Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Джон Фокс. Свідок бурхливих подій

Джон Фокс. Свідок бурхливих подій

Джон Фокс. Свідок бурхливих подій

ЧИ ЛЮДСТВО вчиться на своїх помилках? Чи уроки історії приносять нам якусь користь? Поміркуйте над цими запитаннями, знайомлячись з життям англійського історика Джона Фокса. Він взявся за перо з надією, що читачі засудять невимовну жорстокість, яка панувала в його часи.

Розповіді Джона Фокса, які він написав у період Реформації, протягом століть справляли великий вплив на мешканців Англії. Свою книгу за назвою «Діяння і пам’ятки церкви» він писав понад 25 років. Дехто твердить, що за своїм впливом на англійську мову і культуру ця книга поступається лише Біблії.

Буремні часи

Джон Фокс народився 1516 або 1517 року в англійському місті Бостон. Вважається, що приблизно в той час Мартін Лютер прибив свої 95 тез до дверей церкви у Віттенберзі (Німеччина). Отже Фокс, який виховувався в католицькій сім’ї, жив у період, коли реформатори стали підривати авторитет католицької церкви і її вчень.

Фокс вступив до коледжу при Оксфордському університеті й став вивчати грецьку та єврейську мови, завдяки чому зміг читати Біблію в оригіналі. Тоді, мабуть, і похитнулася його віра у вчення католицької церкви. Інші студенти навіть подумали, що він захопився протестантськими поглядами, і донесли на нього керівництву коледжу. Відтоді за Фоксом почали пильно стежити.

У 1543 році Фокс здобув ступінь магістра і міг бути священиком. Але він відмовився від священицького сану, оскільки не погоджувався з примусовим целібатом. Це ще більше погіршило його ситуацію. Фокса запідозрили в єресі, що могло означати для нього неминучу смерть. Тому 1545 року він кинув навчання, втративши можливість зробити перспективну кар’єру. Фокс став домашнім учителем в одній сім’ї, що жила коло міста Стратфорд-он-Ейвон у графстві Уорикшир. Там він одружився з Агнес Рандал, яка походила з поблизького міста Ковентрі.

Агнес розповіла Фоксу про вдову Сміт, котра навчила своїх дітей Десятьох заповідей і молитви «Отче наш» не латинською мовою, а англійською. За такий «злочин» її спалили живцем разом з шістьома чоловіками, яким висунули подібні звинувачення. Оскільки ця разюча несправедливість розлютила людей, місцевий єпископ став говорити, що їх спалили за «більший злочин» — за те, що вони їли м’ясо по п’ятницях і в інші дні посту.

Звідки ці мученики знали уривки з Біблії англійською мовою? Приблизно за 150 років до того Джон Уїкліф, попри заборону церкви, переклав Біблію з латинської мови на англійську. Крім того, він підготував мандрівних проповідників, яких називали лолардами *. Вони носили з собою переписані від руки уривки з Писань і читали їх людям. Парламент намагався зупинити їхню діяльність і 1401 року видав закон, який дозволяв єпископам кидати єретиків до в’язниці, піддавати тортурам і спалювати живцем.

Фокс боявся, що його арештують, тому разом з сім’єю переїхав до Лондона, де згодом став на бік протестантів. Перебуваючи там, він перекладав на англійську трактати німецьких реформаторів та інші праці, написані латинською. До того ж він і сам писав трактати.

У Лондоні Фокс почав укладати історію лолардів в Англії. Свою працю він завершив 1554 року і видав у Страсбурзі (сучасна Франція). Ця книжка, написана латинською мовою, мала невеликий формат і налічувала 212 аркушів. До речі, це було перше видання книги «Діяння і пам’ятки церкви». Через п’ять років Фокс видав свою працю у вигляді великої книги з понад 750 сторінками.

Жахливі наслідки нетерпимості

У період Реформації в Європі загинули тисячі чоловіків, жінок і дітей. У 1553 році на престол Англії зійшла ревна католичка, яку стали називати Кривавою Марією. Вона постановила відновити в Англії владу папського Риму, з яким 1534 року англійський парламент порвав усі зв’язки. За п’ять років правління Марії коло 300 чоловіків і жінок, в тому числі протестантські церковнослужителі, були спалені як єретики. Багато інших померли у в’язницях.

