Цікаві мешканці тасманійських джунглів

ВДЕНЬ у цій дикій місцині панує тиша та спокій. А от уночі ліс наповнюють пронизливі крики і моторошне ричання. Хто видає ці звуки? Сварливий звірок із зловісною назвою — тасманійський диявол. Ця коренаста тварина з родини хижих сумчастих може видаватися дуже грізною, особливо під час трапези. Однак суворий вигляд і галасливість здебільшого оманливі.

Тасманійські дияволи можуть надзвичайно швидко очистити ліс від мертвих тварин. Завдяки міцним щелепам і зубам вони розгризуть хоч яку тушу, поїдаючи все: шкіру, кістки тощо. Вага падалі, яку звірок з’їдає за півгодини, може становити до 40 відсотків його власної ваги. Уявіть, якби людина з’їла 25 кілограмів біфштексів за один раз!

Короткошерстий вомбат викликає більшу симпатію, ніж тасманійський диявол. Ця присадкувата тварина з валькуватим тілом нагадує м’яку іграшку. Як і решта сумчастих, самиці вомбатів мають сумку і годують малят молоком. Однак у вомбатів сумка розкривається назад, тож, коли мати риє нору, маля залишається чистим. Зуби в цих ссавців ніколи не перестають рости. Для вомбатів це справжнє благо, адже, риючи нори, вони змушені постійно прогризати шлях через усілякі підземні перешкоди. Хоча вомбати виглядають незграбними, вони дуже спритні. Своїми передніми лапами ці тварини можуть делікатно скубнути зелень і піднести її до рота.

 Ще інше незвичайне створіння — качкодзьоб. Ця чудернацька тварина має дзьоб і лапи з перетинками, як у качки, тулуб і хутро, як у видри, а хвіст, як у бобра. Вона несе яйця, як курка, риє нори, як вомбат, і годує дитинчат молоком, як ведмедиця. Тож не дивно, що вчений, котрий першим вивчав цю тварину, вважав її містифікацією.

Чому зустріч з такими тваринами приносить радість? Бо так задумав наш Творець. Ось що Бог наказав першій людській парі: «Пануйте над... кожним плазуючим живим на землі» (Буття 1:28). Коли бачимо у дикій природі ці дивовижні створіння, в нашому серці пробуджується бажання дотримуватись Божого наказу і дбати про тварин.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

У ТІНІ ГІГАНТІВ

Якщо говорити про розміри, то жодне живе створіння не зрівняється з величезними тасманійськими деревами. Найвищим з них є евкаліпт Eucalyptus regnans. Ця квітуча рослина у середньому сягає близько 75 метрів заввишки. На даний час найвищий представник цього виду сягає 99,6 метра. Він лише на 16 метрів коротший за найвище дерево у світі — вічнозелену секвою, що росте у Каліфорнії (США).

У тасманійських лісах також росте хвойне дерево Dacrydium franklinii. Воно наполовину нижче, ніж згаданий евкаліпт, зате живе у шість разів довше. За припущенням деяких вчених, особини цього виду можуть жити по 3000 років і тому належать до дерев-довгожителів. Його деревину високо цінують меблеві майстри та будівники човнів. Вона має кремово-жовтий колір і містить ефірну олію, яка служить природним консервантом і репелентом. Деякі знайдені в джунглях колоди, що пролежали там сотні років, досі придатні для використання.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Тасманійський диявол

[Відомості про джерело]

© J & C Sohns/age fotostock

[Ілюстрація на сторінці 11]

Короткошерстий вомбат

[Ілюстрація на сторінці 11]

Качкодзьоб

[Відомості про ілюстрації, сторінка 11]

Wombat and platypus: Tourism Tasmania; giant tree: Tourism Tasmania and George Apostolidis