«Як мені все встигнути?»

ВАЖКОАТЛЕТИ, які беруть участь в Олімпійських іграх, не намагаються щодня встановлювати нові рекорди. Щоб розвинути силу для майбутніх рекордів, вони регулярно тренуються з порівняно невеликими тягарями. Якби спортсмени постійно виснажувались, то пошкодили б собі м’язи та суглоби і зруйнували б свою кар’єру.

Тобі, мабуть, також доводиться щодня важко трудитись у школі. А коли настає пора заліків чи іспитів, потрібно докласти ще більших зусиль *. Проте якщо ти безперестанку вчишся і виконуєш домашні завдання, то через постійний стрес у тебе може пропасти апетит, здоровий сон і розвинутись серйозна хвороба *.

Нескінченні домашні завдання

«Щоб отримувати добрі оцінки, я мушу виконувати все більше завдань, які стають чимраз складнішими. Це забирає дуже багато часу,— каже 15-літня Хіроко * з Японії.— На завтра треба приготувати стільки уроків, що я не встигаю виконати інші важливі справи. Іноді я просто починаю панікувати». А 14-літня Світлана з Росії пише: «Нам задають дедалі складніші домашні завдання. Щороку з’являються нові предмети, і вчителі дають значно більше матеріалу. Крім того, кожен вчитель вважає свій предмет найважливішим. Тому важко бути поміркованим і все встигати».

Чому вчителі задають дітям стільки домашніх завдань? Вісімнадцятилітній Жілберту з Бразилії розповідає: «Вчителі кажуть, що хочуть підготувати нас до сильної конкуренції на ринку праці». Таке пояснення не зменшує стресу. Однак, змінивши свій підхід до навчання і ставши більш організованим, ти побачиш, наскільки тобі буде легше.

Велика кількість уроків — це свого роду підготовка до дорослого життя. І, хоча тобі може здаватися, ніби домашні завдання ніколи не закінчаться, ти не встигнеш оглянутись, як шкільні  роки проминуть. У дорослому віці ти із задоволенням згадуватимеш, як відповідально виконував нелегкі завдання. Тоді побачиш «добре із труду свого», тобто плоди своєї важкої праці в школі (Екклезіяста 2:24).

Завдяки самодисципліні й організованості можна уникнути зайвого стресу в школі. (Дивись  «Як зменшити стрес?»). Вчителі довіряють і допомагають учню, який старанно і вчасно виконує шкільні завдання. Якщо через непередбачені обставини ти не виконав вчасно якесь завдання і сказав про це вчителю, то він, напевно, піде тобі на поступки. Ти, мабуть, хотів би мати такі добрі стосунки з учителем. Божий служитель Даниїл завжди старанно виконував свої обов’язки, тому здобув прихильність та довір’я царя. Даниїл «був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього» (Даниїла 6:5). Наслідуючи приклад Даниїла, ти, скоріш за все, здобудеш прихильність учителів.

Чи ті, хто уважний на уроках і старанно виконує домашні завдання, зовсім не мають стресу в школі? Ні, адже деколи стрес виникає через бажання бути добрим учнем. Можливо, ти прагнеш на кожному уроці навчитися якомога більше, а не просто виконувати шкільні завдання заради галочки.

Це правильний підхід до навчання, хоча він теж до певної міри спричиняє стрес. Однак дехто зазнає непотрібного  і шкідливого стресу через неправильне ставлення до навчання.

Позакласна діяльність

Уявіть водія, який завжди стрімко набирає швидкість та різко гальмує. Чи його автомобіль буде довго в доброму стані? Звичайно, що ні. Рано чи пізно двигун або інші деталі вийдуть з ладу. Але найгірше те, що цей водій може зробити серйозну аварію.

Подібно поводяться деякі учні. Вони і в школі, і вдома нещадно ставляться до себе і свого здоров’я. Ось що пише про таких учнів Деніс Поуп, фахівець з питань шкільної освіти: «День учнів починається дуже рано, на годину-дві раніше ніж у дорослих, а закінчується пізно ввечері після тренувань з футболу, занять із танців, засідання учнівської ради, вечірнього підробітку та домашніх завдань».

Коли діти день за днем ведуть такий активний спосіб життя, то наражають себе на великі проблеми. Через постійний стрес у них можуть виникнути шлункові захворювання і часті головні болі. Перевтома ослаблює імунну систему, тому такі діти стають хворобливими. А це призводить до того, що вони не можуть робити стільки, як раніше, і навіть втрачають бажання відновити свої сили. Чи з тобою таке траплялося?

Заради гідних цілей варто наполегливо працювати. Але хоч би яким ти був сильним, за день всього не встигнеш. Тому Біблія радить: «Нехай про вашу поміркованість знають усі» (Филип’ян 4:5). Поміркованість — це здатність керуватися у своїх діях, поглядах і думках здоровим глуздом. Поміркована людина не завдає шкоди собі та іншим. Така людина виявляє зрілість, яка необхідна в сучасному нестабільному світі. Щоб бути здоровим, пам’ятайте про поміркованість, тобто вмійте відмовитись від менш важливих справ.

