Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Коли вдень настала ніч»

«Коли вдень настала ніч»

«Коли вдень настала ніч»

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В БЕНІНІ

«СОНЯЧНЕ затемнення. Мільйони людей у захваті». З такою назвою вийшла стаття в ганській газеті «Дейлі ґрафік» наступного дня після повного сонячного затемнення, яке відбулось 29 березня 2006 року. Спочатку затемнення спостерігали на сході Бразилії. Потім воно перейшло над Атлантикою зі швидкістю близько 1600 кілометрів на годину та приблизно о 8-й годині ранку досягло таких прибережних країн Африки, як Гана, Того і Бенін. Яким же було сонячне затемнення в країнах Західної Африки?

Останній раз повне сонячне затемнення над Ганою спостерігалось у 1947 році. Теодор, якому тоді було 27 років, згадує: «У той час багато людей ще ніколи не бачили затемнення і тому не могли до кінця зрозуміти, що відбувається. Вони описували цю подію словами: „Коли вдень настала ніч“».

Офіційне попередження

Аби люди знали, що спостерігати за сонцем під час затемнення небезпечно, влада розпочала широкомасштабну кампанію попередження. У Того яскраві рекламні афіші містили таке застереження: «Бережіть свої очі! Ви можете втратити зір!»

Урядові представники пропонували залишатися вдома і спостерігати за явищем по телевізору, а тим, хто буде на вулиці, радили використовувати спеціальні захисні окуляри. Мільйони людей буквально прилипли до екранів телевізорів та комп’ютерів, споглядаючи захопливе видовище. Звичайно, телевізори та комп’ютери не могли передати того, що відчували люди до і під час затемнення, передати їхню цікавість і хвилювання. Спробуймо уявити, як усе відбувалось.

Нетерпіння наростає

Усе виглядало так, ніби був звичайний ранок — на чистому небі світило яскраве сонце. Чи сонячне затемнення дійсно відбудеться? Коли стрілки годинників наблизились до визначеного часу, люди, котрі були на вулиці, почали надягати захисні окуляри і спрямовувати свій погляд до неба. Дехто по мобільному телефону запитував знайомих про те, що ті бачать.

А тим часом далеко в небі (понад 350 000 кілометрів від Землі) поки що невидимий для людських очей Місяць неухильно рухався туди, де він мав «зустрітися» з Сонцем. І раптом на сонці з’явилася невеличка темна смужка. Хвилювання наростало, оскільки дедалі більше людей стало це помічати.

За годину жодних помітних змін навколо не відбулось. Однак з подальшим рухом Місяця все стало набирати загадкового вигляду. Голубе небо почало блякнути. Температура впала. Засвітились вуличні ліхтарі. Здавалося, ніби зранку почало вечоріти. На вулицях стало пусто, крамниці не працювали. Птахи перестали співати, а тварини почали шукати місце для сну. Ставало дедалі темніше. Зрештою запанували повна темнота і тиша.

Незабутні враження

В небі замерехтіли зорі. Яскрава сонячна корона (зовнішня частина сонячної атмосфери) створювала навколо чорного Місяця біле перламутрове сяйво. Коли промені Сонця проривалися крізь впадини та нерівності на поверхні Місяця, довкола нього можна було бачити цяточки світла, які називають чотками Бейлі *. Потім створився ефект персня з діамантом. Усі були просто зачаровані, коли у хромосфері (шар під сонячною короною) розливалися різні відтінки рожевого кольору. Один чоловік навіть вигукнув: «Яка ж краса! Такого я ще ніколи не бачив!»

Повне затемнення тривало приблизно три хвилини, після чого сонце почало перемагати темряву. Багато спостерігачів, вигукуючи, аплодували. Небо проясніло, а зорі пощезали. Уся загадковість зникла, як ранкова імла.

Місяць — це «свідок на небі вірний». Тому сонячне затемнення можна вирахувати за багато століть наперед (Псалом 89:38, Хом.). У Західній Африці люди мали чекати майже 60 років, щоб спостерігати це повне сонячне затемнення. Наступне затемнення в цій частині світу очікується аж у 2081 році. Можливо, у своїй місцевості ви побачите це незабутнє видовище набагато скоріше.

[Примітка]

^ абз. 13 Названо в честь британського астронома Френсіса Бейлі. Він першим описав це явище, яке спостерігалося під час сонячного затемнення в 1836 році.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 29]

Чи було сонячне затемнення під час Ісусової смерті?

У Євангелії від Марка 15:33 говориться: «Коли ж настала шоста година, цілий край огорнула темрява аж до дев’ятої». Ця тригодинна темнота (приблизно від полудня до третьої години дня) мала надприродне походження і не була сонячним затемненням. По-перше, найдовше сонячне затемнення у будь-якому місці на землі може тривати приблизно сім з половиною хвилин. По-друге, Ісус помер у 14-й день синодичного місяця нісана. У перший день нісана завжди з’являється новий місяць. У цей час він розташовується між Сонцем та Землею і може спричинити сонячне затемнення. А до 14 нісана Місяць уже встигає пройти половину своєї орбіти. Тоді Земля перебуває між Сонцем та Місяцем, який не затуляє сонячного світла, а, навпаки, повністю відбиває його. Завдяки цьому ми бачимо повний місяць, який зазвичай супроводжує відзначення Спомину Ісусової смерті.

[Ілюстрація]

14 нісана завжди припадає на час, коли місяць повний або майже повний

[Схема/Карта на сторінках 28, 29]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Траєкторія руху сонячного затемнення

⇧ АФРИКА

БЕНІН ●

ТОГО ●

ГАНА ●

[Відомості про джерело]

Map: Based on NASA/Visible Earth imagery

[Ілюстрація на сторінці 28]

Повне сонячне затемнення 29 березня 2006 року

[Ілюстрація на сторінці 28]

Спеціальні захисні окуляри дозволяли людям безпосередньо спостерігати за сонячним затемненням