Задум чи випадок?
Принцип руху медузи
● Медузи щонайменше на 95 відсотків складаються з води. Їхні розміри в діаметрі різняться: від декількох міліметрів до 2 метрів і більше. Багато видів медуз рухаються завдяки ритмічному скороченню і розслабленню м’язів тіла. Під час руху медуза нагадує парасольку, яка то складається, то розкривається.
Поміркуйте. Фахівці в галузі гідродинаміки дослідили, що певні види медуз просуваються вперед цікавим способом, хоча швидкість їхнього руху невелика. Щоразу коли м’язи їхнього тіла скорочуються, утворюється завихрення у формі бублика, схоже на димове кільце. Тварина відштовхує його від себе, а сила, яку утворює завихрення, у свою чергу штовхає медузу вперед. Це нагадує реактивний рух. Щоправда, медуза рухається не завдяки постійній тязі, а завдяки ритмічним поштовхам. «Звучить просто,— говориться в журналі «Нью саєнтист»,— але створити математичну модель формування кільцевих завихрень надзвичайно складно».
Вчені досліджують принцип руху медузи для того, щоб конструювати підводні апарати, які могли б пересуватися з меншими затратами енергії. Один інженер вже виготовив підводний апарат завдовжки 1,2 метра, який утворює у воді завихрення, подібні до тих, що утворює медуза. Цей апарат споживає на 30 відсотків менше енергії, ніж звичайне гвинтове підводне судно. Дослідження вихрових потоків планують застосувати і в кардіології. У певних ділянках серця внаслідок руху крові утворюються кільцеві завихрення. Якщо вони мають відхилення від норми, це може свідчити про ранню стадію захворювання.
Як ви вважаєте: принцип руху медузи — це результат еволюції чи задум?
[Ілюстрація на сторінці 13]
Медуза утворює кільцеве завихрення, яке штовхає її вперед
[Відомості про ілюстрації, сторінка 13]
Photo: © JUNIORS BILDARCHIV/age fotostock; graphic: Courtesy of Sean Colin