Розвиток сільського господарства змінює світ

ЗВІДКИ ви берете продукти харчування: купуєте чи вирощуєте самі? Ще донедавна більшість людей займалися натуральним господарством, тобто забезпечували себе продуктами власного виробництва. Сьогодні ж у розвинутих країнах лише 1 людина з 50 займається сільським господарством. Як відбувалася така зміна?

Спочатку розвиток сільського господарства проходив досить повільно, але з роками, завдяки різним винаходам, набув швидкого темпу. Мільйони сімей по всьому світі дуже болісно переживали кожен етап цього розвитку, який триває й досі. Розглянувши, як прогрес у сільському господарстві впливав на людей, ми зрозуміємо деякі проблеми сучасного світу.

Початок великих змін

У Європі в ХІІ столітті вперше одягнули коневі хомут. За допомогою цього винаходу почався відхід від натурального господарства. З хомутом кінь міг довго працювати і не душити себе. Він тягнув плуг сильніше і швидше, ніж віл, яким послуговувалися раніше. Тепер рільники стали збирати багатші врожаї. Також, користуючись залізними плугами, рільники орали ті землі, які колись не могли обробляти. Ще одним нововведенням була сівба культур, які збагачують ґрунт азотом, а саме бобових, конюшини і люцерни. Такі ґрунти давали рясні врожаї.

Лише цих кілька змін дозволили селянам не тільки забезпечувати свою сім’ю харчами, але й продавати надлишок. Це призвело до збільшення міського населення, адже в місті люди могли купувати продукти селян та працювати в промисловості чи торгівлі. Саме із заможних селян, промисловців та торговців походили винахідники першої сільськогосподарської техніки.

Приблизно 1700 року англійський фермер Джетро Талл винайшов рядкову сівалку, яку тягнув кінь. Тож ручна сівба, під час котрої марнувалося багато насіння, поступово відходила в минуле. У 1831 році в США Сірес Мак-Кормік придумав механічну жниварку. Цю жниварку теж тягнув кінь, і нею збирали врожай в п’ять разів швидше, ніж  косою. Приблизно в той час торговці почали привозити до Європи добрива із західного узбережжя Південної Америки. Так використання добрив і нових машин посприяло значному збільшенню сільськогосподарської продукції. Як усі ті зміни позначилися на житті людей?

З розвитком сільського господарства в містах з’явилося багато дешевої їжі, а це стало поштовхом для промислової революції. Приблизно в 1750—1850 роках ця революція охопила Британію. Тисячі сімей були змушені переїжджати в міста, щоб працювати у ливарнях, на вугільних копальнях, суднобудівних заводах і текстильних фабриках. Селяни, які не застосовували нових методів сільського господарства, не могли сплачувати ренту. Тож їм доводилося покидати свої господарства і жити в переповнених нетрях, де швидко ширилися різні хвороби. Це роз’єднувало сім’ї, оскільки чоловікам, і навіть дітям, треба було важко працювати далеко від дому. Невдовзі промислова революція відбулася і в інших країнах.

Модернізація сільського господарства

До 1850 року деякі держави були настільки економічно розвинені, що почали виділяти кошти на дослідження в галузі сільського господарства. Ці дослідження спричинили ряд змін, які продовжують відбуватися донині. Наприклад, селекціонери, вивчаючи генетику, вивели високоврожайні сорти, більш опірні до хвороб. Також вчені змогли підібрати відповідні пропорції нітратів і фосфатів для кожної культури та ґрунту. Колись селяни впродовж всього сезону мусили полоти бур’яни. Але після того, як були винайдені гербіциди, чимало селян залишилося без роботи. Іншими давніми ворогами землеробів є комахи, довгоносики та гусінь. Проте нині існує величезний арсенал хімікатів для боротьби з будь-якими шкідниками *.

Ті, хто займається тваринництвом, теж відчули на собі чимало змін. Один господар з помічником, маючи електродоїлки та комп’ютеризовані кормороздавачі, можуть доглядати за 200 коровами. За допомогою нових розробок сьогодні вдається швидше вигодовувати телят та свиней. Їх увесь час тримають у закритому приміщенні, контролюючи температуру тіла та підбираючи відповідний корм.

Часто завдяки модернізації сільського господарства вдавалося досягнути вражаючих результатів. Деякі господарства змогли в сотні, а то й в тисячі разів збільшити врожайність у розрахунку на одного працівника. Але як ці досягнення впливали на людей?

