Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Неповторні багатства Пуерто-Рико

Неповторні багатства Пуерто-Рико

Неповторні багатства Пуерто-Рико

ЦЕ БУЛО 19 листопада 1493 року. У бухту одного з островів Карибського моря зайшла флотилія іспанських кораблів на чолі з Христофором Колумбом. Він назвав цей острів островом Сан-Хуан-Баутісти (Святого Івана Хрестителя). Поповнивши запаси, Колумб продовжив свою другу подорож до Америки, протягом якої відкрив нові землі.

Колумба не цікавили залиті сонцем пляжі, прикрашені пальмами та буйною тропічною рослинністю. Він шукав більші й багатші острови.

За деякими припущеннями, в тій мандрівці Колумба супроводжував іспанець Понсе де Леон. Понсе повернувся на острів, який тубільці називали Борикен. Він чув, ніби остров’яни носять золоті оздоби, тому сподівався знайти золото в тамтешніх горах. Через 15 років він прибув туди, щоб заявити про свої права на володіння новими землями. А 1521 року на північному узбережжі острова іспанці заснували своє головне поселення. Понсе де Леон думав знайти тут великі багатства, тому назвав це поселення Пуерто-Рико *, що значить багатий порт.

Сподівання Понсе де Леона не справдились. Поклади золота на острові були мізерні і швидко вичерпались. Натомість стрімко зростало політичне напруження. Зрештою Понсе де Леон перебрався на Флориду (нині це один зі штатів США).

Хоча на острові були обмежені запаси природних багатств, іспанців привабила його головна гавань. У XVI сторіччі вони перетворили столицю острова на добре укріплений порт для охорони галіонів, що везли до Іспанії американське золото. Так місто Сан-Хуан стало «найміцнішим плацдармом Іспанії в Америці».

Тут збереглися дві могутні фортеці з масивними мурами, заввишки 13 метрів і завтовшки 6 метрів. Усе це свідчить про великі зусилля, яких мешканці міста докладали заради своєї безпеки. Навіть за наших днів Сан-Хуан є визначним портом, куди часто приїздять туристи. Гості міста з цікавістю оглядають його мури і старовинні будинки, які розповідають про життя в колоніальні часи.

У Старому Сан-Хуані

Оточена мурами частина міста називається Старим Сан-Хуаном. Довкола старої частини розкинулось сучасне гамірне місто. Формою Старий Сан-Хуан нагадує корабель. Його «ніс», оточений майже з усіх боків морем, врізається в Атлантичний океан. На цьому стратегічно розташованому мисі побудовано форт Ель-Морро, який охороняв вхід до гавані. За Ель-Морро вздовж обох берегів мису простяглись оборонні мури. Приблизно за півтора кілометра на схід стоїть величезна фортеця Сан-Крістобаль. Колись вона захищала «корму» від нападу з суші. Власне між цими двома фортецями лежить Старий Сан-Хуан. У 1983 році він був внесений ЮНЕСКО до списку світової спадщини.

Старе місто гарно відреставроване. Мешканці фарбують свої доми в приємні пастельні барви. Балкони з залізними кованими поруччями прикрашають яскравими квітами, а на подвір’ях висаджують тропічні рослини. Вузенькі вулички міста викладені блакитно-сіруватою бруківкою. Цю бруківку виготовляли з відходів залізорудних копалень Іспанії. Її використовували як баласт на кораблях, що прибували з Іспанії до Пуерто-Рико.

На фортечних мурах Сан-Крістобаля досі стоять націлені на гавань стародавні іспанські гармати. Але тепер замість іспанських галіонів з золотом у порт часто заходять круїзні судна з туристами. Відвідувачів приваблює спокійна атмосфера й гостинність острів’ян. У старому місті перевага завжди надається пішоходам, а не машинам, тому водії терпеливо чекають, поки туристи роблять фотографії.

Заповідні місця острова

Крім Сан-Хуана, де проживає третина населення острова, на Пуерто-Рико чимало цікавих місцевостей. Хоча сам острів порівняно невеликий, тут є кілька кліматичних зон та різноманітний рельєф, а це створює сприятливі умови для багатого рослинного й тваринного світу. Запрошуємо вас познайомитися з чотирма заповідними територіями, про які особливо піклується влада Пуерто-Рико.

Національний ліс Ель-Юнке — це заповідник, створений для охорони вологого тропічного лісу. Таких лісів на островах Карибського моря залишились зовсім небагато. Заповідник розташований у горах, схили яких прикрашені численними водоспадами. Зелень тропічного лісу поцяткована помаранчевим цвітом бромелієвих. Величезні деревоподібні папороті змагаються з ліанами та пальмами за місце під сонцем. Тут знайшли притулок пуерто-риканські папуги, які опинились під загрозою вимирання. Мініатюрна жаба кокі, символ Пуерто-Рико, оживлює лісову тишу своїм наполегливим мелодійним криком.

