Знаменитий картограф

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У БЕЛЬГІЇ

На початку 1544 року Герард Меркатор опинився у похмурій в’язничній камері й думав, що на нього чекає смерть. Чому так повелися з найвизначнішим картографом XVI сторіччя? Познайомтеся із життям Меркатора та епохою, в якій він жив.

МЕРКАТОР народився 1512 року в Рупельмонде — невеликому портовому місті неподалік Антверпена (Бельгія). Після закінчення Левенського університету він почав вивчати праці Аристотеля, але невдовзі зрозумів, що погляди цього філософа суперечать біблійним вченням. Меркатор писав: «Я побачив, що розповідь у Мойсеєвих книгах про походження світу багато в чому розходиться з вченнями Аристотеля та інших філософів. Тож у мене з’явилися сумніви стосовно правдивості цих філософських ідей, і я вирішив сам вивчати довколишній світ».

Меркатор не хотів ставати філософом, тож відмовився від подальшої університетської освіти. Натомість усе своє життя Меркатор присвятив пошукам доказів правдивості біблійної розповіді про створення світу.

Зацікавлення географією

У 1534 році Меркатор взявся за вивчення математики, астрономії та географії. Його вчителем був математик Джемма Фрізіус. Крім того, Меркатор, очевидно, навчився техніки гравіювання від гравіювальника та виробника глобусів Ґаспара ван дер Гайдена. На початку XVI сторіччя картографи використовували масивний готичний шрифт, через що на карті було важко вмістити усі необхідні назви. Тому Меркатор впровадив курсив — новий похилий шрифт, який винайшли в Італії. Це нововведення стали широко застосовувати для написів на глобусах.

Разом з Джеммою Фрізіусом і Ґаспаром ван дер Гайденом Меркатор почав у 1536 році працю над створенням глобуса. Багатьом сподобалося, що написи на глобусі були зроблені курсивом. Ніколас Крейн, сучасний біограф Меркатора, пише, що тодішній картограф «на настінній карті Америки, заввишки в людський ріст, зміг помістити лише 50 географічних назв, а Меркатор на глобусі, діаметром приблизно півметра, помістив аж 60».

 Подальші досягнення

У 1537 році Меркатор виготовив перший власний виріб — карту Святої Землі. Це стало великою допомогою для «ліпшого розуміння Старого і Нового завітів». У XVI столітті карти Святої Землі були вкрай неточними: вони містили тільки 30 географічних назв, більшість з яких вказувались неправильно. Однак на своїй карті Меркатор помістив понад 400 назв. Крім того, він позначив шлях, яким ізраїльтяни мандрували пустелею з Єгипту. Така точна карта викликала захоплення у сучасників Меркатора.

Цей успіх надихнув Меркатора видати 1538 року карту світу. Тодішні картографи мало що знали про Північну Америку і називали її Незнана далека земля. Хоча географічна назва «Америка» існувала раніше, Меркатор першим застосував цю назву як до Північної, так і до Південної Америки.

Це була епоха багатьох географічних відкриттів. Відомості про нові землі від різних мореплавців були дуже суперечливими, що сильно утруднювало роботу картографів. Однак у 1541 році Меркатору вдалося виготовити «найточніший на той час глобус».

Звинувачений у єресі

У Левені, рідному місті Меркатора, жило чимало лютеран. Приблизно 1536 року він почав прихильно ставитися до лютеранства, і цю віру, схоже, сповідувала його дружина. У лютому 1544 року Меркатора заарештували разом з 42 іншими мешканцями Левена. Їх звинувачували  в написанні «якихось підозрілих листів». Можливо, його заарештували через опублікування карти Святої землі, що викликало підозри в двох теологів Левенського університету, Таппера і Латомуса. Ці теологи судили перекладача Біблії Вільяма Тиндаля, якого 1536 року стратили в Бельгії. Вони, мабуть, побоювалися, що карта Меркатора, як і переклад Тиндаля, заохотить людей читати Біблію. Тож Меркатора ув’язнили в замку його рідного міста Рупельмонде.

На суді одна зі звинувачених, Антуанетт ван Русмальс, засвідчила, що Меркатор ніколи не відвідував приватних зібрань протестантів, на яких вони читали Біблію. Через присутність на таких зібраннях саму Антуанетт закопали живцем. Меркатора звільнили після 7-місячного ув’язнення, але все його майно конфіскували. У 1552 році Меркатор переїхав до німецького міста Дуйсбурга, де панувала атмосфера релігійної терпимості.

