1000 Залів Царства! Гордість Малаві

«НІКОЛИ не думав, що таке можливе у Малаві!» — вигукнув Огестін. Він мав на увазі будівництво багатьох Залів Царства — так Свідки Єгови називають свої місця поклоніння Богові. У 1993 році 30 000 Свідків у Малаві, невеличкій країні на південному сході Африки, не мали належних приміщень для поклоніння та вивчення Біблії.

Однак сьогодні ситуація зовсім інша. У вересні 2010 року у місті Блантайр малавійські Свідки Єгови закінчили будівництво свого тисячного Залу Царства! * Звідки ж у Малаві з’явилося 30 000 Свідків ще перед тим, як вони почали будувати місця для поклоніння? Як їм вдалося звести 1000 залів за відносно короткий час у країні з обмеженими ресурсами? І, нарешті, як ця дивовижна будівельна програма вплинула на малавійських Свідків та їхніх краян?

Часи випробувань

На початку 1900-х років Свідки Єгови, відомі тоді як Дослідники Біблії, почали поширювати в Малаві біблійну правду. У 1967 році їхня кількість становила вже 17 000. Подібно до християн I століття, вони мали репутацію законослухняних людей, які поважають владу. Крім того, як і перші християни, Свідки непохитно трималися позиції нейтралітету в політичних справах (Івана 18:36; Дії 5:29).

На жаль, у середині 1960-х років їхні тверді переконання, що ґрунтуються на Біблії, ви́кликали невдоволення уряду, і 1967 року діяльність Свідків заборонили. Невдовзі багато з них втратили роботу, а їхнє майно конфіскували або знищили. Через жорстокі переслідування та загрозу геноциду тисячі Свідків втекли до сусіднього Мозамбіку і Замбії.

Згодом у Малаві ставлення до Свідків Єгови змінилось, і більшість з них на початку 1990-х повернулися додому. Нарешті 12 серпня 1993 року 26-річну заборону на їхню діяльність було знято. Лишень уявіть, як вони раділи! Однак виникли нові труднощі. Понад 30 000 Свідків, об’єднані у 583 збори, не мали належних місць для поклоніння Богові. Який було знайдено вихід?

Любов на ділі

Упродовж перших шести років після зняття заборони місцеві Свідки попри економічну скруту докладали величезних зусиль, щоб будувати Зали Царства. Проте щороку кількість Свідків невпинно зростала, і задовольняти потребу в місцях поклоніння ставало дедалі важче. Як було вирішено цю проблему? Свідки Єгови застосували біблійний принцип з 2 Коринфян 8:14: «завдяки рівномірному  розподілу» надлишок коштів в інших країнах «доповнив те, чого бракує» в таких країнах, як Малаві. У 1999 році Керівний орган Свідків Єгови запровадив спеціальну програму будівництва місць поклоніння в країнах з обмеженими ресурсами. Завдяки цій сердечній допомозі будівництво Залів Царства у Малаві значно пришвидшилося *.

Раніше збори в Малаві проводили християнські зібрання у шкільних класах, під навісами чи навіть у тіні дерев. Тепер 1230 зборів можуть збиратися для поклоніння Богу і вивчення Біблії в гідних спорудах, призначених для поширення біблійної правди. Понад 75 000 Свідків Єгови у Малаві глибоко вдячні за підтримку, яку їм надають духовні брати й сестри з усього світу.

Що ще допомогло Свідкам за такий короткий час побудувати стільки місць для поклоніння? Скромні вимоги. Вони не прагнули звести помпезні будівлі. Їхня мета — будувати прості, зручні та гарні Зали Царства, котрі несуть честь Богові і дають можливість обговорювати й вивчати Біблію в належних умовах.

Справжнє благо

У минулому в Малаві зі Свідків Єгови насміхалися, бо вони не мали належних місць для поклоніння. Тому деякі Свідки часами вагалися запрошувати людей на зібрання. Уявіть, як Свідки пишалися, побудувавши нові, привабливі Зали Царства! Тепер вони могли сміливо запрошувати на християнські зібрання сусідів і тих, з ким вивчали Біблію. Якось в одній місцевості у новозбудований Зал Царства прийшло аж 698 осіб!

