Чи можна комусь довіряти?

Його вважали винахідником чудодійних знеболювальних препаратів. Але виявилося, що понад десять років, починаючи з 1996-го, цей видатний анестезіолог фабрикував результати своїх досліджень, про які захопливо розповідали авторитетні медичні видання.

«НЕ МОЖУ зрозуміти, що спонукало людину обрати цей шлях»,— каже д-р Стівен Шейфер, слова якого цитувалися у «Новинах анестезіології».

Чому шанований фахівець пішов на такий обман? Розгляньмо чотири можливих причини.

● Пожадливість. Як зазначалося у газеті «Нью-Йорк таймс», д-р Джером Кессірер, колишній редактор «Новоанглійського медичного часопису», сказав: «Коли вчені фінансово залежні від [фармацевтичних] компаній, у них з’являється непереборне бажання «отримувати» такі результати досліджень, які були б на руку цим компаніям».

● Успіх за будь-яку ціну. У Німеччині студенти університетів дають викладачам величезні хабарі, аби «здобути» звання доктора, яке в цій країні свідчить про великий успіх. Згідно з одним вивченням, про яке згадувалося в газеті «Нью-Йорк таймс», багато студентів, які обходили етичні норми, казали, що «будуть суворо дотримуватися принципів моралі», але після досягнення успіху.

● Брак доброго прикладу. У тій же газеті один професор висловив свою думку про старшокласників: «Хочеться сказати, що вони втратили моральний орієнтир... Але, мабуть, вина передусім лежить на вчителях, наставниках і суспільстві загалом,  оскільки ми ніколи не прищеплювали їм моральних принципів і не вчили керуватися ними у житті».

● Слова розходяться з ділами. На думку 98 відсотків із 30 000 опитаних старшокласників, чесність — одна з найважливіших рис у стосунках з іншими. Проте 80 відсотків учнів зізналися, що обманюють батьків, а 64 відсотки — що минулого року списували на екзаменах.

Високі моральні принципи

У супровідній інформації на цій сторінці говориться, що люди створені, аби довіряти іншим. Все ж Біблія відверто виявляє, що «нахил людського серця лихий від віку його молодого» (Буття 8:21). Як боротися з цим нахилом і протистояти нечесності, котра настільки поширена сьогодні? У цьому допоможуть нижчеподані біблійні принципи:

● «Не куй зла на твого ближнього, коли він з тобою перебуває в довір’ї» (Приповістей 3:29, Хом.).

Любов до ближніх спонукує нас дбати про них і не зраджувати їхнього довір’я. Той, хто застосовує цей принцип, не буде визискувати й обманювати інших, скажімо, продавати підроблені медикаменти, як згадувалось у першій статті.

● «Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик — лиш на хвилю» (Приповістей 12:19).

Існує думка, що чесним людям значно важче жити. Але запитайте себе: «Що ліпше: отримати тимчасову вигоду відразу чи довготривалу користь згодом і при тому зберегти почуття власної гідності?» Учень, обманувши інших, може здати екзамени, але чи в майбутньому він буде хорошим спеціалістом на роботі?

● «У своїй неповинності праведний ходить,— блаженні по ньому сини його» (Приповістей 20:7).

Якщо у вас є діти, старайтесь ходити в неповинності й цим подавайте їм добрий приклад. Розкажіть, як застосування праведних норм у житті допомагає вам. Коли діти бачать, що ви живете за цими нормами, то, ймовірно, теж будуть дотримуватися їх (Приповістей 22:6).

Чи вищезгадані біблійні принципи справді практичні? Чи в наш час є люди, яким можна довіряти?

[Вставка на сторінці 4]

Як пише газета «Фігаро», дедалі більше французів «вважає, що їм необов’язково бути порядними, оскільки ні політичні лідери, ні відомі економісти, ні громадські чи культурні діячі не є такими»

[Рамка на сторінці 5]

СТВОРЕНІ, ЩОБ ДОВІРЯТИ ІНШИМ?

На основі власних експериментів Міхаель Косфельд, професор управління бізнесом Франкфуртського університету (Німеччина), дійшов висновку, що довір’я «є невід’ємною складовою людської природи». Косфельд виявив, що мозок людей, між якими зав’язуються стосунки, виробляє гормон окситоцин, котрий сприяє розвитку довір’я. На думку дослідника, довіра є «однією з ознак, що відрізняють людей від тварин. Коли зникає довіра, ми в певному розумінні втрачаємо людський образ».