Найбільша квітка світу

«ХОДІМО, сер, ходімо! Там квітка... дуже велика... чудова... прегарна!»,— гукав схвильований провідник. Він звертався до Джозефа Арнольда, британського ботаніка, який приїхав 1818 року на індонезійський острів Суматра вивчати взірці місцевої флори. Коли Арнольд пішов за чоловіком, то побачив, як він сам висловився, щось «справді неймовірне». Це була дивовижна квітка. З того часу минуло майже 200 років, а ефектна рафлезія і досі відома як рослина з найбільшими квітами.

Існують десятки видів рафлезії. Усі вони ростуть у джунглях Південно-Східної Азії. Вчені досі відкривають нові види цієї рослини. Найбільші квіти має рафлезія Арнольда. Її назвали на честь Джозефа Арнольда і його компаньйона по експедиції, сера Томаса Стемфорда Раффлза, засновника й губернатора Сінгапура. І, хоча квітка надзвичайно гарна, ви навряд чи захотіли б додати її у свій букет.

Насамперед візьміть до уваги розміри рафлезії. Вона може вирости до одного метра в діаметрі (розмір автобусного колеса) і важити близько 11 кілограмів *. Квітка має п’ять м’ясистих рожево-коричневих пелюстків, вкритих світлими опуклостями, які нагадують бородавки. Пелюстки відходять від чашоподібної порожнини, що в центрі квітки. Ця порожнина може вмістити до шести літрів води.

Інша характерна особливість рафлезії — її запах. Як хтось відверто зауважив, рафлезія має запах «туші буйвола, що вже тривалий час розкладається». Недаремно рафлезію ще називають трупною квіткою та  смердючою трупною лілією *. Головними запилювачами рафлезії є мухи, які живляться м’ясом мертвих тварин. Тож їх надзвичайно приваблює сморід квітки.

Рафлезія не має стебла, листків та коренів. Вона паразитує на певних видах ліан, якими вкритий ґрунт у джунглях. Пуп’янок рафлезії проростає назовні крізь кору ліани-господаря і через місяць досягає розмірів великої капустини. Тоді настає момент, коли м’ясисті пелюстки починають розкриватися, показуючи всю красу квітки. Цей процес триває кілька годин. Усередині чашоподібної порожнини є шпилясті вирости. Вчені досі не знають, яка їхня роль. На думку декого, ці вирости сприяють рівномірному розподілу тепла, що підсилює сморід.

А втім, споглядати неймовірну красу квітки можна лише короткий час. Через кілька днів квітка відмирає і починає гнити, перетворюючись на в’язку чорну масу.

Вид рафлезія Арнольда дуже рідкісний, і йому загрожує вимирання. Чому? Щоб відбулося запилення, чоловічі і жіночі квітки повинні рости недалеко одна від одної. Проте більшість пуп’янків не досягають зрілості чи періоду цвітіння. Причина цього полягає в тому, що з пуп’янків виготовляють традиційні ліки або їх вживають у їжу як делікатес. Ось чому квітки рафлезії Арнольда тепер рідко побачиш у природі. Іншу загрозу для рослини становить знищення тропічних лісів — її природного середовища.

Побачити рафлезію — справжня подія! Рослина вражає своїми розмірами, а її запах просто незабутній. Форма і колір теж гідні подиву. Ця найбільша у світі квітка — лише один з прикладів дивовижних діл нашого Творця. Автор слів з Псалма 104:24 слушно сказав: «Які то численні діла Твої, Господи,— Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!»

[Примітки]

[Карта на сторінці 17]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

МАЛАЙЗІЯ

СУМАТРА

[Ілюстрація на сторінці 17]

Пуп’янок рафлезії, який незабаром розкриється