Коли не сходить сонце

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ФІНЛЯНДІЇ

 «СОНЕЧКО сходить, і сонце заходить, і поспішає до місця свого, де сходить воно» (Екклезіяста 1:5). У багатьох територіях, розташованих на північ від Північного полярного кола, з середини листопада по січень не видно сходу і заходу сонця. Тому людям доводиться зносити довгі полярні ночі.

На південь від Північного полярного кола, скажімо в Санкт-Петербурзі (Росія), Гельсінкі (Фінляндія), Стокгольмі (Швеція) та Осло (Норвегія), полярні ночі є дещо коротшими. Ці міста лежать менше як за 800 кілометрів від Північного полярного кола. Взимку світловий день тут триває приблизно шість годин.

«Іноді помилково вважає, що під час полярної зими всюди цілковита темрява»,​— каже Арі, яка виросла в місті Кіруна (Шведська Лапландія). Але насправді в той період здебільшого панують сутінки. Паула, художниця з Фінської Лапландії, розповідає: «Коли в нас випадає сніг, усе довкола набирає пастельних відтінків блакитного та фіолетового кольору».

Темні зими на декого погано впливають. Знаний фінський композитор Ян Сібеліус писав: «Я дуже чутливий до зміни погоди та пір року. У короткі зимові дні в мене часто бувають приступи депресії». Через так зване зимове пригнічення страждав не лише Сібеліус. Ще грецький лікар Гіппократ (бл. 460—377 рр. до н. е.) був переконаний, що настрій людини залежить від пори року.

Лише в 1980-х роках зимове пригнічення стали розглядати як окремий синдром. Вивчення виявили, що від сезонної депресії страждає невелике число мешканців півночі. Проте в легкій формі вона трапляється в 3—4 рази частіше, а деякі її ознаки мають сотні тисяч людей.

Андрій з Санкт-Петербурга зізнається: «У цей час я відчуваю постійну сонливість». Прихід зими викликає пригнічення і в Анніки з Фінляндії: «Через тривалу темряву, від якої нікуди не сховаєшся, у мене з’являється клаустрофобія».

Для запобігання сезонної депресії фахівці рекомендують різні методи. Наприклад, вони радять у світлу пору доби якомога частіше бувати надворі. Ті, хто взимку старається займатися на вулиці фізичною діяльністю, теж рідше потерпають від нападів зимового пригнічення.

Взимку Джармо буває як на півночі, так і на півдні Фінляндії. Він розповідає: «У найтемніші зимові дні ми запалюємо більше свічок та вмикаємо більше світла». Дехто відчуває полегшення, проходячи сеанси лікування яскравим світлом. Інші беруть на цей час відпустку та вирушають у південні країни. Проте слід бути обережним, адже, повернувшись з сонячної відпустки в темряву, ви можете почуватися ще гірше.

Також треба зважати на своє харчування. Під дією сонячного проміння в організмі виробляється вітамін D, а через брак сонця виникає його нестача. Тому в зимовий період добре вживати багаті на вітамін D харчі, як-от рибу, печінку та молочні продукти.

На щастя, темрява не триває вічно. Рухаючись довкола своєї орбіти, земля поступово повертається своїм холодним полюсом до сонця. Тому в територіях, де вдень панувала темрява, з’являється світло. Настає полярне літо — пора, коли досить світло навіть уночі.

[Вставка на сторінці 27]

В той період здебільшого панують сутінки

[Ілюстрація на сторінці 26]

Полудень під час полярної зими

[Відомості про джерело]

Dr. Hinrich Bäsemann/Naturfoto-Online

[Ілюстрація на сторінці 26]

У багатьох брак прямого сонячного світла викликає депресію