Задум чи випадок?

Захисна система жука

▪ Жук-бомбардир, довжина якого менше 2 сантиметрів, відомий своєю унікальною захисною системою. Коли з’являється якась загроза, жук випорскує із задньої частини черевця гарячу та смердючу рідину. Ця рідина відлякує павуків, птахів і навіть жаб.

Поміркуйте. У жука-бомбардира є «дві залози, отвори яких розміщені на кінчику черевця». Кожна залоза має по два резервуари. В одних є розчин кислоти та перекису водню. В інших резервуарах, наповнених розчиненими у воді ферментами, відбуваються хімічні реакції. Ці резервуари дуже крихітні — менше міліметра завдовжки. Коли виникає небезпека, жук виділяє розчин до резервуарів, де проходить хімічна реакція. Внаслідок цього отруйна сполука, а також вода і пара, температура яких понад 100°C, випорскується на нападника. Цікаво, що жук може змінювати консистенцію рідини та випорскувати її в потрібному напрямку і з потрібною силою.

Науковці вивчають цю унікальну систему жука-бомбардира, щоб створити ефективні та нешкідливі для довкілля розпилювачі. Вчені виявили, що жуки мають лише випускні клапани, через які рідина надходить у резервуари для реакцій. Коли в цих резервуарах наростає тиск, то через останній клапан рідина випорскується назовні. Інженери сподіваються застосувати цю систему для вдосконалення автомобільних двигунів, вогнегасників та медичних інгаляторів. Професор Енді Макінтош з Лідського університету (Англія) каже: «Ніхто, окрім нас, ще не досліджував цих жуків, аби застосувати їхні “здібності” у фізиці та інженерії. Ми навіть не сподівалися, що стільки навчимося від них».

Як ви вважаєте: чи хімічні реакції, складна система клапанів і процес випорскування з’явилися в жука-бомбардира випадково, чи внаслідок задуму?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 18]

Oxford Scientific/photolibrary