Молоді люди запитують

Як ліпше пізнати своїх батьків?

Коли Джессіка з батьками і їхніми друзями разом обідали, подруга сказала до мами: «Ти не повіриш, недавно я бачила Річарда, з яким ти зустрічалась у школі».

Джессіка від здивування мало не випустила виделку. Вона ніколи раніше не чула про Річарда!

«Мамо, ти з кимось, крім тата, зустрічалася? Чому я нічого не знаю про це?»

ЧИ БУЛА в тебе подібна ситуація? Можливо, тоді також з’являлась думка: «А чого ще я не знаю про батьків?»

Чому тобі не все відомо про найрідніших людей? Як ліпше пізнати своїх батьків і яку користь це принесе?

Дізнайся більше

Існують різні причини, чому ти не знаєш деяких фактів з життя батьків. Ймовірно, вас розділяє відстань. «Батьки розлучились, коли мені було 8 років,— розповідає 22-літній Ярослав *.— Після цього я бачився з татом лише кілька разів на рік. Мені б хотілось більше дізнатися про його життя».

Навіть якщо ти постійно живеш з батьками, то, очевидно, вони не все розповіли тобі про себе. Чому? Батькам, як зрештою і всім людям, незручно розповідати про давні помилки (Римлян 3:23). Вони  можуть побоюватися, що втратять свій батьківський авторитет або що ти вимагатимеш більше свободи.

Проте зазвичай батьки багато чого не розповідали лише тому, що не було відповідної нагоди. Костянтин каже: «Хоч би скільки ти жив з батьками, завжди дізнаєшся про них щось нове!» Спробуй сам поцікавитися минулим батьків. Ось кілька причин, чому це варто робити.

Причина 1. Батькам приємно, коли ними цікавляться. Безсумнівно, батьки тішитимуться, що ти хочеш дізнатись про їхнє життя. До того ж це може їх спонукати прислухатись до тебе і зважати на твої почуття (Матвія 7:12).

Причина 2. Ти ліпше розумітимеш батьків. Наприклад, тобі може здаватись, що батьки надто економні. Але дізнавшись про скрутні часи, які тато з мамою пережили у минулому, ти багато що зрозумієш.

Таке розуміння стане тобі в пригоді. Юнак, на ім’я Микола, каже: «Добре знаючи батьків, я можу передбачити їхню реакцію на мої слова» (Приповістей 15:23).

Причина 3. Тобі буде легше розповідати батькам про особисті справи. «Раніше я соромилася говорити з татом про хлопця, який мені подобався,— каже 18-літня Богдана.— Все ж, коли я звірилась татові, він розповів про своє перше кохання і про те, наскільки сильними були його почуття. Тато пригадав, як важко він пережив розрив тих стосунків. Почувши цю історію, я захотіла розповісти йому більше».

Причина 4. Ти зможеш чогось навчитися. Приклади з життя батьків допоможуть тобі справлятися зі своїми труднощами й розчаруваннями. «Я хотів дізнатись, як батьки навчилися дбати про фізичні, емоційні та духовні потреби нашої великої сім’ї,— каже 16-літній Юрій.— Їхні розповіді можуть допомогти мені в майбутньому». Тож недарма в Біблії сказано: «Мудрість — у старших, бо довгість днів — розум» (Йова 12:12).

Зроби перший крок

Розгляньмо, як можна почати розмову з батьками.

Вибери відповідний момент. Для щирого спілкування не треба спеціально виділяти час. Ти можеш невимушено завести розмову з батьками, коли ви разом граєте в м’яча, виконуєте якусь роботу, під час прогулянки чи подорожі автомобілем. Микола, про якого згадувалося раніше, розповідає: «Коли ми кудись їдемо, то в нас завжди зав’язуються гарні розмови. Звичайно, простіше одягнути навушники або лягти спати. Але таке спілкування дуже цікаве і корисне».

Став запитання. Навіть за найсприятливіших обставин мама сама не стане розповідати про своє перше кохання, а тато не пригадуватиме про свою першу бійку. Проте якщо ти спитаєш, вони все розкажуть! (Запитання, які можна ставити батькам, ти знайдеш на  сторінці 12).

Будь гнучким. Часто відповідь на одне запитання може потягнути за собою якусь історію чи іншу тему. Хоча тобі, можливо, захочеться перервати розмову і повернутися до поставленого запитання, не роби так. Адже твоя мета не просто дізнатися сухі факти. Якщо ти хочеш розвинути ближчі взаємини з батьками,  спілкуйся про те, що їх цікавить (Филип’ян 2:4).

Будь проникливим. «Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує» (Приповістей 20:5). Тому, розмовляючи з батьками на делікатні теми, виявляй проникливість. Скажімо, ти хочеш дізнатися, яких помилок тато допустився в твоєму віці і як би він повівся тепер. Однак, перш ніж почати таку розмову, скажи: «Тату, можна я тебе щось запитаю?»

Будь тактовним. Коли батьки розповідають про себе, будь «швидким до слухання, повільним на слова» (Якова 1:19). Після відвертого спілкування ніколи не ображай батьків і не підсміхайся над ними. Немудро казати щось на зразок: «Невже? Я не можу повірити, що ти так повівся?» або «Ось чому тепер ви такі суворі зі мною!». Такі фрази не спонукатимуть маму чи тата бути відвертими з тобою. Також не треба розповідати про колишні помилки батьків за межами сім’ї.