Прагнення багатства

Однак деякі молоді люди вважають, що поміркованість перешкоджає, а не допомагає у досягненні цілей. На їхню думку,  найважливіше здобути високооплачуваний фах, який зробить їх багатими. Саме такий погляд, за словами Деніс Поуп, поширений серед молоді. Вона каже: «Ці учні хотіли б більше спати та поліпшити своє здоров’я. Проте через безліч обов’язків у школі, вдома і на роботі не можуть собі цього дозволити. Вони також прагнуть проводити більше часу з друзями, відпочивати у вихідні чи займатись іншими справами, але вважають це неможливим, оскільки хочуть отримувати високі оцінки. Для них важливішим є майбутній успіх, а не теперішнє щастя».

Молодим людям, які так виснажливо працюють, варто подумати над такими запитаннями: «Яка ж користь людині, коли вона здобуде цілий світ, але погубить свою душу? Або що дасть людина взамін за душу свою?» (Матвія 16:26). Ці слова Ісуса Христа показують, що немудро жертвувати своїм фізичним, емоційним і духовним здоров’ям заради успіху в цьому світі.

Психолог Мадлін Левайн у своїй книжці «Ціна успіху» писала, що «ні гроші, ні освіта, ні влада, ні престиж, ні матеріальні статки не захистять вас від пригнічення та емоційного спустошення». А Деніс Поуп дійшла такого висновку: «Сьогодні багато дітей і їхніх батьків прагнуть в усьому бути найліпшими, вважаючи, ніби від цього залежить успіх у житті... Але насправді треба дбати про своє фізичне, розумове та духовне здоров’я».

Значно важливішими за гроші є емоційне і фізичне здоров’я, чисте сумління та дружба з нашим Творцем. Це безцінні дари від Бога. Якщо в гонитві за матеріальним ви втратите їх, то, можливо, вже ніколи і не відновите. Ісус Христос навчав: «Щасливі ті, що усвідомлюють свою потребу в духовному, оскільки їм належить царство небесне» (Матвія 5:3).

Чимало молодих людей переконалися в правдивості Ісусових слів. Вони і далі намагаються добре вчитись у школі, але пам’ятають, що високі оцінки і багатство не приносять тривалого щастя. Також вони розуміють, що гонитва за успіхом у цьому світі створює зайвий стрес. Такі молоді люди знають, що для того, аби стати по-справжньому щасливим, передусім необхідно задовольняти «свою потребу в духовному». Видавці цього журналу або місцеві Свідки Єгови допоможуть вам зрозуміти, як задовольняти цю потребу і бути щасливим.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 6]

Хоч би яким ти був сильним, за день всього не встигнеш

[Вставка на сторінці 8]

Навчаючись про Творця, ви здобудете найліпшу освіту

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 5]

 ЯК ЗМЕНШИТИ СТРЕС?

❑ Чи ти витрачаєш багато часу для того, щоб розібратися зі своїми паперами і зошитами? Не соромся попросити в інших поради, як стати організованішим.

❑ Чи ти часто відкладаєш домашні завдання на потім? Спробуй виконати деякі уроки наперед і ти переконаєшся, що це приносить задоволення та полегшення. Можливо, такий експеримент заохотить тебе не зволікати з підготовкою завдань.

❑ Чи буває, що під час уроків твої думки десь блукають? Протягом місяця намагайся бути уважним на уроках, конспектуй, щоб потім переглянути свої записи. Ти побачиш, наскільки легше стане виконувати домашні завдання. Так можна уникнути зайвого стресу.

❑ Чи серед обраних тобою предметів, які мали б поглибити твої знання, є такі, що забирають надто багато часу та сил? Чи справді ці предмети потрібні тобі? Порозмовляй про це з батьками або з тим, хто має поміркований погляд на освіту. Подумай, чи предмети на вибір допоможуть тобі отримати ліпший атестат.

[Рамка на сторінці 6]

УЯВНИЙ МУР

«Маєток багатому — місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його» (Приповістей 18:11). В минулому безпека мешканців міста залежала від надійних мурів. Але чи почувалися б ви безпечно, якби такий мур існував лише у вашій уяві. Хоч би як ви себе переконували в його надійності, насправді він не захистить вас від ворогів.

Молоді люди, які понад усе прагнуть стати заможними, рано чи пізно зазнають розчарування. Батьки, допоможіть своїй дитині уникнути пастки матеріалізму, адже ви не хочете, щоб вона жила у символічному місті, оточеному уявними мурами.

На основі нижчеподаних біблійних принципів порозмовляйте з вашим сином чи донькою.

▪ Багатство створює більше проблем, ніж вирішує їх. «Ситість багатого спати йому не дає» (Екклезіяста 5:11; 1 Тимофія 6:9, 10).

▪ Людину робить щасливою добре планування, а не матеріальні статки. «Думки пильного лиш на достаток ведуть» (Приповістей 21:5; Луки 14:28).

▪ Якщо заробітку вистачає для основних потреб, то треба бути задоволеним. «Убозтва й багатства мені не давай» (Приповістей 30:8) *.

[Примітка]

 [Ілюстрації на сторінці 7]

Сприймай виконання домашніх завдань не як трудність, а як підготовку до майбутньої професії

[Ілюстрація на сторінці 7]

Прагнучи досягнути надто багато, ти не досягнеш нічого