Від наших читачів

Щось цінніше від грошей (березень 2009). У статті ви цитуєте слова Костаса, який каже: «Бог не хоче, щоб єдиним нашим прагненням було збагачення». На мою думку, Єгова не вказує, скільки майна повинен мати його служитель. Якщо він ставить Бога на перше місце в житті, то все нормально. Хіба неправильно вірно служити Єгові й збагачуватися матеріально?

Дж. Д., США

«Пробудись!» відповідає. Біблія не засуджує багатства, адже чимало Божих служителів були заможними (Буття 25:5; 26:12—16; Йова 1:1—3). Однак багатим християнам мудро пам’ятати, що «вихваляння своїми статками — походить не від Батька, а від світу» (1 Івана 2:16). Крім того, апостол Павло писав: «Любов до грошей — це корінь усіх нещасть». Він зауважив, що деякі християни, бажаючи розбагатіти, стали жертвувати духовними справами і через це відійшли «від віри, та завдали собі величезних страждань» (1 Тимофія 6:10). Звичайно, Боже Слово не каже, що заможні християни повинні почуватися винними, оскільки мають більше за інших. Натомість Біблія заохочує всіх християн, як бідних, так і багатих, бути «щедрими й готовими ділитися» (1 Тимофія 6:18).

Про що говорить мовчання (жовтень 2008). Мене дуже підбадьорила історія Гілларі, в якої синдром Ретта. Мій п’ятирічний внук не бачить, не чує, не розмовляє, не ходить і не сидить. Після цієї статті в мене з’явилась надія, що в мозку внука щось відбувається, коли я йому співаю, читаю, говорю до нього або роблю масаж чи гладжу його. Мене до сліз зворушили слова мами Гілларі: «Єгова чує все те, чого не можу почути я». Її слова допомогли мені зрозуміти, що, хоча мій внук не вміє говорити, Єгова бачить його серце.

М. А., Японія

Моїй дочці 43 роки. Завдяки цій статті я вперше зрозуміла її стан і причини інвалідності. Щиро співчуваю Гілларі, її мамі та сестрі. Незважаючи на те що нас розділяють тисячі кілометрів, я дуже добре їх розумію і захоплююсь їхньою вірою, любов’ю та витривалістю.

Т. Ю., Гана

Аборт. Чи це вихід? (червень 2009). Дуже дякую вам за серію статей про аборт. Коли мені було за 20, я зважилась на аборт і дуже шкодую про це. Якби сьогодні я не знала правди, то почувалася б у безвиході. Яка ж я вдячна, що маю чудову надію на майбутнє і знаю про Боже прощення.

Ім’я не подаємо, США

Молоді люди запитують... Як пережити смерть тата чи мами? (серпень 2009). Мені лише 22 роки. Несподівана смерть батька цілковито спустошила мене. Мої почуття подібні до тих, які описувалися в статті. Мені дуже бракує спілкування з татом, бо більше не можу, як колись, розповісти йому про свої переживання і тривоги. Минуло вже три роки, а я й досі не прийшла до себе. Все ж ваша стаття дуже мене потішила. Подані в ній поради було нелегко застосовувати, але вони виявилися практичними. Дякую за вашу чудову працю.

Н. П., Франція