Чимало Свідків та інших людей ніколи не думали, що матимуть такі гарні і добротні споруди у своїй місцевості. Згаданий на початку статті Огестін пам’ятає, як один збір проводив зібрання під деревом. «У посушливий період дуже приємно перебувати в тіні дерева,— каже він,— та коли настає сезон дощів, воно вас не врятує!» Якщо ви коли-небудь потрапляли під тропічну зливу, то добре розумієте, що має на увазі Огестін.

Огестін пригадує, як одного разу відвідував збір у Чимвандже. Він розповідає: «Ми проводили зібрання під маленьким навісом з трави, який тримався на дерев’яних палях. Ніхто не знав, що у траві поселився великий отруйний павук. Раптом,  посеред моєї промови, це створіння впало прямо мені під ноги! Хтось перелякано вигукнув: “Бий його, Огестіне! Бий!” Я так і зробив. Як бачите, я досі живий». Тепер той збір збирається в новому Залі Царства і не має подібних клопотів.

«Окраса нашої громади»

Завдяки цій дивовижній програмі будівництва Залів Царства Свідки Єгови здобули прихильність і повагу багатьох громад та місцевої влади. Ось кілька висловлювань.

✔ «Будівництво нового місця поклоніння, а також любов і єдність, які виявляють Свідки,— справжня окраса нашої громади. Це гідний приклад для інших церков» (представник влади у Чабвензі).

✔ «Найбільше мене захоплює єдність, яка панує серед Свідків. Ми будуємо нашу церкву вже десять років, і ніхто не знає, коли ми її закінчимо. Я дуже вам вдячний, що ви звели таку прекрасну будівлю в нашій місцевості» (голова села Чигвенембе).

✔ «Я в захваті від вашої праці. Ви робите все так швидко й акуратно! Мабуть, ви дуже дружні» (представник влади у Чіузірі).

Програма будівництва Залів Царства стала настільки відомою в Малаві, що в одному словнику під заголовком «Свідки Єгови» є такі слова: «Свідки Єгови побудували багато [Залів Царства]» («Chichewa/Chinyanja—English Dictionary»).

«Це чудо, що ми маємо Зал Царства»

Тридцяте січня 2011 року стало визначним днем для збору Свідків Єгови «Манйове» у Блантайрі, згаданому раніше. Вони присвятили Богу новий Зал Царства. Він став тисячним Залом, який побудували в Малаві. «Це чудо, що ми маємо Зал Царства,— сказав один член збору.— Це наче здійснення заповітної мрії».

Дівчинка з того збору пригадує: «Я не пропустила жодного дня будови. Я дуже щаслива, що теж могла будувати тут гарне місце для поклоніння Богові».

Один старійшина збору розповідає: «Влада не хотіла давати дозвіл на будівництво нашого Залу Царства. Кілька разів міські чиновники відмовлялися підписувати необхідні папери. Однак місіс Лінесс Чикаонека, представниця місцевої влади, доклала великих зусиль, щоб переконати чиновників підписати дозволи».

Якось місіс Чикаонека пішла разом зі старійшиною до чиновника. Вона сказала йому: «Я хочу, щоб Свідки побудували Зал Царства в моєму селі. Вони хороші люди. Мені жодного разу не доводилося розв’язувати суперечки, у які були б втягнуті Свідки». Чиновник підписав усі папери.

У день присвячення Залу Царства місіс Чикаонека дуже раділа. «Я пишаюся тим, що в моєму селі тепер є така прекрасна будівля!» — промовила вона.

Свідки Єгови та інші люди у Малаві продовжують висловлювати подяку за програму будівництва Залів Царства. Завдяки саможертовності та важкій праці Свідків у цій країні кількість зборів, котрі потребують Залів, суттєво зменшилась, порівняно з 1993 роком. А втім, потреба залишається великою, адже чимраз більше людей відгукується на «добру новину про [Боже] царство» і формуються нові збори (Матвія 24:14). Тож Свідки дуже цінують допомогу та щедрі пожертви їхніх одновірців з усього світу *.

Але найбільше вони вдячні своєму Богу, Єгові. Їхні почуття влучно передані словами псалмописьменника: «Всі народи, яких Ти створив, поприходять і попадають перед лицем Твоїм, Господи, та Ім’я Твоє славити будуть, великий-бо Ти, та чуда вчиняєш» (Псалом 86:9, 10).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 24]

До того як у Малаві почали будувати Зали Царства, зібрання проводились просто під навісами з трави

[Ілюстрація на сторінці 24]

Тепер збори Свідків проводять свої зібрання в таких Залах Царства