Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Знайомтесь, горяни Таїланду

Знайомтесь, горяни Таїланду

Знайомтесь, горяни Таїланду

На базарах міста Чіангмай, що на півночі Таїланду, вирує життя. Люди проштовхуються біля переповнених екзотичним крамом прилавків, що стоять вздовж дороги. Покупці, перекрикуючи шум транспорту, торгуються з продавцями. І власне тут приїжджі можуть побачити представників гірських народів Таїланду.

У ТАЇЛАНДІ проживає 65 мільйонів осіб. Окрім корінних мешканців, тут налічується 23 етнічні меншини, більшість з яких населяють північ Таїланду — мальовничий район гір, річок і родючих долин, що тягнеться аж до М’янми і Лаосу. Власне з ними ми хочемо вас познайомити.

Ці народи перебралися сюди здебільшого в останні 200 років. Народ карен, найчисленніший з шести основних народів, походить з М’янми. Лаху, лісу і акха — з Юньнані, що в гірській місцевості Південно-Західного Китаю. А народи хмонг і мьєн — з Центрального Китаю *.

Зазвичай ці народи емігрували через війни, нужду і боротьбу за землю, що велася в їхніх країнах *. Північний Таїланд став ідеальним пристановищем для знедолених людей, оскільки ця гірська територія була віддаленою від цивілізації та майже незаселеною. Крім того, уряд країни не противився такому переселенню. Невдовзі тут з’явилося чимало сіл і в кожному з них жив інший народ. Так у цій місцевості утворилося барвисте розмаїття культур і мов.

Неповторний одяг та багатство звичаїв

Кожен народ вирізняється своїм особливим одягом. Приміром, жінки акха носять на голові незвичайні сріблясті убори, які нагадують вежі, прикрашені китицями, вишивкою та монетами. Інші головні убори подібні до шоломів з металевих пластинок, оздоблених блискучими ґудзиками, намистинами і кульками. Коли ви побачите жінок з народу мьєн, то вам одразу кинуться в очі їхні розшиті багатими орнаментами штани, на виготовлення яких може піти навіть п’ять років. Доповнюють неповторний образ цих жінок розкішні тюрбани, довжелезні туніки з червоними пухнастими комірами та синьо-фіолетові пояси.

Невід’ємною частиною жіночих костюмів є велика кількість срібних прикрас. Їхнє бряжчання та блиск розповідає іншим — особливо потенційним залицяльникам — про суспільне і матеріальне становище жінки. Місцеві модниці, окрім срібних прикрас, полюбляють оздоби зі скла, дерева чи пряжі.

Більшість представників цих народів пишаються своїми національними костюмами. Молодь карен особливо гарно одягається на похорони. Чому? Тому що саме на похорони сходиться багато хлопців і дівчат, і власне тут можна знайти собі супутника життя. Після заходу сонця всі беруться за руки і, повільно ходячи довкола померлого, цілу ніч співають традиційні любовні пісні.

Молоді люди з народу хмонг вибирають собі пару на святі Нового року під час незвичайної гри. Юнак і дівчина, які подобаються одне одному, стають навпроти і починають перекидатися м’ячем з тканини. Коли він чи вона упустить м’яч — випадково або навмисне,— то мусить віддати своєму партнеру маленьку прикрасу. Пізніше того ж вечора її можна викупити, заспівавши якусь пісню. Якщо спів гарний, то це не лише притягує натовпи захоплених слухачів, але й збільшує шанси співака завоювати серце своєї симпатії.

Життя за нових обставин

Раніше більшість таїландських горян вдавалась до підсічно-вогневого землеробства. Через те що вони вирубували прадавні ліси для вирощування сільськогосподарських культур і розведення худоби, довкілля зазнало серйозної шкоди. Але нині тамтешні люди дбайливіше ставляться до землі і це приносить добрі результати.

Народи, які живуть у «золотому трикутнику» — на території, що охоплює частину Таїланду, Лаос і М’янму,— з давніх-давен вирощували опіумні рослини. Однак завдяки спеціальним сільськогосподарським програмам, які фінансуються тайською королівською родиною та міжнародними доброчинними організаціями, сьогодні тутешні горяни займаються вирощуванням кави, овочів, фруктів і квітів. Багато хто також продає різний крам та сувеніри і надає численні послуги туристам, яких останнім часом стає щораз більше.

