Загадкова знахідка з морських глибин

ВІДТВОРИТИ

Загадкова знахідка з морських глибин

НЕПОДАЛІК грецького острова Андікітіра в 1901 році пірнальники знайшли скарб. На морському дні вони натрапили на рештки торговельного римського судна. Серед усього іншого на його борту були знайдені мармурові скульптури, бронзові статуетки та срібні монети з Пергаму. Монети допомогли фахівцям визначити, що цей корабель прямував до Риму і затонув між 85 та 60 рр. до н. е.

Усі речові пам’ятки передали до Національного археологічного музею в Афінах. У 2005 році сюди з’їхалося багато вчених, однак не для того, щоб побачити древні статуетки чи монети. Науковців цікавив бронзовий механізм, який знайшли у дерев’яній скриньці, завбільшки як коробка від взуття. Ця знахідка, названа андікітірським механізмом, змінила уявлення про наукові досягнення ранніх цивілізацій. Андікітірський механізм вважається «найскладніший пристроєм, який дійшов до нас з античних часів».

Що то за механізм? І яке значення цієї унікальної знахідки?

Загадковий предмет

Коли цей предмет знайшли, він був сильно знищений і вкритий іржею. Пролежавши на морському дні приблизно 2000 років, він нагадував кусок позеленілої бронзи. Тож на цю незвичайну знахідку не звернули особливої уваги, оскільки всі археологи були захоплені статуетками і скульптурами.

У 1902 році грецький археолог вирішив ближче ознайомитись з цим предметом. Виявилося, що механізм складається з кількох шестерень різного розміру з акуратно нарізаними трикутними зубцями. Спершу думали, що це годинниковий механізм. Але таке припущення відкинули, адже годинникові механізми з’явилися приблизно 700 років тому.

Про андікітірський механізм у одній статті говорилося: «Історики переконані, що 2000 років тому греки не могли виготовляти настільки точні шестерні — ретельно вирізані з металу й укладені так, щоб передавати обертальний рух від одного валу до іншого». Все ж дехто вважав, що андікітірський механізм є свого роду астролябією, тобто приладом, з допомогою якого в минулому визначали розташування небесних тіл.

Багато хто заявляв, що такі шестерні не під силу зробити людям, котрі жили 2000 років тому, отже андікітірський механізм не міг бути на затонулому судні. Проте один вчений висунув припущення, що цей механізм може бути легендарною сферою Архімеда, яку ще в І столітті до н. е. описав Цицерон. Сфера Архімеда — це планетарій, механічна модель руху Сонця, Місяця і п’яти планет, видимих неозброєним оком. Через відсутність доказів, які б спростовували це припущення, більшість вчених погодилося з ним.

Глибше дослідження

Андікітірський механізм почав вивчати 1958 року професор історії Дерік де Солла Прайс, який раніше займався фізикою. Він висунув ідею, що з допомогою знайденого пристрою можна вирахувати минулі й майбутні астрономічні явища, скажімо настання повного місяця. Вчений зрозумів, що написи на циферблаті означають календарні дні, місяці та знаки зодіаку. Колись механізм мав рухомі стрілки, які показували розташування небесних тіл у різні періоди.

Прайс дійшов висновку, що найбільша шестерня вказувала рух Сонця і один її оберт відповідав сонячному року. Якщо інша шестерня, з’єднана з найбільшою, відповідала рухові Місяця, то співвідношення кількості зубців цих двох шестерень відображало обертання Місяця за уявленнями античних греків.

Професор Прайс вирішив провести 1971 року рентгенівське дослідження андікітірського механізму. Результати підтвердили його припущення, що цей механізм був складним астрономічним «комп’ютером». Прайс намалював схему дії механізму і 1974 року опублікував результати своїх досліджень. Він писав: «Подібні інструменти не збереглись до наших днів... Відомі на сьогодні факти про науку та технології елліністичної доби вказують, ніби такого складного механізму тоді не могло існувати». Сучасники Прайса не надто серйозно поставилися до його висновків. Все ж знайшлись ентузіасти, які продовжили його дослідження.

