Його допитливий розум досі вражає

● Якою людиною ви хотіли б залишитись у пам’яті інших? Яка думка прийде їм на розум при згадці про вас? Багато хто прагне досягти успіху в науці, політиці, спорті та мистецтві, аби залишити після себе слід. А що, коли про вас пам’ятали б завдяки вашим запитанням?

П’ятсот років тому в Центральній Америці жив чоловік, який ставив глибокі запитання. Цей чоловік був вождем місцевого племені, і звали його Нікарао. Від цього імені, очевидно, походить назва «Нікарагуа», якою позначають його плем’я, країну, де він жив, і велике озеро.

Плем’я Нікарао жило на смузі землі між Тихим океаном та величезним озером Нікарагуа. Невдовзі після того, як Колумб відкрив Новий Світ, іспанці вирушили розвідувати цю територію. Капітан Хіль Гонсалес Давіла повів свої загони на північ від Коста-Рики і 1523 року н. е. ступив на землю Нікарао.

Уявіть хвилювання дослідників, які пробиралися невідомими шляхами. Вони, мабуть, дуже зраділи, зустрівши вождя Нікарао. Тубільці виявили до іспанців надзвичайну щедрість, дали їм чимало подарунків, у тому числі багато золота. Щедрість і досі залишається характерною особливістю нікарагуанської культури.

Нікарао прагнув отримати відповіді на запитання, про які вже довго роздумував. А коли прийшли іспанці, у нього виникли ще інші запитання. Ось про що, згідно з записами, зробленими в ті часи, Нікарао запитав капітана Гонсалеса:

«Чи ти чув про великий потоп, який знищив людей і тварин? Чи нашле Бог знову на землю потоп? Що стається після смерті? Як рухаються сонце, місяць та зорі? На чому вони тримаються? Як далеко до них? Коли сонце, місяць та зорі припинять світити? Звідки береться вітер? Чому є холод і спека, світло і темрява? Чому протягом року дні бувають різної довжини?»

Безумовно, Нікарао прагнув більше знати про навколишній світ, і його запитання виявляють, у що він вірив. Багатьох людей сьогодні турбують подібні питання. Цікаво, що Нікарао та його плем’я знали про потоп, який також згадується в Біблії (Буття 7:17—19).

Серед племені Нікарао був поширений спіритизм та людські жертвоприношення, проте вождь переймався звичаями та поведінкою його людей. Запитання Нікарао свідчать, що кожна людина наділена сумлінням. Про це також писав апостол Павло: «Їхнє сумління свідчить разом з ними — тоді їхні думки звинувачують їх або ж виправдовують» (Римлян 2:14, 15).

Сьогодні поблизу місця, де, як вважають, Нікарао вперше зустрів іспанців, вождю поставили пам’ятник. Цей допитливий чоловік, який глибоко роздумував про життя та навколишній світ,— приклад для нас (Римлян 1:20).

[Карта на сторінці 21]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Нікарагуа

ПІВДЕННА АМЕРИКА

АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАН