Чому можна довіряти Біблії
1. Історична точність
Чи можна довіряти книжці, яка містить ряд неточностей? Уявіть, що ви читаєте сучасну історичну книгу, в якій написано, що Друга світова війна відбулась у XIX столітті, а президента США названо королем. Чи ж такі помилки не викличуть у вас сумнівів стосовно достовірності цієї книжки?
НІКОМУ й ніколи не вдалось довести, що Біблія не точна з погляду історії. Вона розповідає про справжніх людей і реальні події.
Люди.
Довгий час критики Біблії заявляли, що Понтія Пилата, який був намісником римського імператора в Юдеї і який наказав стратити Ісуса, насправді не існувало (Матвія 27:1—26). Але це твердження спростував напис на камені, який 1961 року знайшли в місцевості, де колись лежало середземноморське портове місто Кесарія. Він підтвердив, що Пилат дійсно правив у Юдеї.
До 1993 року ніде окрім Біблії не згадувалось про Давида, хороброго молодого пастуха, який згодом став царем Ізраїлю. Того року археологи виявили в північному Ізраїлі базальтовий камінь, який датують IX сторіччям до н. е. За словами фахівців на цьому камені написані слова «дім Давида» та «цар Ізраїлю».
Події.
Донедавна науковці піддавали сумніву біблійну розповідь про те, що за часів Давида едомляни провадили битви з Ізраїлем (2 Самуїла 8:13, 14). Вони заявляли, що Едом був племенем пастухів. А організованим народом, який становив би загрозу для Ізраїлю, Едом став набагато пізніше. Однак, як говориться в статті журналу «Огляд біблійної археології», недавні знахідки підтвердили, що «Едом, як це видно з Біблії, став сформованим суспільством набагато раніше [ніж вважалося до того]».
Титули.
Протягом 16 століть, поки писалась Біблія, на світовій арені з’являлося багато правителів. Коли в Біблії згадується якийсь правитель, у ній завжди використовується відповідний титул. Наприклад, вона слушно називає Ірода Антипу «обласним правителем», а Галліона «проконсулом» (Луки 3:1; Дії 18:12). В Ездри 5:6 йдеться про Таттеная, намісника перської провінції Заріччя, тобто місцевості за рікою Євфрат. На монетах, які карбували в IV сторіччі до н. е., є подібний напис, що називає перського намісника Мазауса правителем провінції Заріччя.
Така точність у найменших деталях дуже важлива. Якщо можна довіряти укладачам Біблії навіть в подробицях, то можна так само довіряти і цілому тексту, який вони написали.