Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи можна їх врятувати від вимирання?

Чи можна їх врятувати від вимирання?

Чи можна їх врятувати від вимирання?

У 2002 році ООН оголосила про свій намір до кінця десятиріччя скоротити темпи зникнення видів та руйнування екосистем. З огляду на це 2010 рік мав бути Міжнародним роком біорозмаїття.

А втім, коли настав цей рік, до бажаної мети було ще дуже далеко. Згідно з повідомленням Бі-Бі-Сі, «внаслідок людської діяльності види зникають у 1000 разів швидше, ніж це відбувалося б без втручання людини». А в газеті «Нью-Зіленд гералд» наводились навіть більш конкретні факти: «На планеті кожен п’ятий вид рослин і ссавців, кожен сьомий вид птахів і кожен третій вид земноводних перебуває на межі зникнення». Одну з причин проблеми можна зрозуміти, розглянувши сумний приклад Нової Зеландії.

Природа Нової Зеландії

Острови Нової Зеландії до появи на них людей мали гармонійну екосистему. Разом з першими поселенцями туди потрапили нові види тварин, і це призвело до спустошливих наслідків. Наприклад, маорі привезли з інших островів Тихого океану собак і, можливо, кіоре (полінезійських пацюків), яких уживали в їжу.

У XVII і XVIII століттях на острови Нової Зеландії прибули європейці, а разом з ними й корабельні пацюки, миші та коти, котрі швидко здичавіли. Крім того, щоб забезпечувати себе їжею, європейці привезли та випустили на волю кіз, свиней та оленів. Протягом XIX сторіччя заради м’яса й хутра переселенці завезли кузу та кролів, не маючи й гадки про те, як поширення цих тварин вплине на місцеву флору і фауну.

Вже до початку 1860-х років кролі настільки розмножилися, що до Нової Зеландії привезли горностаїв, котрі мали б зменшити їхню популяцію. Однак горностаям припали до смаку набагато повільніші і вразливіші місцеві птахи. Тож кролі далі плодилися.

Привезені ссавці завдали величезної шкоди екосистемі островів. За повідомленням Міністерства охорони природи Нової Зеландії, у наш час 9 з 10 пташенят північного ківі, народжених у природному середовищі, не доживають до року. Вже зникло понад 40 видів птахів, 3 види жаб, 1 вид кажанів, принаймні 3 види ящірок і чимало видів комах. Більше ніж половина з 5819 видів місцевих рослин і тварин опинилися під загрозою. Флора та фауна Нової Зеландії належать до числа тих, які перебувають у найбільш критичному стані.

Зусилля природоохоронців

Державні установи докладають великих зусиль, щоб не допускати проникнення у країну шкідливих для Нової Зеландії видів рослин і тварин. Крім того, Міністерство охорони природи створило заповідники та запровадило численні програми винищення цих шкідників, особливо на маленьких островах.

Одним з таких островів є Тірітірі-Матангі, розташований неподалік узбережжя півострова Вангапараоа, що є частиною міста Окленд. У 1993 році острів очистили від пацюків і засадили 280 000 дерев місцевих видів. Тепер його територія є національним парком, де відвідувачі можуть почути голоси рідкісних видів птахів, яких повернули у їхнє природне середовище. Серед них горбатий шпак, шпак кокако, султанська курка (такахе), стрілець і медосос хіхі. На ці прекрасні створіння вже не чигають хижаки, часто ними можна милуватися зблизька.

Дворічна програма зі знищення пацюків проводилась також на острові Кемпбелл, який лежить поблизу Південного полярного кола. У 2003 році оголосили про успішне завершення цієї програми. З того часу місцева флора та фауна поступово відновлюються, і на острів почали повертатись морські птахи. Туди навіть завезли кемпбеллського чирка — рідкісного різновида качки, котрий жив раніше на острові, а потім зник.

Масштабні заходи з відновлення навколишнього середовища нещодавно розпочалися у затоці Гауракі поблизу Окленда, зокрема на островах Рангітото й Мотутапу. Мета цих заходів — захистити найбільший у світі ліс дерев похутукава і завезені на острови місцеві види тварин. На Рангітото й Мотутапу винищили диких котів, кроликів, горностаїв, їжаків, мишей, сірих і корабельних пацюків. Після цього там з’явилися червонолобі папуги какаріки і медососи макомако — птахи, котрі зникли з островів сторіччя тому.

Як показують наведені приклади, відновити зникаючі види та виправити помилки минулого можливо. Незабаром Бог Єгова, «що вчинив небо й землю», покладе край бездумним людським вчинкам, які мають спустошливі наслідки для рослинного і тваринного світу нашої планети. Усі, хто любить природу, з нетерпінням чекають цього часу (Псалом 115:15; Об’явлення 21:5).

[Вставка на сторінці 25]

У наш час 9 з 10 пташенят північного ківі не доживають до року

[Рамка на сторінці 26]

МУДРЕ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ

По цілому світі природоохоронці стикаються з такою проблемою: список зникаючих видів збільшується, а ресурсів для їхнього збереження бракує. Один зі способів вирішення цієї проблеми — застосування принципу пріоритетності. Подібний підхід використовують у відділеннях невідкладної допомоги і називають медичним сортуванням. Керуючись цим принципом, природоохоронці намагаються скерувати ресурси туди, де вони принесуть найбільшу користь. Вчені беруть до уваги такі чинники: 1) орієнтовна цінність виду чи природного середовища, 2) ймовірність успіху запропонованих дій і 3) вартість проекту. Не всі згідні з таким підходом, але, на думку деяких фахівців, він дозволяє якнайліпше розподілити обмежені ресурси.

[Карта на сторінці 26]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

НОВА ЗЕЛАНДІЯ

затока Гауракі

острів Тірітірі-Матангі

Рангітото й Мотутапу

острів Кемпбелл

[Ілюстрація на сторінці 25]

Північний ківі

[Відомості про ілюстрацію]

© S Sailer/A Sailer/age fotostock

[Ілюстрація на сторінці 27]

Птах такахе на острові Тірітірі-Матангі

[Ілюстрація на сторінці 27]

Острів Кемпбелл

[Відомості про ілюстрації, сторінка 27]

Takahe: © FLPA/Terry Whittaker/age fotostock; Campbell Island: © Frans Lanting/CORBIS