Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спочатку це було в природі

Спочатку це було в природі

Спочатку це було в природі

«Запитай... птаство небесне — й тобі розповість... що Господня рука це вчинила» (Йова 12:7—9).

ПТАХИ просто ідеально створені для польоту. Візьмімо для прикладу їхні крила, на яких утримується в повітрі вся вага пташки. Як же крила можуть бути настільки міцними й водночас легкими? Один із секретів цього криється в стрижнях махових пер. Коли розрізати стрижень повздовж, то видно, що його структура нагадує балку, наповнену всередині пінопластом. Стрижень має пористу серцевину і щільну оболонку. Інженери, дослідивши пташині стрижні, стали використовувати схожі конструкції в літакобудуванні.

Крім того, вражає будова пташиних кісток. Більшість з них порожнисті, а деякі ще й зміцнені внутрішніми перегородками. Таку конструкцію інженери називають фермою Уоррена (ферма з ґратами із трикутників). Подібну конструкцію з внутрішніми перегородками мають крила космічних кораблів.

Пілоти стабілізують положення літака в повітрі за допомогою хвостового управління і кількох закрилок на крилі. А птахам у цьому допомагають майже 48 м’язів їхніх крил і плечей. Саме завдяки їм пернаті по кілька разів за секунду здатні змінювати конфігурацію та рух крил і окремих пір’їн. Не дивно, що авіаконструктори захоплюються вищим пілотажем птахів.

Політ, а передусім зліт, вимагає великої затрати енергії. Тож птахам потрібний «потужний реактивний двигун». І він у них є. Серце пернатих зазвичай більше і потужніше, ніж у ссавців такого ж розміру, і воно значно швидше б’ється. Також птахи мають особливі легені. Повітря в їхніх легенях рухається лише в одному напрямку, завдяки чому дихальна система птахів є набагато ефективнішою, ніж у ссавців.

Наскільки пташиний «двигун» продуктивний? Якщо говорити про двигун літака, то його вважають продуктивним тоді, коли машина може піднятися в небо з необхідною для перельоту кількістю пального. Наприклад, Боїнг-747 для 10 годин льоту бере запас пального, що становить приблизно третину його власної ваги. Цікаво, що дрізд Свенсона під час 10-годинного перельоту спалює майже половину своєї ваги. А от веретенник малий, мігруючи з Аляски до Нової Зеландії, втрачає весь свій жир — більш ніж половину своєї ваги. Але його безперервний політ триває аж 190 годин (вісім днів)! На таке не здатен жоден комерційний літак.