Хто дасть нам щасливе майбутнє?

Уявіть, що ви заселилися в новий цегляний будинок. Ви довго про це мріяли. Нарешті можна спокійно жити! Однак минуло лише кілька років, і ваш дім дає глибокі тріщини. Він стає непридатним для життя і його потрібно знести. Ви в розпачі. Але горе спіткало не тільки вас. Подібна проблема виникла з іншими будинками у вашій околиці. Як виявилося, причинами були помилки архітекторів і бракована цегла.

НАШ світ можна прирівняти до такого будинку. Попри численні досягнення в соціальній та політичній сферах і дивовижний прогрес науки і техніки основи суспільства, здається, руйнуються на очах. У багатьох країнах беззаконня й анархія — звичне явище. Чи зможуть люди зрештою вирішити проблеми і обрати хороших керівників? Подивімось, як авторитетні особи оцінюють спроби людей поліпшити життя.

«Ми випробували все»

Щоб покращити світ, великі розуми — від грецького мислителя Платона до німецького філософа і соціаліста Карла Маркса — пропонували різні форми політичного устрою. До чого це призвело? Стаття в журналі «Нью стейтсмен» каже: «Нам не вдалося усунути бідності та встановити всесвітнього миру. Схоже, ми досягли протилежного. Не можна сказати, що не робилося ніяких спроб. Ми випробували все — від комунізму до капіталізму, від Ліги Націй до ядерного стримування. Ми не можемо твердити, що знаємо, як досягти миру, адже вели надто багато війн. Більш того, деякі квартали наших великих міст виглядають так, наче там постійно відбуваються військові дії». Далі у статті говориться: «На початку [XX] століття ми були переконані, що вчені врятують світ, а тепер, наприкінці, ми не віримо жодному їхньому слову».

У 2001 році заслужений професор економічної та суспільної історії з Лондонського університету Ерік Гобсбаум написав, що тепер уряди стикнулися з проблемами нової ери, «коли вплив людини на природу і на цілу планету можна прирівняти до впливу геологічних явищ». Для вирішення або послаблення цих проблем «необхідні заходи, які навряд чи знайдуть підтримку в політиків чи пожадливих споживачів. Усе це не віщує нічого  доброго ані для демократичного устрою, ані для планети».

«Чи зможе людство проіснувати наступні 100 років в умовах нинішньої політичної, соціальної та екологічної кризи?» Таке питання підняв усесвітньо відомий астрофізик Стівен Хокінг. І не дивно, адже він добре розуміє, яка загроза нависла над людством.

Корінь проблеми

Тільки Біблія дає вичерпну відповідь на питання, чому люди неспроможні керувати собою. Насамперед вона проливає світло на нашу природу і на стан, в якому перебуває людство. Розгляньмо чотири незаперечні істини.

Усі ми недосконалі. «Люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» (Римлян 3:23). Так само як через браковану цеглу будинок поступово руйнується, успадкована недосконалість призводить до нестабільності людського суспільства. Особливо йому завдає шкоди схильність людей до корупції, нечесності, жадібності та зловживання владою. Однак це не є чимось новим. Ще три тисячі років тому в Біблії було сказано: «Запанувала людина над людиною на лихо для неї» (Екклезіяста 8:9).

Суди й уряди, знаючи про людську недосконалість, намагаються протидіяти їй за допомогою численних законів. Але всі добре розуміють, що жодні приписи не змусять людину любити свого ближнього і бути законослухняною.

Над кожним з нас панує смерть. «Не надійтесь на князів, на людського сина, бо в ньому спасіння нема: вийде дух [життєва сила] його — і він до своєї землі повертається,— того дня його задуми гинуть» (Псалом 146:3, 4). Цар стародавнього Ізраїлю Соломон, якого вважають одним з наймудріших правителів, розумів, наскільки марними можуть бути людські зусилля. Він писав: «Зненавидів я ввесь свій труд, що під сонцем трудився я був,— бо його позоставлю людині, що буде вона по мені, а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм... Це марнота» (Екклезіяста 2:18, 19).

