Погляд Біблії

Чи нам потрібна ціла Біблія?

«Біблія навряд чи має якусь практичну цінність для сучасної людини. Вона може стати в пригоді хіба що тоді, коли розв’язуєш кросворд або відповідаєш на запитання в телешоу».

«Родоводи, ідеї про незайманість і страх перед Богом були потрібні в біблійні часи, але вони мало практичні у XXI столітті».

«Біблія застаріла ще до того, як її вперше надрукували».

ЦІ ВИСЛОВИ взяті з Інтернет-сайту, на якому недавно обговорювалася тема: «Чи Біблія застаріла і неактуальна?». А що думаєте ви? Чи погоджуєтеся з цими висловами?

Можливо, ви не підтримуєте таких категоричних поглядів. Все ж іноді у вас може виникати запитання, чи сучасній людині дійсно потрібна ціла Біблія. Цікаво, що в більшості релігій Святе Письмо поділяють на дві частини, які називаються Старий Завіт і Новий Завіт. Тому складається враження, ніби понад 75 відсотків інформації цієї книги є застарілими.

Сьогодні ніхто не приносить тваринних жертв, що вимагалися за Мойсеєвим Законом. Яка ж тоді користь від детального опису жертвоприношень у книзі Левит? (Левит 1:1—7:38). Або чого можна навчитися з початкових розділів Першої книги Хронік, в яких подаються майже самі родоводи? (1 Хронік 1:1—9:44). Хіба вони мають цінність, якщо ніхто не знаходить у них своїх предків?

Уявіть, що ви зірвали з яблуні одне яблуко. Чи тепер ця яблуня зовсім не потрібна? Звичайно, що ні, бо пізніше вам знову захочеться яблук. У певному розумінні Біблія схожа на таку яблуню. Деякі частини Біблії, приміром Псалми та Нагірна проповідь, легко зрозумілі і цікаві. Якщо нам подобаються ці частини, то чи мудро нехтувати іншими? Що сама Біблія говорить про це?

Приблизно у 65 році н. е. апостол Павло у Другому листі до Тимофія написав: «Із самого народження ти обізнаний зі святими писаннями. Вони можуть зробити тебе мудрим, і завдяки цьому ти отримаєш спасіння через віру, пов’язану з Христом Ісусом». Далі Павло зазначив: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення, для напоумлення в праведності» (2 Тимофія 3:15, 16). Чи Павлові слова: «Усе Писання натхнене Богом і корисне» — стосувалися лише Нового Завіту?

Павло каже, що Тимофій був «із самого народження... обізнаний зі святими писаннями». Дехто вважає, що на час написання цього листа Тимофій мав за 30. Отже, він народився приблизно тоді, коли помер Ісус, а в той період ще не існувало жодної книги Нового Завіту, тобто Грецьких Писань. Мама Тимофія була єврейкою, тому можна зробити висновок, що «святі писання», яких вона навчала його з дитинства,— це Старий Завіт, або  Єврейські Писання (Дії 16:1). Тож Павлові слова «усе Писання», безсумнівно, стосуються Старого Завіту, і то цілого, разом з родоводами і постановами щодо жертв.

Хоча вже пройшло понад 1900 років, ми і далі отримуємо пожиток з цих частин Біблії. Якби Бог, послуговуючись вибраними людьми, не записав і не зберіг Святого Письма, то ми б взагалі його не мали (Римлян 3:1, 2). Для стародавніх ізраїльтян Мойсеїв Закон був не просто священною реліквією, яку треба передавати з покоління в поколінням. За цим законом вони жили. Різноманітні подробиці Мойсеєвого Закону, які здаються нам непотрібними, були вкрай важливі для виживання стародавнього Ізраїля і підтримання порядку в цьому народі. А завдяки родовідним записам ізраїльтяни могли розпізнати Месію, який мав бути прямим нащадком царя Давида (2 Самуїла 7:12, 13; Луки 1:32; 3:23—31).

Християни не є під Мойсеєвим Законом, але вони мусять виявляти віру в передреченого Месію, Ісуса Христа. Саме стародавні родоводи, записані в Біблії, доводять, що Ісус справді був обіцяним сином Давида. Також важливою є інформація про жертви, оскільки вона поглиблює наше цінування набагато важливішої жертви, яку приніс Ісус, і зміцнює віру в неї (Євреїв 9:11, 12).

У І столітті апостол Павло писав християнському зборові в Римі: «Усе, що було написане раніше, написане нам для науки, щоб через витривалість і потіху з Писань ми мали надію» (Римлян 15:4). Ці слова показують, що Біблія дана на благо людям. Вже понад 3500 років її натхнені слова провадять, навчають і виправляють Божий народ. Вони були корисними в Сінайській пустині, в Обіцяній землі, у вавилонському вигнанні та за часів Римської імперії. Допомагають вони служителям Бога і тепер. Такого не скажеш про жодну іншу книжку. Цінність деяких частин Біблії видно не відразу, так само як не відразу видно коріння яблуні. Тому, щоб побачити їхню цінність, треба копнути трохи глибше. Але ці зусилля будуть рясно винагороджені.

ЧИ ВАС КОЛИСЬ ЦІКАВИЛО?

● З якого віку Тимофій був обізнаний зі «святими писаннями»? (2 Тимофія 3:15).

● Які частини Біблії натхнені та корисні? (2 Тимофія 3:16).

● Як ми можемо отримати пожиток зі «всього, що було написане раніше»? (Римлян 15:4).

[Ілюстрації на сторінці 29]

Поміщені в Біблії подробиці поглиблюють наше цінування Ісусової жертви