У краю термальних купалень

ПОНАД 2000 років тому поблизу кількох мінеральних джерел кельти заснували поселення і назвали його Ак-Інк, що означає «Рясні води». Перші поселенці любили купатись у тамтешніх тепловодних джерелах, щоб покращити самопочуття. Сьогодні це поселення відоме як Будапешт — столиця Угорщини і одне з найстаріших міст Європи.

У I столітті н. е. ця частина Європи опинилась під римським пануванням. Римляни розширили поселення і збудували там військове містечко, котре назвали Аквінкум. Вважається, що ця назва походить або від слова, яке кельтською мовою означало «вода», або від латинського вислову aqua quinque, який означає «п’ять вод». Римляни побудували водопроводи, каналізаційні системи, а також громадські та приватні купальні. Отже, купальні Будапешта мають довгу історію.

Через багато століть після занепаду Римської імперії купальні відродилися. У XV столітті деякі письменники схвально відгукувались про термальні купальні поблизу угорської столиці. Цим вони посприяли популярності міста. Кажуть, що Матяш Корвін, який був королем Угорщини у 1458—1490 роках, наказав з’єднати критим переходом його улюблене мінеральне джерело, купальню Рач, з королівським замком. Завдяки цьому до купальні можна було потрапити за будь-якої погоди.

У XVI—XVII століттях значною частиною Угорщини, в тому числі її столицею, володіли турки. Вони побудували парові лазні та купальні з гарячою водою, які відіграють важливу роль у церемоніальному обмиванні мусульман і є невід’ємною частиною турецької культури. Розкішні турецькі купальні мали оточений сходами басейн, над яким був купол. Здебільшого вода в басейні сягала плечей. Довкола басейнів були ванни та місця для відпочинку. Чоловіки і жінки використовували їх по черзі. Деякі з цих купалень діють аж донині.

 У 1673 році в одній книжці про подорожі згадувались купальні, які були розташовані на території, де сьогодні стоїть Будапешт. Їх було названо одними з найліпших у Європі за «велику кількість термальних джерел та їхні лікувальні властивості, а також за розміри та красу будівель для купання». У XIX сторіччі набули популярності фінські сауни. Згодом сауни, парильні та басейни з холодною водою додали до будапештських купалень.

Геологічні особливості

Щодня у Будапешті зі 123 гарячих джерел і 400 гірководних джерел виливається 70 мільйонів літрів води. Звідки береться така велика кількість? Відповідь криється в геологічних особливостях цієї місцевості.

Річка Дунай, що протікає через Будапешт, відділяє пагорби Буди на західному березі від рівнин Пешта на східному березі. Колись у далекому минулому цю територію вкривало море, яке залишило по собі відкладення вапняку та доломіту. З часом ці породи вкрились шарами глини, глинястого вапняку, піску та вугілля.

Через тріщини на поверхні землі опади проникають глибоко під ґрунт, де воду нагріває багата на мінерали гаряча порода. Потім розігріта вода проривається під тиском вгору і через тріщини або свердловини виходить назовні.

Такі геологічні особливості земної породи характерні не тільки для Будапешта. Чимало інших місць в Угорщині також можуть похвалитися багатою на мінерали водою та красивими купальнями, котрі, як дехто вважає, мають медичні та лікувальні властивості *.

Вже давно люди з різних частин світу цінують гарячі джерела. Згадки про їхнє відкриття у пустелі Сеїр, що між Мертвим морем і затокою Акаба, стосуються навіть часів біблійних патріархів (Буття 36:24).

Людям потрібно ще багато чого дізнатись про нашу складну планету, наприклад про те, як Бог заклав основи землі і як він створив усе на ній. Роздуми над такими питаннями спонукують побожних людей благоговіти перед незбагненною мудрістю нашого Творця (Йова 38:4—6; Римлян 1:20).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінках 24, 25]

Термальна купальня у готелі Геллерт

[Ілюстрація на сторінці 24]

Збудована турками купальня Рудаш

[Ілюстрація на сторінках 24, 25]

Купальня Сечені взимку

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

All photos: Courtesy of Tourism Office of Budapest