Задум чи випадок?

Вентиляція в термітниках

▪ Термітники по праву називають чудом інженерного мистецтва. Ці дивовижні споруди зроблені з ґрунту та слини. Вони можуть здійматися над землею аж на шість метрів. Сонце випалює стіни термітника, товщина яких сягає 45 сантиметрів. Тоді вони стають твердішими від бетону. Деякі термітники виростають буквально за одну ніч.

У центрі гнізда сидить матка, яка щодня може відкладати кілька тисяч яєць. Безкрилі та сліпі робочі терміти несуть яйця до спеціально споруджених комірок. Там вони дбають про личинок, які вилуплюються з яєць. Але, мабуть, найбільшим чудом у термітнику є вентиляційна система.

Поміркуйте. Ціла мережа камер і ходів допомагає підтримувати в термітнику сталу температуру, попри її різкі перепади зовні. Наприклад, у Зімбабве (Африка) температура повітря може коливатися від 2°C вночі до понад 38°C вдень. А от температура всередині термітника завжди однакова — 31°C. Завдяки чому?

У спеціальних місцях в нижній частині термітника розташовані вентиляційні отвори, через які свіже прохолодне повітря потрапляє в підземну камеру. Піднімаючись вгору, воно витісняє тепле сперте повітря і циркулює всіма ходами та комірками. Терміти відкривають і закривають отвори, регулюючи таким чином температуру. Стала температура потрібна для того, щоб ці комахи могли вирощувати гриби — свою головну їжу.

Вентиляційна система термітника настільки вразила інженерів, що вони вирішили використати подібну технологію в одному з офісних будинків у Зімбабве. Завдяки цьому на роботу вентиляційної системи витрачається лише 10 відсотків загального обсягу енергії, яку зазвичай використовують для вентиляції у будинках таких же розмірів.

Як ви вважаєте: чи спроможність термітів регулювати температуру всередині термітника розвинулась випадково? Чи радше вона є результатом мудрого задуму?

[Відомості про ілюстрації, сторінка 25]

Top: Stockbyte/Getty Images; bottom: Scott Bauer/Agricultural Research Service, USDA