Новий погляд

У 2005 році група вчених, про яких вже згадувалося на початку статті, вирішила дослідити андікітірський механізм, послуговуючись найсучаснішим комп’ютерним томографом. Їм вдалося отримати чітке тривимірне рентгенівське зображення, яке допомогло по-новому подивитись на принцип роботи цього механізму. Коли користувач повертав ручку механізму, починали крутитися 30 поєднаних між собою шестерень, які приводили в рух стрілки на трьох циферблатах, розміщених спереду та ззаду скриньки. Так користувач міг визначити дати різних астрономічних явищ, у тому числі затемнень, з якими пов’язували чотирирічний цикл олімпійських та інших загальногрецьких ігор. Дати проведення цих ігор були важливими у давньогрецькій хронології.

Чому давніх греків цікавила астрономія? З кількох причин. Для укладання календарів треба було мати відповідні знання про рух Сонця і Місяця. Адже календарі вказували землеробам, коли починати сівбу, а морякам допомагали орієнтуватися за зірками. Відомості про астрономічні явища були необхідні для тогочасних державних установ. Крім того, існувала ще одна причина, чому людям потрібен був такий прилад.

«Стародавні вавилоняни завжди прагнули знати, коли буде затемнення, адже таке явище вважалося поганим знаком,— розповідає Мартін Аллен, один з дослідників андікітірського механізму.— Такий прилад міг допомагати панівним класам утримувати владу над своїми підлеглими. Отже, він відігравав важливу роль у державній політиці. На думку декого, нам мало відомо про цей прилад, оскільки він був державною та військовою таємницею».

Андікітірський механізм свідчить про те, що грецька астрономія та математика, яка здебільшого базувалася на давніх традиціях вавилонян, була набагато розвиненіша, ніж ми собі уявляємо. У журналі «Природа» зазначалося: «Андікітірський механізм не просто змінив наше уявлення про технології минулого, він допоміг по-новому подивитися на саму історію».

[Рамка на сторінці 26]

ХТО ЙОГО ВИГОТОВИВ?

Андікітірський механізм міг бути не єдиним складним приладом того часу. «У ньому немає жодних вад,— пише Мартін Аллен.— Кожна його деталь була важливою. Там немає зайвих порожнин чи металевих частинок, які б свідчили, що майстер, втілюючи свій задум, поступово його вдосконалював. Можна сміливо припустити, що і до того вже існували такі механізми». Хто його виготовив? І які ще механізми зробив цей умілець?

Найостанніші дослідження механізму виявили на циферблаті, що вказував на дати затемнення, назви місяців. Ці назви мають коринфське походження. Тож вчені дійшли висновку, що андікітірський механізм був виготовлений і використовувався представниками певної культури. В журналі «Природа» зазначалося: «Можливо, цей механізм з’явився в одній з коринфських колоній, що в північно-західній Греції або в Сиракузах на Сицилії, де жив Архімед».

Чому досі не знайдено подібних механізмів? «Бронза — це доволі цінний метал, який легко піддається обробці,— пише Аллен.— Тому бронзові вироби античних часів вдається знайти нечасто. Більшість пам’яток з бронзи знаходять під водою, де вони залишались недоступними для тих, хто міг би їх переробити чи переплавити». Інший дослідник каже, що «ми маємо цей механізм лише тому, що його не знайшли шукачі цінних металів».

[Схема/Ілюстрації на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Модель андікітірського механізму

1. Передній циферблат показував місячні фази, рух Сонця і Місяця. На ньому теж були позначені дні й місяці сонячного календаря та рух Сонця (і видимих планет) відносно сузір’їв зодіаку.

2. Верхній задній циферблат показував місяці за місячним календарем, сонячні роки і дати проведення загальногрецьких ігор.

3. Нижній задній циферблат показував сонячні й місячні затемнення.

[Ілюстрації]

Вигляд спереду

Вигляд ззаду

[Відомості про джерело]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Приблизно так виглядала задня стінка механізму

[Відомості про джерело]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

ПРОБУДИСЬ!