Видатні астрономи середньовіччя

В УСІ часи люди проймалися благоговінням, коли дивились на Сонце, Місяць і зорі. Вивчаючи розташування і рух небесних світил, вони могли стежити за плином днів, місяців і років.

Серед багатьох народів, які досліджували зоряне небо, були араби. У IX столітті на Близькому Сході почався золотий вік науки. Тогочасні арабські вчені досягли великих успіхів у царині астрономії. Їхні досягнення значною мірою вплинули на розвиток цієї захопливої науки. Про це піде мова далі.

Піонери астрономії

У VII і VIII століттях іслам поширився з Аравії на захід до Північної Африки та Іспанії, а також на схід аж до Афганістану. Вчені, які жили на цій величезній території, використовували наукові досягнення перських і грецьких астрономів, які у свою чергу перебували під впливом Вавилону і Єгипту.

Згодом, у IX столітті, арабською мовою були перекладені важливі наукові твори, в тому числі праці грецького астронома  Птолемея *. Халіфи з династії Аббасидів, які панували над територією, що простягалася від Афганістану до Атлантичного океану, придбали в Індії санскритські рукописи. Це були твори з математики, астрономії та інших наук.

Мусульмани дуже цінували знання з астрономії. Чому? Одна з причин пов’язана з їхніми віруваннями. Мусульмани вважають, що мають повернутись обличчям до Мекки під час молитви. Астрономи ж могли з будь-якого місця вказати напрямок до Мекки. У XIII столітті при деяких мечетях був навіть свій астроном — муваккіт, який допомагав мусульманам визначати відповідний, на їхню думку, час для молитви. Також знання з астрономії давали можливість встановлювати дати релігійних свят і обрядів, наприклад час, коли настає рамадан, місяць посту. Крім того, астрономи допомагали паломникам спланувати найкращий маршрут до Мекки і визначити відстань, яку доведеться подолати.

Урядова підтримка

На початку IX століття в Багдаді вивчення астрономії було обов’язковим для отримання будь-якої освіти. У цьому місті халіф аль-Мамун заснував обсерваторію, а згодом ще одну поблизу Дамаска. Географи і математики, яких він згуртував довкола себе, аналізували, порівнювали та узгоджували дані астрономічної спадщини персів, індійців і греків. Обсерваторії також були побудовані в багатьох інших містах Близького Сходу *.

Вчені, які працювали в цих осередках науки, досягли дивовижних для свого часу результатів. Приміром, ще 1031 року Абу-Рейхан аль-Біруні висловив припущення, що планети рухаються по еліптичній, а не по коловій орбіті.

Вимірювання Землі

Поширення ісламу посприяло розвитку картографії і навігації. Складачі карт старалися провести дуже точні вимірювання, і переважно їм це вдавалося. Намагаючись скласти точну карту світу і виміряти довжину градусу широти, халіф аль-Мамун послав дві групи вчених в Сирійську пустелю. Озброєні астролябіями, мірними палицями і шнурами ці групи вирушили у протилежні боки і йшли, поки не помітили, що Полярна зоря перемістилася на один градус. Вони вважали, що пройдена ними відстань дорівнює довжині одного градусу широти, тобто 1/360 окружності Землі. За їхніми підрахунками, полярна окружність Землі дорівнювала 37 369 кілометрів, що дуже мало відрізняється від дійсного числа — 40 008 кілометрів!

Обсерваторії на Близькому Сході були оснащені складним і різноманітним обладнанням: астролябіями, квадрантами, секстантами, сонячними годинниками та  іншими приладами для вивчення небесних тіл і спостереження за ними. Деякі з цих астрономічних інструментів мали величезні розміри. Їхні конструктори вважали, що чим більший прилад, тим вища його точність.

Спадщина середньовічних астрономів

Астрономи середньовіччя досягли надзвичайних результатів. Вони уклали ілюстровані каталоги сузір’їв, дали імена зіркам, створили точніші календарі та вдосконалили таблиці руху небесних світил. Ці вчені вміли в будь-яку пору дня і ночі визначати положення Сонця, Місяця і п’яти видимих планет, що дуже допомагало в судноплавстві. За розташуванням небесних тіл вони могли встановити час і вести календар.

Арабські астрономи розробили теорії, які пояснювали рух планет. Ці теорії допомогли усунути виявлені ними протиріччя в моделі світу Птолемея. Однак араби не розуміли того, що планети обертаються довкола Сонця, а не довкола Землі. І все ж це не завадило їм скласти надзвичайно точні таблиці руху зірок. Відкриття арабських вчених стали неоціненним спадком для майбутніх поколінь астрономів усіх країн світу.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 17]

Астрономи ісламських країн записували у своїх численних працях результати спостережень за рухом планет

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 19]

СТАРОДАВНІЙ «КИШЕНЬКОВИЙ КОМП’ЮТЕР»

Вважається, що до винайдення телескопу астролябія (попередниця секстанта) була найважливішим астрономічним інструментом. Середньовічні науковці Близького Сходу за допомогою цього приладу визначали час і розташування небесних світил.

Астролябія мала круглу основу, в яку вкладався полірований металевий диск. На поверхню цього диску була спроектована небесна сфера, а на зовнішній обід основи була нанесена шкала градусів і деколи навіть годин дня. До осі астролябії кріпилася рухома стрілка (алідада). Висоту зорі над горизонтом вимірювали, тримаючи астролябію підвішеною у витягненій руці. Результати зчитувалися з позначок на шкалах (подібний принцип дії має логарифмічна лінійка).

Астролябія мала багато функцій: з її допомогою визначали положення зірок, час сходу і заходу сонця, напрямок, в якому розташовується Мекка, а також обмірювали земельні ділянки, вираховували висоту узвиш і визначали курс під час морських подорожей. У ті часи це був справжній «кишеньковий комп’ютер»!

[Ілюстрації]

Астролябія, XIII століття

Квадрант (різновид астролябії), XIV століття

[Відомості про джерела]

Astrolabe: Erich Lessing/Art Resource, NY; astrolabe quadrant: © New York Public Library/Photo Researchers, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 16]

Астрономи Османської імперії використовують методи дослідження зоряного неба, розроблені арабськими вченими (малюнок XVI століття)

[Ілюстрація на сторінці 18]

Глобус зоряного неба (1285 рік)

[Ілюстрація на сторінці 18]

Сторінки арабського зоряного каталогу, складеного Абд ар-Рахманом ас-Суфі (приблизно 965 рік)

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 17]

Pages 16 and 17: Art Resource, NY

[Відомості про ілюстрації, сторінка 18]

Manuscript: By permission of the British Library; globe: © The Bridgeman Art Library