Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Великі досягнення мудрого правителя

Великі досягнення мудрого правителя

Великі досягнення мудрого правителя

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В КАМЕРУНІ

ІБРАГІМ НДЖОЙЯ був сімнадцятим правителем народу бамум. Ця велика етнічна група досі населяє степи на заході Камеруну. Нджойя правив з 1889 року аж до своєї смерті у 1933. Як видно зі списку на наступній сторінці, династія бамумських правителів бере свій початок ще з XIV сторіччя. За часів правління Нджойї цю територію намагалися колонізувати французи та німці.

Вже в молодому віці Нджойя вирізнявся високим інтелектом і чудовою інтуїцією. Він оточив себе розумними людьми, однодумцями-новаторами. Нджойя збудував величний палац, що свідчить про його обізнаність в архітектурі. Відомо також, що він винайшов млин для розтирання зерен кукурудзи. (Дивіться фотографії на цій сторінці). Однак найбільшим його досягненням було створення нової системи письма для мови бамум.

Письмо увічнює історію

В кінці XIX століття історія народу бамум передавалася переважно з уст в уста, від одного покоління до іншого. Нджойя розумів, що таким чином можна було легко перекрутити правдиві факти. Він був знайомий з арабською мовою, адже купував книжки у мандрівних торговців, які часто проходили через територію його царства. Нджойя, мабуть, також знав письмо ваі, котрим у той час послуговувалися в Ліберії. Він вирішив розробити систему письма для своєї рідної мови.

Спочатку Нджойя створив кілька сотень знаків, переважно це були піктограми та ідеограми. Його піддані мали запам’ятати значення кожного знака. Але минув час, і з допомогою вірних придворних Нджойя спростив свою систему. Було запроваджено систему складів, і таким чином зменшилась кількість використовуваних знаків. Тепер, поєднуючи кілька знаків-букв нового письма, можна було складати окремі слова. Читач мав запам’ятати набагато менше букв та відповідних звуків. Кінцевий варіант винайденого Нджойєю письма містив 70 літер і називався акауку.

Нджойя заохочував використовувати письмо бамум і наказав вчити його в школах та послуговуватись ним у всіх державних установах. Згідно з його наказом, новим письмом записали історію країни та історію династії бамумських правителів. Таким чином вперше за весь час люди могли прочитати про свої традиції, закони та звичаї. За наказом Нджойї були записані навіть традиційні лікарські рецепти. Понад 8000 оригіналів цих документів досі зберігаються в архівах палацу.

Користь від нової системи письма стала очевидною зразу після прибуття німецьких колонізаторів 1902 року. Хоча співпраця з німецькою владою була економічно вигідною, Нджойя не завжди поділяв її погляди. Тому він нерідко використовував нове письмо, яке німці ще не розшифрували. Як же довго воно проіснувало?

У часи Першої світової війни (1914—1918 роки) німці втратили свою владу над володіннями Нджойї. Згодом новосформована Ліга Націй зробила Бамум мандатною територією Франції. Хоча Нджойя охоче переймав нові ідеї, він пишався своїм спадком і дуже хотів зберегти та розвинути культуру свого народу. А це призвело до протистояння між ним та французьким колоніальним правлінням. Як і у випадку з вождями, які не були відданими колонізаторам, 1931 року французи усунули Нджойю від влади. Через два роки він помер у засланні.

Французька влада наклала заборону на використання письма бамум у школах. Нджойя, котрий пропагував це письмо, помер. У результаті ним перестали послуговуватись, а згодом майже зовсім забули. Коли сюди приїхали християнські місіонери, вони вчили усну мову народу бамум і написали книжку з граматики для школярів. На відміну від Нджойї місіонери запозичили основну частину літер з латиниці.

Останнім часом докладається багато зусиль, аби відновити письмо бамум. Теперішній султан Ібрагім Мбомбо Нджойя відкрив школу в палаці, який збудував його дідусь. Тут місцеві школярі вивчають цю систему письма, щоб вона не канула в забуття.

[Ілюстрація на сторінці 27]

Дошка, на якій написані імена правителів династії бамум, починаючи з XIV сторіччя і до сьогодні. Зліва імена написані латинськими буквами, а справа — письмом бамум.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

All photos: Courtesy and permission of Sultan Ibrahim Mbombo Njoya, Foumban, Cameroon