Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Молоді люди запитують

Чому батьки обмежують мою свободу?

Чому батьки обмежують мою свободу?

Ти повертаєшся з друзями додому. Вже пізно. Батьки сказали, о котрій годині треба бути вдома, але та година давно минула. Ти переживаєш, як зайти додому, і сподіваєшся, що батьки вже сплять. Тихенько відчинивши двері, ти бачиш, як вони дивляться на годинник і очікують пояснень.

ЧИ ТАКЕ траплялося з тобою? Чи в тебе колись виникав спір з батьками про те, о котрій годині повертатися? «Хоча ми живемо в доволі спокійному районі, я мушу бути вдома ще перед тим, як стемніє, інакше батьки дуже хвилюються»,— каже 17-літня Люда *.

Чому не завжди легко дотримуватись обмежень, які накладають батьки? Хіба ж неправильно прагнути більшої свободи? Як пристосуватися до суворих вимог батьків?

Що непокоїть підлітків

Прикро, коли батьки постійно вказують, о котрій годині треба повертатись. Адже це може обмежувати твоє спілкування з друзями. «Такі обмеження просто вбивають мене,— каже 17-річна Наталя.— Одного разу я по сусідству дивилася з друзями фільм. І коли я запізнювалась лише на дві хвилини, батьки відразу зателефонували й запитали, чому мене досі немає».

Дівчина, на ім’я Стася, розповідає про іншу проблему: «Батьки казали повертатись додому перед тим, як вони ляжуть спати. Якщо я не приходила вчасно, вони дратувалися. Це викликало в мене почуття провини і дуже пригнічувало. Я не могла зрозуміти, чому вони не лягають спати». Непорозуміння з батьками можуть створювати у вас такі ж почуття, як у 18-літньої Каті. Вона розповідає: «Я хотіла, щоб батьки навчились давати мені більше свободи, бо набридло постійно її випрошувати».

Тобі, мабуть, знайомі описані вище почуття. Якщо так, то запитай себе:

Чому мені подобається проводити час поза домом?

  • Я почувають незалежним

  • Я розслабляюсь

  • Я можу побути з друзями

Названі причини цілком природні. Коли дитина дорослішає, вона хоче мати більше свободи. Також здорові розваги приносять відсвіження. Крім того, Біблія заохочує товаришувати з добрими друзями (Псалом 119:63; 2 Тимофія 2:22). Але як можна мати друзів і приємно проводити з ними час, якщо ти постійно вдома?

Хіба можливо насолоджуватись свободою, коли батьки накладають суворі, на твій погляд, обмеження? Обговорімо такі труднощі.

Трудність перша: через накладені обмеження ти почуваєшся дитиною.

«Я почуваюсь, як дитина, котру хтось мусить скоріше відвести додому, відриваючись від своїх справ»,— каже 21-річна Андріана.

Батьківські вимоги, як і посвідчення водія, не лише накладають обмеження, але й дають певну свободу

Що може допомогти? Уяви, що ти недавно отримав посвідчення водія. За законами деяких країн на нових водіїв накладаються обмеження, наприклад, де, коли і з ким їздити. Такі обмеження знімаються після досягнення молодим водієм певного віку. Чи ти відмовишся від посвідчення, кажучи: «Якщо мені вже тепер не дадуть цілковитої свободи, я взагалі не буду їздити»? Звичайно, що ні. Адже мати посвідчення водія — це і так велике досягнення.

Тож спробуй позитивно дивитись на накладені обмеження, пам’ятаючи, що батьки не змушують тебе постійно сидіти вдома. Не пригнічуйся через обмеження, а тішся тим, що ти має певну свободу. Погодься, тепер у тебе більше свободи, ніж кілька років тому.

Чому це важливо? Тобі буде легше дотримуватись батьківських обмежень, якщо бачитимеш у цьому допомогу, а не перешкоду. Дотримуйся вимог батьків і згодом отримаєш більше свободи (Луки 16:10).

Трудність друга: важко зрозуміти, чому треба повертатись додому так рано.

Ніна, яка певний час не могла змиритися з накладеними обмеженнями, пригадує: «Колись я думала, що мама створює правила лише для того, аби їх дотримуватись».

Що може допомогти? Застосовуй принцип з Приповістей 15:22: «Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться». Спокійно поговори з батьками, намагаючись зрозуміти, чому вони кажуть тобі бути вдома саме в такій годині *.

Чому це важливо? Порозмовлявши з батьками, ти багато чого зрозумієш. «Тато сказав мені, що мама не засне, поки я не повернуся додому,— розповідає Степан.— Я про це ніколи не думав».

Пам’ятай: завжди мудріше все спокійно обговорити, ніж гніватися та сперечатися, бо це лише призводить до проблем. Наталя, про яку згадувалось раніше, каже: «Я побачила, що коли починаю сваритися з батьками, то наступного разу вони накладають на мене ще суворіші обмеження».

Трудність третя: тобі здається, що батьки постійно тримають тебе під контролем.

Батьки переконують тебе, що домашні правила, у тому числі вимога вчасно повертатися додому, йдуть тобі лише на добро. «Коли я чую такі пояснення, то складається враження, що батьки не хочуть чути моєї думки і не дозволяють самій приймати рішення»,— зізнається Ярина, якій 20 років.

Що може допомогти? Спробуй прислухатись до Ісусової поради з Матвія 5:41: «Якщо хтось, наділений владою, змусить тебе пройти з ним милю, пройди з ним дві». Аліна та її брат застосовують цей принцип. «Ми стараємося повертатись на 15 хвилин раніше, ніж кажуть батьки»,— розповідає Аліна. Намагайся робити так само.

Чому це важливо? Значно приємніше щось робити з охотою, а не з примусу. Тому, вирішивши прийти додому трохи раніше, ти відчуватимеш себе господарем власного часу. І будеш діяти згідно з принципом: «Зробив ти свій добрий учинок не з примусу, а добровільно» (Филимона 14).

Цим ти завоюєш довір’я батьків, і, можливо, отримаєш більше свободи. Вісімнадцятилітній Вадим каже: «Коли батьки довірятимуть тобі, то не будуть так сильно контролювати».

Запиши, яку ще трудність ти маєш через батьківські обмеження.

Що допоможе здолати її?

Чому, на твою думку, це важливо?

Прийде час, і ти подорослішаєш, підеш з дому та матимеш бажану свободу. А поки що наберись терпіння. Двадцятилітня Стефанія каже: «Неможливо в підліткові роки мати цілковиту свободу. Але, навчившись жити з батьківськими обмеженнями, ти почуватимешся щасливим».

^ абз. 4 Імена в статті змінено.

^ абз. 21 Дивись статтю «Молоді люди запитують. Чому стільки правил?» у «Пробудись!» за грудень 2006 року.

ПОДУМАЙ

  • Як батьківські обмеження свідчать про їхню турботу?

  • Якщо ти порушив вимогу батьків, як знову здобути їхнє довір’я?