Життя селянина змінюється

Техніка, яку стали використовувати в різних частинах світу, змінила життя фермерів. Більшість власників господарств і найманих працівників тепер повинні вміти керувати складними сільськогосподарськими машинами та обслуговувати їх. Дедалі частіше фермери справляються з роботою самі. Нині вже не сіють, не полять, не збирають врожай гуртом, як раніше.

У багатьох країнах сучасні фермери — це високоосвічені підприємці, які спеціалізуються на масовому виробництві тільки одного чи кількох сільськогосподарських продуктів. Вони вкладають великі гроші в землю, нерухомість і техніку. Однак ці аграрії постійно мусять пристосовуватись до вимог різних виробників і компаній. Великі підприємства харчової промисловості та мережі супермаркетів диктують їм не лише ціни продукції, але й її асортимент, розмір і колір. Агротехніки розробляють таким фермерам виробничі системи, а спеціалізовані фірми забезпечують їх добривами, пестицидами і гібридним насінням, які створені з урахуванням умов їхнього господарства. Хоча нині аграрії послуговуються значно прогресивнішими методами, ніж їхні предки, все ж вони мають немало проблем. Крім того, чимало людей боїться негативних наслідків, які можуть спричинити різні нововведення у сільському господарстві.

Криза сільського господарства

Багато фермерів у розвинутих державах досі втрачають свої землі, бо не можуть конкурувати з великими аграрними компаніями.  Деякі фермери, аби і далі займатися улюбленою справою, пропонують рекреаційні послуги, як-от надають туристами житло, виділяють ділянки для наметів чи гри в гольф або розвивають місцеві ремесла. Інші вирощують квіти чи екологічно чисті продукти, розводять страусів або альпак.

У бідніших країнах, де 80 відсотків населення живе за рахунок праці на землі, фермери також стикнулися з кризою. Міжнародні компанії, які використовують сучасні сільськогосподарські технології, скуповують найродючіші землі, аби вирощувати там продукцію на експорт. А місцеві селяни, не маючи зазвичай взагалі ніякої техніки, важко працюють на бідних ґрунтах чи невеличких ділянка, щоб прогодувати свої сім’ї.

Масове переселення людей у міста, характерне для багатьох країн, є наслідком процесу, який почався кілька століть тому. Для одних ця зміна відкриває нові можливості, а для інших — породжує нові проблеми. Більшість урядів не можуть допомогти селянам подолати такі труднощі. Як же людство потребує Божого Царства, що змінить наше життя на краще! (Ісаї 9:5).

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 23]

ПРОБЛЕМИ ФЕРМЕРІВ

Еусебіо з Анд обробляє землю і тримає 14 голів худоби. «Усі вони мають свої імена,— розповідає Еусебіо.— Я дуже люблю займатись сільським господарством. Ми не купуємо ніяких овочів, а вирощуємо їх самі. Разом з дружиною ми допомагаємо обробляти поле сусідам, а вони допомагають нам. Оскільки в нас немає техніки, ми оремо биками, а круті схили перекопуємо вручну.

Якось через хворобу вимерла майже вся наша худоба. Після цього я пройшов короткі ветеринарні курси. З того часу в нас не загинула ні одна тварина, і коли щось стається із сусідською худобою, я можу надати допомогу. Ми продаємо сир на базарі, але це невеликий заробіток. Все ж наші шестеро дітей завжди мають що їсти».

Річард з Канадських прерій володіє понад 500 гектарами землі. Усю цю площу він обробляє сам. Лише на посів та збір урожаю він наймає одного помічника.

Річард каже: «Сучасний фермер не так втомлюється фізично, як колись. Але він живе у постійному стресі. Мій трактор і комбайн обладнаний кондиціонером, який захищає мене від пороху та комах. Оскільки на своїх машинах я відразу обробляю смугу землі завширшки 9 метрів, то за день можу засіяти 0,5 гектара поля чи зібрати з нього врожай. Але я повністю залежу від техніки, і це створює стрес. Час від часу мені доводиться брати кредити, аби замінити техніку. Те, чи вдасться сплатити кредит, залежить від багатьох чинників, на яких я не маю впливу, а саме від опадів, морозу, ринкових цін та відсоткової ставки. Через перелічені мною труднощі фермери в нашій місцевості мають проблеми в сім’ї, а дехто навіть накладає на себе руки».

[Ілюстрація на сторінці 21]

Жниваркою, яку в 1831 році винайшов Мак-Кормік, можна було збирати врожай у п’ять разів швидше, ніж раніше

[Відомості про джерело]

Wisconsin Historical Society, WHi-24854