Ми не спроможні успішно керувати іншими. «Не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Навіть якби ми були досконалі, то не змогли б успішно керувати іншими. Біблія пояснює, що, створивши людину, Бог не наділив її ні такою здатністю, ні таким правом. Саме тому нам часто не подобається, коли якась особа або група осіб  вказує, що нам робити, чи встановлює свої моральні та етичні норми. І не дивно, адже ми були створені з потребою шукати джерело керівництва, яке перевищувало б людську мудрість. Цим джерелом для нас є Бог (Ісаї 33:22; Дії 4:19; 5:29).

На людей впливає невидимий правитель. «Весь світ лежить у владі Злого» — Сатани Диявола (1 Івана 5:19). Що може змінити пересічний працівник у компанії, якою керують корумповані і до того ж недоторканні директори? Практично нічого. Подібно й люди не можуть вирішити проблем, що їх спричиняють невидимі правителі цього світу — недосяжні, зіпсовані духовні істоти, котрі підкоряються Сатані. Біблія називає їх «урядами, владами, світовими правителями цієї темряви» і «злими духами у небесах» (Ефесян 6:12).

Втім Святе Письмо не лише вказує на людські слабкості та викриває невидимих правителів світу. Воно також дає нам тверду надію, пояснюючи, як будуть вирішені всі наші проблеми.

Творець піклується нами

Нам ніколи не подолати всіх труднощів власними силами. Жодна людина, хоч би якою розумною, впливовою чи багатою вона була, не в стані змінити ані одної з чотирьох згаданих вище реалій *. Проте, як покаже наступна стаття, наш Творець не забув і не покинув нас. Він, будучи повноправним Владикою всесвіту, усуне будь-які перешкоди, котрі заважають людям бути щасливими (1 Івана 4:8). Більш того, він зробить це дуже скоро. Звідки ми знаємо?

У попередньому номері цього журналу розповідалося про невтішний стан суспільства і жахливі світові події, які красномовно свідчать, що ми живемо в кінцевий період «останніх днів» (2 Тимофія 3:1; Матвія 24:3—7). Дехто вважає, що кінець цієї системи настане внаслідок ядерної катастрофи, в результаті зіткнення з астероїдом або через якусь іншу глобальну подію. У такому разі загинули б усі без розбору — добрі й погані. Проте кінець спричинить сам Бог. Він знищить лише злих осіб, у тому числі тих, хто відстоює ідею незалежності від Бога (Псалом 37:10; 2 Петра 3:7). Водночас наш Творець припинить усі страждання, які виникли з вини його противників * (2 Фессалонікійців 1:6—9).

Тоді Бог остаточно вирішить проблему влади, і над цілою землею запанує небесний уряд, який Біблія називає «Божим царством» (Луки 4:43). Цей уряд забезпечить людству чудове майбутнє. Більше довідатись про нього ви можете з наступної статті.

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

БРАКОВАНА «ЦЕГЛА» В ОСНОВІ ЛЮДСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА

▪ Усі ми недосконалі

▪ Над кожним з нас панує смерть

▪ Ми не спроможні успішно керувати іншими

▪ На людей впливає невидимий правитель

[Рамка на сторінці 6]

ЛЮДИ НЕ ЗНИЩАТЬ ЗЕМЛІ!

Біблія чітко показує, що Творець мав намір, аби землю населяли слухняні люди та жили на ній у мирі і безпеці. Розгляньте наведені біблійні вірші.

«Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась» (Псалом 104:5).

«Ти утвердив землю, і вона стоїть твердо» (Псалом 119:90, Кул.).

«Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть» (Екклезіяста 1:4).

«Земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9).

«Бог... землю вформував та її вчинив, і міцно поставив її; не як порожнечу її створив,— на проживання на ній Він її вформував» (Ісаї 45:18).