Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Від наших читачів

Від наших читачів

Від наших читачів

Молоді люди запитують... Як мені пережити самогубство брата чи сестри? (червень 2008). Перед смертю моя старша сестра п’ять років боролася з депресією. Коли я бачила, як вона страждає через свою недугу, то думала: «Наскільки жалюгідне в неї життя!» Однак в «Пробудись!» радилося згадувати приємні моменти. Тепер я розумію, що сестра пережила набагато більше радісних хвилин, ніж прикрих. Насправді її життя не було вже й таким жалюгідним.

С. Й., Японія

Молоді люди запитують... Чому батьки мені не довіряють? (квітень 2008). Біблійні принципи з «Пробудись!» допомогли мені зрозуміти, що здобуття довіри і досягнення зрілості — це довготривалий процес. Він швидше подібний до піднімання сходами, ніж до швидкого входу у відкриті двері. Щоб отримати більше свободи, я повинна здобути довір’я батьків. Я маю добре справлятись зі своїми хатніми обов’язками і старанно робити уроки. Дякую за такі статті.

Т. Л., США

Як жити з альбінізмом (липень 2008). Оскільки в мене альбінізм, я дуже зраділа, коли побачила цю статтю. Однак мені не сподобалось, що людей з альбінізмом у статті кілька разів названо «альбіносами». На мій погляд, це слово доволі зневажливе і свідчить про упередження.

А. Л., США

«Пробудись!» відповідає: «Просимо вибачення, якщо інформація в статті зачепила почуття наших читачів. У медичній термінології часто вживається слово “альбінос”, тому ми використовували його в статті. Можливо, хтось і вживає його як образливе, однак багатьох людей з альбінізмом це слово не ображає. Ми зовсім не мали на меті когось принизити».

Дуже вдячна за цю статтю, бо я так само, як Джон, альбіноска. Стаття була надзвичайно інформативна, цікава, правдива і добре продумана. Завдяки їй мої друзі стали мене краще розуміти.

Т. М., США

Любов сильніша за ураган! (серпень 2008). Такі статті заохочують мене не перейматись занадто майбутнім, а цілковито покладатися на Бога. Три роки тому повінь зруйнувала будинок моїх невіруючих батьків. Свідки Єгови з місцевого збору відразу прийшли на допомогу. І тоді я відчула, що таке братерська любов. Яка ж я вдячна Єгові, що належу до його організації!

Д. В., Польща

Дивовижна кукурудза (серпень 2008). Наша сім’я садила на городі кукурудзу, але зернятка на качанах завжди були різного розміру. Тепер ми зрозуміли чому. Оскільки ми садили лише 5—6 саджанців, вони не могли добре запилитися, як рослини на великому полі. Тож минулого року ми старанно запилювали кожну нитку і завдяки цьому зібрали врожай солодкої, смачної кукурудзи з однаковими зернятками. Дуже вам вдячні.

Р. В., Японія