Починати ніколи не пізно

Вищезгадані поради допоможуть тобі ліпше пізнати своїх батьків, поки ти ще живеш з ними. А що, коли ти мешкаєш окремо? Завдяки цим принципам можна зблизитися з батьками або навіть розвинути взаємини, яких раніше у вас не було. Ярослав, слова якого згадувалися раніше,  вже досить довго живе сам. Ось що він каже: «Я дуже тішуся, що останнім часом дізнався багато цікавого про свого тата».

Незалежно від того, чи ти живеш з батьками чи окремо, ніколи не пізно почати ними цікавитись. Чому б не застосувати поради з цієї статті?

[Примітка]

ПОДУМАЙ

▪ Яке питання з цієї статті ти найбільше хотів би поставити батькам?

▪ Як ближче знайомство з батьками допоможе тобі ліпше їх розуміти?

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 12]

Питання, які можна поставити батькам

 ОДРУЖЕННЯ. Як вони познайомилися? Що їм найперше сподобалося одне в одному? Де жили після одруження?

ДИТИНСТВО. Де батьки народилися? Які у них були стосунки з рідними братом чи сестрою? Чи їхні батьки ставились до них суворо?

НАВЧАННЯ. Який у батьків був улюблений предмет, а який вони не любили? Хто з вчителів їм подобався найбільше і чому?

РОБОТА. Де вони працювали найперше? Чи ця робота їм подобалася? Якби у них був вибір, яку професію вони обрали б?

ІНТЕРЕСИ. У яку частину світу батьки хотіли б поїхати? Яке хобі хотіли б мати або чого нового навчитися?

ДУХОВНІСТЬ. Чи батьки виховувались у християнській сім’ї? Якщо ні, то як зацікавились біблійною правдою? З якими труднощами стикалися, намагаючись узгодити своє життя з біблійними принципами?

ЦІННОСТІ. Що, на думку батьків, найбільш необхідне для міцної дружби (щасливого життя, успішного подружжя)? Яку наймудрішу пораду вони отримали в житті?

Зроби експеримент. Вибери кілька вищезгаданих запитань і спробуй передбачити відповіді батьків. Тоді постав ці запитання мамі й татові і порівняй їхні відповіді з тими, що ти очікував.

[Рамка на сторінці 13]

ДЛЯ БАТЬКІВ

Уявіть, що ви з чоловіком, донькою і кількома друзями зібралися за обіднім столом. Під час жвавої розмови хтось з друзів згадує про хлопця, з яким ви колись зустрічалися. Ваша донька ніколи не чула цієї історії, а тепер дуже хоче про це дізнатись. Як ви поведетеся?

Зазвичай найліпше відверто відповідати на запитання дітей. Якщо вони цікавляться чимось і хочуть вас послухати, то з’являється чудова нагода для щирого спілкування. Майже всі батьки прагнуть мати добрий обмін думками зі своїми дітьми.

Та чи варто все розповідати про своє минуле? Цілком природно, що вам хочеться упустити ті деталі, про які ніяково згадувати. А втім, ви дуже допоможете своїй дитині, якщо розкажете їй про власні помилки та проблеми.

Згадаймо приклад апостола Павла. Він писав про себе: «Коли хочу робити добро, в мені сидить зло... Нещасна я людина» (Римлян 7:21—24). Єгова надихнув апостола Павла висловити цю думку і подбав, аби вона була записана в Біблії (2 Тимофія 3:16). Як же добре, що такі щирі слова поміщені в Божому Слові. Кожному з нас вони близькі й добре зрозумілі.

Ви теж станете ближчі з дітьми, коли розкажете їм про свої помилки і мудрі рішення. Зрозуміло, що ви жили в інший час. Однак людська природа з тих пір не змінилася, як не змінилися і біблійні принципи (Псалом 119:144). Розповіді про ваші колишні труднощі і про те, як ви їх долали, допоможуть дітям вирішувати свої проблеми. «Коли дізнаєшся, що у батьків були схожі труднощі, то розумієш, що вони теж недосконалі,— каже Костянтин.— Тож стикнувшись з новою проблемою, я відразу запитую себе, чи щось подібне пережили мої батьки».

Не вартує під кінець кожної історії давати дітям пораду. Правда, дехто переживає, що син чи донька дійде неправильних висновків або виправдовуватиме свої помилки. Все ж не треба постійно повчати дитину, кажучи: «Ніколи так не роби». Натомість коротко скажіть про свої почуття: «Оглядаючись назад, я розумію, що так поводитися було немудро, бо...». Тоді ваші діти не вважатимуть, ніби їм читають мораль, а самі зроблять потрібний висновок (Ефесян 6:4).

[Рамка на сторінці 13]

«Якось я розповіла мамі, що мені легше спілкуватися з однокласниками, ніж зі співхристиянами. Наступного дня я знайшла в себе на столі лист. Мама писала, що у неї теж колись було небагато друзів серед одновірців. Також вона нагадала мені про Божих служителів, які, не маючи вірного друга, залишалися праведними. Мама похвалила мене за те, що я шукаю зрілих друзів у християнському зборі. Мені було дуже приємно, що мама виявила таке розуміння. Це зворушило мене до сліз. Мамин лист додав мені сил і рішучості далі поводитися правильно» (Джунко з Японії, 17 років).

[Ілюстрація на сторінці 11]

Попроси батьків показати старі фотографії чи речі з їхнього минулого. Так може зав’язатися приємна розмова