А втім, через бідність, погані санітарні умови, нестачу природних ресурсів та неписьменність місцевим жителям доводиться боротися за виживання. Ці люди також стикаються з расовим упередженням, занепадом культури, наркоманією та алкоголізмом. Колись предки тутешніх жителів тікали від таких проблем до Таїланду, а де їм шукати сховку тепер?

Найліпший сховок

Чимало таїландських горян знайшли найліпший сховок — сховок у правдивого Бога Єгови. У Біблії сказано: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе!» (Псалом 34:9). Джолей з народу лаху пригадує: «Я одружився в 19 років, але вже до того сильно пив і вживав наркотики. Без наркотиків я не міг працювати, а без роботи не мав грошей. Моя дружина Аноті почувалась одинокою і нещасливою. Ми постійно сварилися.

Коли народилася наша донька Супеваді, Аноті почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Однак кожного разу, як до нас приходили Свідки, я втікав у ліс. З часом я помітив, наскільки змінилася моя дружина. Вона стала поважати мене і ретельніше виконувати свої хатні обов’язки. Тому, коли вона попросила мене вивчати Біблію, я погодився.

Біблійні істини так зворушили мене, що я теж почав змінюватися. Зрештою завдяки підтримці Бога мені вдалося побороти жахливі звички. Тепер наша сім’я по-справжньому щаслива, адже ми знайшли найліпший життєвий шлях. Ми із задоволенням розповідаємо правду з Біблії іншим горянам».

Ця історія нагадує нам пророцтво з біблійної книги Об’явлення, в якому передрікалося, що в останні дні цього злого світу «вічна добра новина» буде проголошуватися «кожній нації, племені, мові та народу» (Об’явлення 14:6). Свідки Єгови вважають за честь брати участь у цій важливій праці, яка свідчить про Божу любов до всіх людей, у тому числі до гірських народів Таїланду (Івана 3:16).

[Примітки]

^ абз. 4 У різних країнах ці народи мають різні назви, наприклад, народ мьєн також називають лу мьєн, ман, яо, дао чи зао.

^ абз. 5 Багато земляків таїландських горян далі живе в Китаї, В’єтнамі, Лаосі та М’янмі. Ближче до нашого часу чисельні громади цих народів з’явилися в Австралії, США, Франції та інших країнах.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 16]

ЧИ КІЛЬЦЯ ВИДОВЖУЮТЬ ШИЮ?

Багато жінок з народу каян надають прикрасам величезної ваги. Вони носять на шиї блискучі мідяні кільця, загальна висота яких може сягати до 40 сантиметрів *. Вперше кільця натягають дівчинці в п’ять років. Через кожних кілька років їх замінюють вищими та важчими. І в дорослому віці жінки носять на шиї до 25 кілець вагою близько 13 кілограмів! Але чи ці прикраси видовжують шию? Ні. Усе навантаження йде на ключиці, і від цього стискається грудна клітка, однак візуально здається, що видовжується шия.

[Примітка]

^ абз. 25 Представники народу каян прибули до Таїланду з М’янми, де все ще живе 50 000 їхніх земляків. Там їх називають «падаунг», що означає «довгошиї».

[Відомості про джерело]

Hilltribe Museum, Chiang Mai

[Рамка на сторінці 17]

ЛЕГЕНДИ ПРО ВЕЛИКИЙ ПОТОП

Народи лігу і мон мають легенди про великий потоп. Згідно з однією легендою мон, «Бог Небес» попередив двох братів, що невдовзі землю заллє вода. Він сказав старшому злому братові збудувати залізний човен, а молодшому доброму — дерев’яний. Крім того, Бог наказав молодшому брату взяти в цей човен свою сестру, а також по парі з кожного виду тварин і по дві насінини з усіх рослин.

Коли прийшов потоп, залізний човен затонув, а дерев’яний вцілів. Тоді з’явився дракон у вигляді веселки і висушив землю. Згодом молодший брат одружився зі своєю сестрою, і всю землю залюднили їхні потомки. Зауважте, наскільки ця легенда нагадує реальні події, описані в біблійній книзі Буття, у розділах з 6 по 10.

[Ілюстрація на сторінках 16, 17]

Горянки в національному вбранні

[Відомості про джерело]

Hilltribe Museum, Chiang Mai

[Ілюстрації на сторінці 17]

Джолей зі своєю сім’єю

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 15]

Both pictures: Hilltribe Museum, Chiang Mai