Фокс пережив ці часи, бо невдовзі після коронації Марії виїхав з сім’єю до Базеля (Швейцарія). У 1558-му престол посіла сестра Марії, протестантка Єлизавета, і через рік Фокс та інші втікачі повернулися до Англії. Того ж року, 1559-го, королева Єлизавета знову ввела в дію Закон про верховенство *, згідно з яким вона стала верховною правителькою церкви. У відповідь на це 1570 року папа Пій V відлучив Єлизавету від церкви. Невдовзі було викрито ряд змов проти Англії, у тому числі заплановані замахи на протестантську королеву. Сотні католиків були звинувачені у державній зраді і вбиті за наказом Єлизавети.

Наскільки ж далеко церкви християнського світу — як католицька, так і протестантська — відійшли від вчень Ісуса Христа! А він навчав: «Не переставайте любити своїх ворогів і молитися за своїх гонителів» (Матвія 5:44). Оскільки і католики, і протестанти нехтували цією чіткою вказівкою, вони стягнули велику ганьбу на християнство, про що й передрікала Біблія. Через таких «християн», як писав апостол Петро, «говоритимуть зневажливо про дорогу правди» (2 Петра 2:1, 2).

Фокс завершує свою працю

Повернувшись в Англію, Фокс почав доповнювати свою працю новими фактами. Декотрі його читачі, мабуть, були свідками подій, про які він писав. Перше видання його праці англійською мовою, яке мало близько 1800 сторінок і багато гравюр, побачило світ у 1563 році й одразу стало бестселером.

Друге, двотомне, видання вийшло через сім років. Воно налічувало більш ніж 2300 сторінок і 153 ілюстрації. Наступного року англіканська церква видала наказ, за яким примірник праці Фокса, так само як і Біблія, має бути в кожному англійському соборі та в домі кожного прелата задля користі гостей і прислуги. Невдовзі цього наказу стали дотримуватися і в парафіяльних церквах. З праці Фокса отримували пожиток навіть неписьменні люди, адже промовисті ілюстрації справляли на них сильне враження.

У той час Фокс приєднався до пуритан — протестантів, які вважали, що недостатньо лише відділитися від римо-католицької церкви. На їхню думку, потрібно було стерти будь-який слід католицизму. Тому виник конфлікт між цими протестантами і протестантською церквою Англії, в якій збереглося чимало католицьких звичаїв і доктрин.

У своїй книзі «Діяння і пам’ятки церкви» Джон Фокс викрив багато злочинів, що чинилися в ім’я релігії у ті буремні часи. Його праця століттями формувала погляди людей на релігію й політику Англії.

[Примітки]

^ абз. 9 Дивіться статтю «Лоларди — сміливі проповідники Біблії» у «Вартовій башті» за 1 серпня 1980 року (англ.), а також книжку «Людство в пошуках Бога», сторінки 310, 311, абзац 11.

^ абз. 14 Д. Г. Монтгомері у книжці «Основні факти з історії Англії» (англ.) каже, що в 1534 році парламент прийняв Закон про верховенство, «згідно з яким Генріха VIII було проголошено єдиним і абсолютним главою церкви, а тих, хто відмовлявся це визнати, звинувачували у державній зраді. Підписавши цей закон, король одним розчерком пера змінив тисячолітню традицію. Так Англія сміливо проголосила себе державою з національною церквою, незалежною від папи».

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 28]

«КНИГА МУЧЕНИКІВ» ДЖОНА ФОКСА

Тимчасом як католицька церква боролася з Реформацією, деякі європейські дослідники, скажімо Жан Креспен, збирали факти про переслідування і мучеництво співвітчизників *. Часто вони називали свої праці «Книгою мучеників». Тому «Діяння і пам’ятки церкви» почали називати «Книгою мучеників» Джона Фокса. Згодом, коли стали виходити виправлені і скорочені видання цієї праці, неофіційна назва замінила ту, яку їй дав сам автор.

[Примітка]

^ абз. 26 Дивіться статтю «“Книга мучеників” Жана Креспена» в «Пробудись!» за березень 2011 року.

[Відомості про джерело]

© Classic Vision/age fotostock

[Ілюстрація на сторінці 27]

Джон Уїкліф посилає мандрівних проповідників, лолардів

[Відомості про джерело]

From the book The Church of England: A History for the People, 1905, Vol. II

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 26]

From Foxe’s Book of Martyrs