Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Біблія — книга точних пророцтв. Частина 2

Біблія — книга точних пророцтв. Частина 2

Біблія — книга точних пророцтв. Частина 2

Виходьте з Вавилону!

Ця серія з восьми статей присвячена особливості, яка вирізняє Біблію з-поміж усіх інших книг,— її пророцтвам, або передреченням. Чи біблійні пророцтва — лише витвір людського розуму? Чи є докази того, що вони були натхнені Богом? Заохочуємо вас розглянути нижчеподані факти, щоб отримати відповіді на ці запитання.

У ПОПЕРЕДНІЙ статті з цієї серії ми розглянули три пророцтва з Біблії, котрі стосувалися нащадків Авраама. Факти свідчать, що Бог виконав ці передречення, послуговуючись стародавнім народом Ізраїль, який походив від Авраама.

Біблія згадує про ще один стародавній народ — вавилонян. Вони відігравали важливу роль у біблійній історії, особливо протягом VII століття до н. е. Розгляньмо три біблійні пророцтва стосовно Вавилонської держави і перевірмо, чи містять вони докази Божого натхнення.

Пророк Мойсей перестеріг ізраїльський народ: «Якщо справді забудеш ти Господа, Бога свого, і підеш за іншими богами, і будеш їм служити, і будеш вклонятися їм, то... ви конче погинете» (Повторення Закону 8:19; 11:8, 9). Однак ізраїльтяни знову і знову бунтувалися проти Бога та поклонялися ідолам (1 Царів 14:22—24).

З часом Божому терпінню настав кінець. Бог віддав своїх непокірних служителів у руки вавилонян. Їхні війська на чолі з царем Навуходоносором виступили проти ізраїльтян і взяли в облогу Єрусалим. Чим ця облога була визначною? Звернімо увагу на слова пророка Єремії, записані приблизно за 20 років до цієї події (Єремії 25:1).

Пророцтво 1: «За те, що ви [ізраїльтяни] не слухалися слів Моїх [Божих], ось Я пошлю... до Навуходоносора, царя вавилонського... і наведу їх [вавилонян] на Край цей, і на мешканців його та на всіх цих народів навколо... І стане цей край руїною, спустошенням, а ці народи будуть служити вавилонському цареві сімдесят літ!» (Єремії 25:8—11).

Сповнення. У 607 році до н. е. після тривалої облоги Навуходоносор спустошив Єрусалим. Він також завоював інші юдейські міста, у тому числі Лахіш і Азеку (Єремії 34:6, 7). Більшість уцілілих юдеїв були переселені у Вавилон, де вони перебували в неволі 70 років.

Історичні факти.

● Як показує Біблія, під час знищення Єрусалима Навуходоносор був вавилонським царем. Історичність його особи підтверджують археологічні дані. В одному з музеїв міста Флоренція (Італія) зберігається камея з оніксу, яка містить напис: «Для Мардука, свого господа, Навуходоносор, цар Вавилону, за свого життя зробив це». Навуходоносор царював з 624 до 582 року до н. е.

● Згідно з книжкою «Біблія та археологія», розкопки і дослідження в Лахіші підтверджують, що «місто [Лахіш] знищили з усією жорстокістю. У полум’ї пожежі вапняк, з якого були зроблені стіни будівель, перетворився на вапно» («The Bible and Archaeology»).

Пророцтво 2: «По сповненні семидесяти літ Вавилону Я [Єгова] до вас [юдеїв-вигнанців] завітаю, і справджу Своє добре слово про вас, щоб вернути вас до цього місця [Юдиного краю]» (Єремії 29:10).

Сповнення. Коли минуло 70 років полону юдеїв (607—537 роки до н. е.), перський цар Кір звільнив їх і дозволив повернутися до рідного краю, щоб відбудувати храм в Єрусалимі (Ездри 1:2—4).

Історичні факти.

