«НІХТО не знає точної дати народження Христа»,— сказано в «Енциклопедії раннього християнства». Все ж мільйони людей по цілому світі святкують день народження Ісуса. За католицьким церковним календарем це свято припадає на 25 грудня, а за православним — на 7 січня. Проте ці дати ніде в Біблії не згадано. Чи Ісус справді народився взимку?

Хоча в Біблії не вказується конкретної дати народження Ісуса, в ній можна знайти докази того, що він не народився у грудні чи січні. Деякі джерела пояснюють, чому більшість християн святкує народження Божого Сина саме 25 грудня.

Ісус народився в юдейському місті Віфлеємі. В Євангелії від Луки читаємо: «У тій же місцевості були пастухи, які жили в полі і вночі стерегли свої отари» (Луки 2:4—8). Те, що отари перебували серед ночі в полі, не було чимось незвичайним. Книжка «Щоденне життя за Ісусових часів» пояснює: «Більшу частину року пастухи з отарами перебували просто неба». Але чи могли вони бути в полі холодної грудневої ночі? Та сама книжка зазначає: «Отари зимували в укритті; і з цього видно, що традиційна дата Різдва, взимку, навряд чи правильна, оскільки в Євангелії сказано, що пастухи були на полі».

Цей висновок підтверджує інша розповідь з Євангелії від Луки: «У ті дні від кесаря Августа вийшла постанова зробити перепис усієї населеної землі (це перший перепис, і відбувся він, коли Квіриній був намісником Сирії). Тож усі люди пішли на перепис, кожен до свого міста» (Луки 2:1—3).

Август, очевидно, видав наказ про перепис, щоб зібрати необхідну інформацію для стягнення податків і призову до війська. Марія у той час ось-ось мала народити. Та все ж вона підкорилася вимозі кесаря і вирушила зі своїм чоловіком Йосипом  до Віфлеєма, що за 150 кілометрів від Назарета. Тепер подумайте, хіба міг Август, який рідко втручався в місцеве урядування, вимагати, щоб євреї вирушали в довгу подорож серед зими? Адже вони й так були дуже незадоволені римською владою і могли збунтуватися.

Слід узяти до уваги й те, що більшість істориків та біблеїстів не вважають 25 грудня днем народження Ісуса. І ви, безсумнівно, знайдете підтвердження цього в доступних вам джерелах. В одній католицькій енциклопедії читаємо: «Загальновідомо, що Ісус не народився 25 грудня» («Our Sunday Visitor’s Catholic Encyclopedia»).

Цю дату вибрали як день народження Ісуса сотні років після його смерті. Чимало істориків стверджує, що сучасне Різдво припадає на час давніх язичницьких святкувань.

Одне з поширених пояснень можна знайти в «Британській енциклопедії». Там сказано: «25 грудня було обрано внаслідок християнізації популярного в Римській імперії свята dies solis invicti nati (дня народження непереможного сонця). Того дня святкували зимове сонцестояння, яке сповіщало про відновлення сили сонця, близьке закінчення зими і повернення весни та літа».

В «Американській енциклопедії» повідомляється: «Причина вибору 25 грудня як дня святкування Різдва не зовсім ясна, але вважається, що цю дату вибрано тому, що вона збігається з язичницькими святами на честь “відродження сонця”, які відбувалися у період зимового сонцестояння, коли дні починають довшати... Римські сатурналії (свято на честь Сатурна, бога землеробства, і відновленої сили сонця) також відбувалися у той час». Святкування зазвичай супроводжувалися непогамовними та галасливими забавами й розпустою. Чимало людей так само поводяться і тепер, відзначаючи християнські свята.

Дехто переконаний, що християни зобов’язані відзначати день народження Ісуса, навіть не знаючи точної дати. На їхню думку, якщо все відбувається пристойно і гідно, то таке святкування приносить честь Христу.

Народження Ісуса — це справді важлива подія в біблійній історії. У Божому Слові розповідається, що, коли народився Ісус, з’явилось безліч ангелів і вони стали радісно вихваляти Бога: «Слава Богу в небесах, а на землі — мир людям, які мають його схвалення» (Луки 2:13, 14). А втім, у Біблії немає навіть і згадки про те, що треба святкувати день народження Ісуса. Натомість у ній міститься конкретний наказ відзначати день Ісусової смерті, що і роблять Свідки Єгови раз на рік (Луки 22:19). Це одна з нагод вшановувати Ісуса.

В останній вечір перед смертю Ісус звернувся до своїх учнів: «Ви — мої друзі, якщо виконуєте все, що я наказую» (Івана 15:14). Перед тим він сказав: «Якщо ви любите мене, то будете виконувати мої заповіді» (Івана 14:15). Отож, щоб вшановувати Ісуса Христа, треба досліджувати його вчення і дотримуватись їх.