Здаля видається, ніби схили Ель-Юнке окутані сріблястим серпанком. Це враження створює листя дерев яґрумо. Вони буйно розрослись після урагану Х’юго, який кілька років тому спустошив тутешню місцевість. Те, що тут буяє рослинність, є доброю ознакою. Біолог з заповідника пояснює: «Переживши стихійне лихо, ліс може відновитись без сторонньої допомоги. Але найбільше йому загрожує людська діяльність». У заповіднику росте приблизно 225 видів дерев, 100 видів папоротей і 50 видів орхідей. За таке біорозмаїття Ель-Юнке оголосили біосферним заповідником ООН.

Біосферний заповідник Ґуаніка. Можливо, у світі залишився лише 1 відсоток посушливих тропічних лісів. Цей ліс розташований за декілька годин їзди від заповідника Ель-Юнке. На думку деяких ботаніків, в Ґуаніці «поширена найхарактерніша для субтропічних лісів рослинність». В заповіднику живуть птахи, більшість яких можна побачити лише в Пуерто-Рико. Крім того, там росте 750 видів рослин, 7 відсотків з них перебуває на межі вимирання. Тутешні незвичайні квіти приваблюють колібрі та метеликів. Вздовж лісу тягнуться чисті пляжі, де відкладають яйця зелені та шкірясті черепахи.

Мангри та коралові рифи. У заповіднику Ґуаніка на узбережжі також ростуть мангрові ліси. Один з працівників заповідника розповідає: «Ми підтримуємо здоров’я мангрових лісів, адже тут немає ні промислових, ні сільськогосподарських відходів. Ці ліси — ідеальне місце для нересту багатьох риб, котрі живуть у коралових рифах». Туристів манять «мерехтливі» затоки, які завдячують своєю привабливістю мангровим лісам. (Дивіться  супровідну інформацію «Плавання серед зірок»).

У прибережних коралових рифах заборонено рибалити, бо деякі піщані мілини та рифи включено до національних парків. Пірнальники мають змогу побачити черепах, ламантинів і безліч барвистих рибок, а також насолодитись чудовими підводними краєвидами.

Хоча Пуерто-Рико не справило враження на Колумба і розчарувало пожадливих конкістадорів, все ж природні багатства острова приваблюють безліч сучасних мандрівників.

[Примітка]

^ абз. 4 Згодом через непорозуміння між картографами цілий острів стали називати Пуерто-Рико. Відтоді острів має назву Пуерто-Рико, а його столиця — Сан-Хуан.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 16]

УНІКАЛЬНА ОБСЕРВАТОРІЯ

Приблизно за 80 кілометрів на захід від Сан-Хуана в Аресібо розташована унікальна обсерваторія. Тут є найбільший у світі радіотелескоп з чашоподібним рефлектором 305 метрів у діаметрі. Такі вражаючі розміри радіотелескопа дозволяють астрономам спостерігати за космічними об’єктами, які для інших телескопів залишаються невидимими.

[Відомості про джерело]

Courtesy Arecibo Observatory/David Parker/Science Photo Library

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 17]

 ПЛАВАННЯ СЕРЕД ЗІРОК

На острові В’єкес, біля узбережжя Пуерто-Рико, є невеличка бухта, яку називають Біолюмінесцентною затокою. Свою назву вона дістала через найбільшу в світі колонію фосфоресцентних морських організмів. Якщо цих крихітних створінь, динофлагелятів, щось подразнює, вони світяться зеленкувато-блакитним сяйвом, справляючи незабутнє враження.

Коли вночі в бухту запливає човен з туристами, від нього починає втікати перелякана риба і гості стають свідками дивовижного видовища. Там, де в темноті пропливає риба, спалахують зеленкуваті зірки. Якщо ж у воді плавають люди, від кожного їхнього руху розливається сяйво. Коли хтось піднімає руку над водою, краплини спадають, немов мерехтливі зірки. Один турист сказав: «Мені здавалося, ніби я плавав серед зірок».

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ель-Морро

[Ілюстрація на сторінці 15]

Вигляд старого міста з фортеці Сан-Крістобаль

[Ілюстрація на сторінці 15]

Старий Сан-Хуан

[Ілюстрація на сторінці 16]

Деревоподібна папороть у лісі Ель-Юнке

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Узбережжя в заповіднику Ґуаніка

[Відомості про джерело]

© Heeb Christian/age fotostock

[Ілюстрація на сторінці 17]

Пуерто-риканські папуги

[Ілюстрація на сторінці 17]

Кораловий риф

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 14]

Passport Stock/age fotostock

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

All photos: Passport Stock/age fotostock

[Відомості про ілюстрації, сторінка 17]

Parrots: U.S. Geological Survey/Photo by James W. Wiley; reef: © Stuart Westmorland 2005; swimmer: Steve Simonsen