● Чи справді ізраїльтяни перебували у вавилонському полоні протягом 70 років? Зверніть увагу, що написав провідний ізраїльський археолог Ефраїм Штерн: «За період 604—538 роки до н. е. повністю відсутні історичні свідчення про те, що на цій території хтось жив. За часу панування вавилонян жодне зруйноване ними місто не було знову заселене». Згаданий період запустіння відповідає часу, коли ізраїльтяни були у вавилонській неволі — з 607 до 537 року до н. е. (2 Хронік 36:20, 21).

● Стародавні народи, котрі жили в Месопотамії, писали на глиняних табличках. Було знайдено одну таку табличку, відому як циліндр Кіра. Вона датується 539 роком до н. е.— саме цього року перський цар Кір завоював Вавилонську імперію. На табличці написано: «Я — Кураш [Кір]... цар Вавилону». Далі в ній говориться: «Я повернув на свої місця у ці [згадані в табличці] священні міста по той бік Тигру, у святилища, котрі протягом довгого часу лежали в руїнах, богів, які раніше там жили. Я зібрав всіх колишніх жителів і повернув у їхні домівки».

Це світське джерело узгоджується з біблійним пророцтвом про те, що юдеї повернуться до рідного краю,— пророцтвом, записаним за 200 років до його виконання.

Пророцтво 3: «Стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру! Не буде назавжди заселений він» (Ісаї 13:19, 20).

Сповнення. У 539 році до н. е. сталося щось неймовірне: могутню вавилонську державу завоювали об’єднані війська мідян та персів *. Саме́ місто Вавилон так і не змогло відновити свою колишню славу. Воно поступово занепало і перетворилося на пустище «без мешканців» (Єремії 51:37, Хом.).

Історичні факти.

● Запустіння міста Вавилона було настільки повним, що, за словами вченого Тома Бої, «у XVI—XVIII століттях західні історики та мандрівники» знали про символічне значення цього міста, але не могли точно визначити «його розташування».

● У 1919 році Г. Холл, хоронитель відділу єгипетських і ассирійських старожитностей Британського музею, описав Вавилон такими словами: «Це нагромадження зруйнованих стін... вкритих піском».

Якого висновку можна дійти після розгляду цих передречень? Біблія вкотре засвідчила, що є книгою точних пророцтв. Адже передречення про Юду та Вавилон сповнилися до найменших подробиць!

Бог допустив знищення Єрусалима через те, що ізраїльтяни чинили зло та не слухалися його пересторог. Вони повернулися з вавилонської неволі в Єрусалим через 70 років. Стародавній Вавилон був повністю зруйнований і досі залишається незаселеним. А втім, це лише кілька з багатьох біблійних пророцтв.

У наступному номері обговорюватимуться події I століття н. е., передречені задовго до цього. Дослідивши, як сповнилися ці пророцтва, можна зміцнити довіру до Біблії.

[Примітка]

^ абз. 20 Ще за 200 років до цього пророк Ісая передрік, що Мідія відіграватиме головну роль у завоюванні Вавилону. (Дивіться Ісаї 13:17—19; 21:2).

[Таблиця на сторінках 12, 13]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ВАВИЛОН У БІБЛІЙНІЙ ІСТОРІЇ

бл. 732 року до н. е. — Ісая передрікає падіння Вавилону

(РОКИ ДО Н. Е.)

647 — Єремія стає пророком

632 — Вавилон підкоряє Ассирію

625 — Навуходоносор починає правити

617 — Даниїла та Єзекіїля забирають до Вавилону

607 — Навуходоносор руйнує Єрусалим

582 — Кінець правління Навуходоносора

539 — Мідяни та перси завойовують Вавилон

537 — Полоненим юдеям дозволяють повернутися в Єрусалим

70 років поневолення юдеїв у Вавилоні

[Ілюстрація на сторінці 12]

Лахіські листи підтверджують опис Єремії про завоювання Юди вавилонянами

[Ілюстрація на сторінці 13]

Циліндр Кіра містить згадку про те, що цей правитель мав звичай повертати полонених у їхні краї

[Відомості про ілюстрації, сторінка 13]

Page 12, Lachish Letter: Photograph taken by courtesy of the British Museum; page 13, Cyrus Cylinder: © The Trustees of the British Museum