Перший атлас

Меркатор далі продовжував обстоювати правдивість біблійної розповіді про створення. Більшість свого життя, за словами самого Меркатора, він присвятив написанню праці про створення «неба і землі, від початку аж до наших днів». Ця праця містила багато хронологічних і географічних даних.

У 1569 році він опублікував у першій частині своєї праці за назвою «Хронологія» список від часу створення світу найважливіших історичних подій. Меркатор прагнув допомогти читачам зрозуміти,  яке місце в часі та історії вони займають. Однак через те що Меркатор помістив у «Хронології» протест Лютера проти індульгенцій, висловлений 1517 року, католицька церква занесла цю працю до «Індексу заборонених книг».

Меркатор багато часу присвячував виготовленню кліше для друкування нових географічних карт. У 1590 році в Меркатора стався інсульт. Він втратив мову, і йому паралізувало ліву частину тіла, через що йому було дуже важко працювати. Все ж він не хотів полишати найважливішу в його житті справу і працював до самої смерті. Меркатор помер 1594 року у 82-літньому віці. П’ять незавершених карт закінчив його син Румольд. У 1595 році був опублікований повний збірник карт Меркатора, який вперше назвали атласом.

Атлас містив дослідження першого розділу книги Буття, в ньому автор обстоює правдивість Божого Слова, спростовуючи закиди філософів. Меркатор називає це дослідження «працею свого життя».

Найбільший географ

Цей великоформатний атлас, який в 1606 році опублікував Йодокус Гондіус, вийшов багатьма мовами і став бестселером. Картограф Абрагам Ортеліус, сучасник Меркатора, назвав його «найбільшим географом XVI сторіччя». А Ніколас Крейн недавно сказав, що Меркатор створив «карту цілої планети».

Розгортаючи атлас або користуючись системою GPS, сучасна людина послуговується трудами Меркатора. Цей славетний картограф усе своє життя прагнув збагнути, яке місце в часі та історії йому відведено.

[Рамка на сторінці 21]

СТАРАННИЙ ДОСЛІДНИК БІБЛІЇ

Меркатор вірив, що на землі пануватиме праведність, мир і люди матимуть усе необхідне для життя. Він написав коментар до перших одинадцяти розділів Листа до римлян, спростовуючи вчення кальвіністів про приречення долі. Меркатор не погоджувався також з Мартіном Лютером. На думку Меркатора, для спасіння, окрім віри, необхідні вчинки. В одному зі своїх листів він писав, що гріх «з’являється не через вплив планет чи якусь схильність, закладену в Божих творивах. Гріх виникає в залежності від того, як людина користується свободою волі». З його листів видно, що він відкидав католицьку догму про трансубстанціацію. Адже, як пояснював Меркатор, Ісусові слова: «Це тіло Моє» — не треба розуміти буквально, а символічно.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 22]

ПРОЕКЦІЯ МЕРКАТОРА

Зніміть шкірку з апельсина та спробуйте розгорнути її на площині. Вона, звичайно, порветься в кількох місцях. Цей приклад показує, наскільки складно картографам перенести зображення землі із сферичної поверхні глобуса на площину. Меркатор вирішив цю проблему, впровадивши систему, яку називають проекцією Меркатора. Згідно з нею, лінії від екватора до полюсів, що позначають широту, розміщають паралельно і на однаковій відстані одна від одної. Хоча ця система спотворює відстані та розміри (особливо на півночі й на півдні), вона вважається одним з найбільших досягнень картографії. Настінна карта Меркатора, видана 1569 року, була справжнім шедевром, який приніс цьому картографу визнання. До речі, проекцію Меркатора і сьогодні використовують у морських картах і в системі GPS.

[Ілюстрація]

Проекцію Меркатора можна порівняти до розгорнутого циліндра, на якому зображено карту світу

[Ілюстрація на сторінці 20]

Меркаторова карта Святої Землі з понад 400 географічними назвами, 1537 рік

[Ілюстрація на сторінках 20, 21]

Карта світу, 1538 рік.

(Слово «Америка» написано на двох континентах)

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 19]

Antwerpen, Stedelijk Prentenkabinet

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 20]

Both maps: From the American Geographical Society Library, University of Wisconsin-Milwaukee Libraries