ЦЕЙ унікальний плід можна використовувати для лікування, дезінфекції, чищення та ще й в косметиці. Ви можете його їсти, пити його сік, добувати з нього ефірну олію. Він гарно виглядає. Його продають у всіх куточках світу за доступною ціною. Мабуть, він є теж у вас на кухні. Що ж це за плід? Лимон!

Вважається, що лимон походить з Південно-Східної Азії. Звідти він поступово поширювався все далі на захід аж до Середземномор’я. Лимонні дерева найкраще ростуть у таких краях з м’яким теплим кліматом, як Аргентина, Іспанія, Італія та Мексика, і навіть у деяких частинах Африки й Азії. З одного зрілого дерева, залежно від сорту і місця вирощування, щороку можна збирати від 200 до 1500 плодів. Сьогодні вирощують сорти лимонів, що цвітуть у різні сезони, а це дозволяє збирати врожаї протягом цілого року.

Ведеться багато суперечок щодо того, чи вирощували стародавні римляни лимони. Існують письмові докази того, що римлянам був відомий цитрон — інший представник родини цитрусових, плід якого дуже схожий на великий лимон. У своїй праці «Природнича історія» римський історик Пліній Старший прямо згадує дерево цитрона та його плід. А втім, провідні фахівці переконані в тому, що римляни були знайомі і з лимоном. Чому? Бо на численних фресках і мозаїках явно зображені саме ці фрукти, а не цитрони. Одне з таких зображень знайшли на розкопаній у Помпеях віллі, яку доречно називають «Будинком фруктових дерев». Вілла прикрашена фресками, що зображають різні рослини, зокрема лимонне дерево. Припускають, що в ті часи це дерево було рідкісним і використовувалось лише як лікарська рослина. Неможливо точно сказати, чи легко було вирощувати лимони і наскільки вони були поширені.

Провідним постачальником цитрусових, у тому числі й лимонів, став острів Сицилія, де літо є довгим і теплим, а зима м’якою. Однак в інших регіонах Італії, здебільшого узбережних, теж вирощують лимони хорошої якості.

На південь від Неаполя лежить чудове місто Сорренто. А на південь від цього міста на понад 40 кілометрів тягнеться мальовниче узбережжя  Амальфі. Уздовж берега в невеликих затоках серед скель сховались мальовничі міста Амальфі, Позітано і В’єтрі-суль-Маре, якщо згадати лише декілька. Лимони, вирощені в Сорренто та на узбережжі Амальфі, мають спеціальні сертифікати, котрі засвідчують, що плоди походять саме з цієї місцевості. Місцеві жителі недаремно захищають свою продукцію, адже їхні винахідливі предки примудрилися засадити лимонними деревами тераси на схилах гори. Там ці дерева вбирають сонячне тепло й родять чудові запашні соковиті лимони.

Щоб вирощувати лимонне дерево, не обов’язково мати багато місця. Карликові лимонні дерева можуть рости навіть у горщиках на балконі, прикрашаючи його. Горщики з лимонами треба ставити в сонячних, захищених від вітру місцях, краще під стіною. Однак якщо взимку температура суттєво знижується, рослини треба добре вкрити або ж забрати в приміщення.

Як часто ви споживаєте лимони? Одні вкидають скибку лимона до чашки чаю, а інші додають кілька крапель лимонного соку до тіста, коли щось печуть. Можливо, ви вичавлюєте лимонний сік, аби виготовити з нього лимонад. Шеф-кухарі в усьому світі завжди мають лимони під рукою, адже є безліч способів їхнього використання в кулінарії. А чи ви колись використовували лимонний сік як засіб дезінфекції або для виведення плям?

Дехто дезінфікує свої дошки для нарізання продуктів, натираючи їх половинкою лимона. Ще інші замість хімічних відбілювачів використовують суміш лимонного соку і харчової соди для виведення плям чи для миття раковини. За допомогою половинки лимона можна також усунути неприємний запах з холодильника чи з машинки для миття посуду.

Лимони є джерелом лимонної кислоти, яка покращує смакові якості страв і напоїв та є натуральним консервантом. Пектин, що міститься у шкірці та м’якоті лимона, застосовують у харчовій промисловості як згущувач, емульгатор і натуральний желеутворювач. Олію зі шкірки лимона використовують у харчовій, фармацевтичній і косметичній промисловостях. Можна ще довго розповідати про використання лимонів. Ці гарні запашні плоди справді універсальні.