілим народам та державам». Йому навіть вдалося зробити певні передбачення: «Кожному зрозуміло, що тоді жодне місто не буде захищене від несподіваних нападів. Адже повітряні кораблі можуть в будь-яку мить з’явитися прямо над базарною площею і висадити на ній свій екіпаж. Те саме може трапитися на подвір’ях приватних будинків, а також на морських суднах... З неба ці кораблі зможуть кидати шматки заліза і так топитимуть човни та вбиватимуть людей, а кораблі спопелятимуть різними запалювальними засобами, кулями і бомбами».

Наприкінці XVIII сторіччя з’явилися кулі, які підіймалися в небо за допомогою водню або нагрітого повітря. Хорас Волпол побоювався, що ці аеростати швидко перетворяться на «машини-винищувачі людського роду». І справді, під кінець 1794 року французькі військові почали використовувати водневі кулі, щоб розвідувати ворожу територію і висаджувати на неї свої війська. Також повітряними кулями послуговувалися під час громадянської війни в США і франко-прусських конфліктів 1870-х років. Упродовж двох світових війн минулого століття американські, британські, французькі та німецькі війська повсюдно застосовували повітряні кулі для розвідки.

Повітряна куля стала смертоносною зброєю і в Другій світовій війні. Японські війська спрямували на США 9000 безпілотних повітряних куль з бомбами на борту. До Північної Америки долетіло більш як 280 куль, наповнених вибухівкою.

Передбачено повітряні лінкори

З самого початку літаки вважалися потенційними воєнними машинами. У 1907 році Александер-Грейам Белл сказав: «Лише кілька людей знає, наскільки Америка наблизилась до розв’язання певної проблеми. Таке розв’язання докорінно змінить характер війн по цілому світі. Я маю на увазі конструювання функціональних повітряних лінкорів». Того ж року в газеті «Нью-Йорк таймс» цитувались  слова аеронавта, капітана Томаса Ловласа. Він говорив: «Пройде від двох до п’яти років, і кожна велика держава матиме воєнні повітряні кораблі та винищувачі цих кораблів, так само як тепер держави мають есмінці і винищувачі цих есмінців».

Лише через три місяці після того брати Райт уклали з військами зв’язку США угоду про спорудження першого військового аероплана. У газеті «Нью-Йорк таймс» за 13 вересня 1908 року було пояснено, чому армія цікавиться літаками. Там говорилось: «Вибуховий снаряд можна запустити в трубу військового корабля. Це спричинить величезні пошкодження у машинному відділенні, призведе до вибуху парових котлів і врешті-решт потопить корабель».

Слова Белла справдились, і літаки почали «докорінно змінювати характер війн по цілому світі». У 1915 році виробники аеропланів сконструювали кулемет, постріли якого були синхронізовані з обертами лопатей пропелера. Невдовзі після появи літаків-винищувачів з’явилися бомбардувальники, які перед Другою світовою війною стали більшими і потужнішими. Шостого серпня 1945 року літак «Суперфортеця» (B-29) скинув першу атомну бомбу. Вона зрівняла з лицем землі японське місто Хіросіму і забрала життя 100 тисяч осіб.

У 1943 році, усього за два роки до цієї трагедії, Орвілл Райт якось сказав, що, створивши літак, він зробив велику помилку. Під час двох світових воєн він бачив, як його винахід перетворився на страшну зброю. А сьогодні, коли ‘повстає народ на народ’, з’явилися ракети і бомби з лазерним наведенням і смертоносність літаків зросла ще більше (Матвія 24:7).

[Ілюстрації на сторінках 22, 23]

1. Безпілотна повітряна куля, оснащена бомбами.

2. Аеростат повітряного загородження.

[Відомості про джерело]

Library of Congress, Prints & Photographs Division, FSA/OWI Collection, LC-USE6-D-004722

3. «Суперфортеця» (B-29).

[Відомості про джерело]

USAF photo

4. Літак-винищувач «Шершень» (F/A-18C).

5. Тихохідний винищувач «Нічний яструб» (F-117A).

[Відомості про джерело]

U.S. Department of Defense